А в продовженні – звісно, "великі ужгородці": в другій половині інтерв'ю йтиметься про персоналії, які творили Ужгород, зокрема, в часи становлення самоврядності.
Що ж, це у суботу – в "Ужгороді", відтак – в мережі.
Наразі ж подаю цей матеріал, розміщений у блозі газети, також через особистий.
Йосип Кобаль: "В історії Ужгорода білих плям ще чимало"
Роблю це з двох причин.
Для того, аби ще раз висловити вдячність панові Йосипу за те, що не втомлюється відкривати відомі і невідомі сторінки історії Ужгорода, до минувшини якого ставиться не просто з завзяттям дослідника, але й із пристрастю патріота.
А ще - аби оприлюднити й портрети Йосипа Кобаля, виконані фотографом Сергієм Гудаком.
Ось...
Леся) 2011-10-07 / 15:43:00
Дивно..здається - живеш краї все життя,найвизначніші події з його історії та сьогодення - знаєш, все незвідане - здається,лише в майбутньому..А виявляється - в скриньці з минулим - найдорогоцінніші скарби.
Ігор Баран 2011-10-07 / 11:18:00
Ярославе, давайте відрізняти прес-секретаря від приватної особи. Тобто, якщо Алла озвучує офіційну точку зору міської влади, це не значить, що не має права висловити і свою власну, звичайно, розділивши ці дві речі.
ярослав орос 2011-10-06 / 23:10:00
м-да... пані алло, я колись захоплювася Вашими дописами тута, та й личком на знимці... а тепер Ви -- тая... ганзя з банкової, як усі вдатні даринки...
прикро... я завше помиляюсь у жінках...