Утім, не відчуваючи втоми та не кинувши важкого наплічного мішка, він дістався нашого міста. Того, до якого він прагнув, адже знає: його місія дуже важлива – бути посланцем Святого Миколая в Ужгороді. Так, в Ужгороді, у місті, яке має не лише давню історію і унікальне розташування на перетині кордонів, але й особливу, відкриту чуду душу...
... А тим часом місто натхненно готується, ба навіть – уже вдягає оздоби... Але, щоби уповні відчути святковий настрій, йому бракує – так, казки, саме казки. Тої, яку несе в своєму мішку Посланець Святого Миколая. І яку він неодмінно подарує нам – усім тим, хто ще вірить у чудо і чекає свята...
...Між тим, не звертаючи уваги на передсвяткову метушню, вмілі робітники працюють, аби зустріч Посланця в Ужгороді була належною. Вони знають – він уже поруч. І – раді докласти усіх зусиль, аби він почувався в Ужгороді як вдома...
Ініціативна група нагадує: не забувайте вірити в дива! Зустріч – уже за кілька годин... І ми всі разом побачимо, як умикається світло в Домівці Посланця й – привітаємо його...
Далі буде...
Житель города. 2010-12-17 / 11:58:00
Тем, кто считает себя причастным к оформлению лица города, стоило бы позаботиться у вкусе.
Если нет своего - воспользоваться чужим.
Не стоит превращать одухотворённое интеллигентное лицо города в ....
Не в обиду пишу это.
А для того, чтоб подумали.