"Майдан... Хто, якщо не я ?!". Історія ужгородця Вануша Гаспаряна

Закарпатський учасник Революції Гідності Вануш Гаспарян, 1953 р.н., за національністю вірменин, який понад 40 років проживає в Ужгороді, під час масових протестів в Києві 18 лютого 2014 року отримав від «беркутівців» та «тітушок» важкі травми – 18 швів на голові, 15 вибитих з корінням зубів, переломи ребер, носа, щелепи, забої ніг та рук.

"Майдан... Хто, якщо не я ?!". Історія ужгородця Вануша Гаспаряна

Далі історія Вануша Гаспаряна, датована 25 лютого 2014 року, – з книги Валентини Розуменко  «Майдан... Хто, якщо не я ?!»

Цього поважного чоловіка медсестра повернула з того світу, – витягла з-під убитих людей біля входу до Верховної Ради України, з боку Маріїнського парку. Він опинився серед мітингувальників під час мирного протистояння . Я спілкувалася з цим героїчнім чоловіком, щойно (25.02.14 – ред.) він після нетривалої реабілітації повернувся на Майдан.

– Пане Вануш, вибачте, але Вас просто-таки понівечили біля Маріїнського парку. Як так сталося?

– Вісімнадцятого лютого, з ранку, як і всі мирні демонстранти, ми пішли до Верховної Ради і зупинилися біля Маріїнського парку. Нові зіткнення між сторонами спалахнули через рішення Верховної Ради... Бійці внутрішніх військ і «беркутівці» почали стріляти по демонстрантах ґумовими кулями. Пішли чутки, що в урядовий квартал підтягнулися нові підрозділи «Беркута», з'явилися БТР-и і два водомети.

Стрілянина і атаки трішки стихли, але ситуація була досить неспокійна. Умовне перемир'я тривало години дві.

Наших хлопців від «Беркута» відділяло близько п'ятдесяти метрів. У мене був прапор. Розмахуючи ним, ходив по нейтральній території і зі мною – ще один хлопець. Хтось почав кричати «Атака!» Все сталося дуже швидко: ми прорвали оточення співробітників внутрішніх військ, «Беркут» з кийками взяв в кільце тих, хто там був, всіх погнали в бік Маріїнського парку. Почалася паніка – одні бігли, інші перебували в оточенні силовиків, отримуючи від них удари кийками, не розуміючи, що відбувається. Між нами і силовиками почався серйозний рукопашний бій – мене били, і я їх бив.

«МЕНЕ КИНУЛИ ТУДИ Ж, А ПОВЕРХ – ТІЛА "НОВИХ ПРИБУЛИХ". ТАК Я ОПИНИВСЯ ВНИЗУ»

– Це ж не війна. Міліція застосувала сльозогінний газ і шумові гранати. Усюди сум'яття: людські крики, шумові гранати, вибухи, стрілянина.

Біля моїх ніг вибухнула потужна граната. Мене відкинуло вбік. Не знаю як, але, коли я летів, опинився серед силовиків.

Вони мене побачили і почали бити... чим попало: кийками, «стволами» ... Всю свою злість і ненависть залишали на моєму тілі. Напевно, я втрачав свідомість. Тому, що отямився, зрозумів – мене тягнуть. Вони, напевно, відразу побачили, що отямився, і ще додали, щоб мало не здалося...

Видовище не для людей зі слабкими нервами: дуже багато крові, побитих, поранених, убитих наших, мітингувальників, людей. Когось продовжували бити... як звірі... Силовики налітали на нову жертву і били до крові, до останнього подиху.

 Приблизно, яка кількість мирних демонстрантів потрапила в полон?

– Багато. Десь близько сорока. «Беркутівців» і «тітушок» теж було дуже багато. Я знову «потрапив під роздачу». Мене били, куди довелося: голова, ноги, спина – потрапляло з усіх боків. Але коли мені вибили зуби, я втратив свідомість.

- Це жах! Скільки зубів?

– П'ятнадцять. Бачите, навіть з корінням. У мене залишився тільки один тепер. Я втратив свідомість і нічого більше не пам'ятаю. Отямився в чужій квартирі. Від друзів вже почув, як мене врятували. Їм розповіла медсестра, яка мене витягла з того світу... Я дуже вдячний їй і дуже хочу знайти ту сестричку, та поки не знаю як.

За її словами, біля дверей, при вході до Верховної Ради, лежало дуже багато тіл людей, убитих на Грушевського. Їх зносили і кидали на сходинки – один на одного. Мене кинули туди ж, а поверх – тіла «новоприбулих». Так я опинився внизу.

Потім, напевно, лікарів викликали, або ті самі приїхали. Коли оглядали, можливо, проходили повз наших тіл, медсестра побачила, що мої ноги ще сіпалися. Мабуть, судоми. Вирішили витягнути з-під купи тіл ... і побачили, що я ще дихаю. Почала кричати: «Живий! Носилки!» Віднесли в кінець парку, в бік метро «Арсенальна», де стояли машини «швидкої допомоги», і відразу ж відправили до лікарні. Але я нічого не пам'ятаю.

 Документи були при Вас?

– Коли мене били – забрали все: документи, золотий ланцюжок, хороший годинник, паспорт і все, що було в кишенях. Мабуть, перевіряли, тому що відразу ж, як привезли в лікарню, з'явився «Беркут» і міліція. Я там був не один – багато хворих, поранених. Мене перев'язали, надали першу допомогу. А вночі мене вивезли з лікарні волонтери.

Все це мені розповіли через два дні, як я прийшов до тями. Жінка – киянка, у якої я жив, – дивилася за мною, як за дитиною: приводила лікарів, робила перев'язки, годувала. Всі допомагали як могли. Я їм дуже вдячний.

 А коли Ви були при свідомості, то не бачили, куди потім переносили тіла вбитих?

– Те, що пам'ятаю, – багато КамАЗів стояло. Багато транспорту – навіщо, не розумію. Багато крові ... силовики і «тітушки» бігали всюди, навіть по людських тілах. Мені дуже неприємно це все згадувати. Когось добивали. Тіла стягували на купу. Поранені лежали... А куди їх поділи? Чув, що вантажили на машини і вивозили. Але сам не бачив – втратив свідомість. Думаю, і мене таке чекало, якби не та медсестра...

 Судмедексперт знімав побої?

– Звісно. У мене 18 швів на голові ...

 Скільки? ...

– Вісімнадцять! Переломи ребер – руки, ноги побили. Коли був вибух (гранати), вся спина була висічена уламками

 То Ваш ангел-охоронець врятував ... Ви тут відколи?

– На Майдані з грудня, іноді їздив додому і повертався назад. За національністю вірменин. Приїхав в Україну, одружився, і з того часу живу на цій землі. Ось уже сорок два роки в Ужгороді. Я ж теж українець. Їм той хліб, що тут вирощуємо. П'ю ту воду, яка тут тече. Мені дуже не подобається вся та несправедливість, яку ми терпіли в нашій країні.

Олігархи жили за наш рахунок. Як я можу бути байдужим до всього, що тут діється?

– Чому ж Ви, такий хворий, знову на Майдані? Вам же навіть розмовляти важко.

– Я ще можу ходити. А ось лікарні забиті. Там поранені лежать і в палатах, і в коридорах. Не можу їхати додому – далеко, хоча все болить. Мене ночувати забирають на квартиру, і то я не можу в машині навіть толком сидіти. Як я можу поїхати до себе додому? А тут, на Майдані, друзі. Мені легше між ними бути. Все ж я живий. А ті хлопці... Вічна їм пам'ять...

Віталій Грегор, керівник закарпатського підрозділу 7-ї Сотні Самооборони Майдану

26 лютого 2021р.

Теги: Гаспарян, Майдан, Революція Гідності, Беркут

Коментарі

njksr 28.02.2021 / 18:13:00
диво!вірменину більше болить за Україну, ніж містним хохлам!
здоров"я дідові!

НОВИНИ: Соціо

11:11
/ 2
У Мукачеві в суботу попрощаються з полеглим на війні з росією Олексієм Суворовим Фото новина
00:00
ВРП звільнила хустського суддю Савицького і рахівського суддю Тулика
23:43
/ 14
Голова Закарпатського апеляційного суду Фазикош задекларувала $70 тис. готівкою, 3 млн грн у криптовалюті, новий будинок і внесок за квартиру з машиномісцем
23:23
/ 2
В.о. начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області призначений Сергій Туренок Фото новина
17:26
/ 4
Закарпатця покарають за жорстоке поводження з конем на Буковелі Відео новина
15:14
За наслідками пожежі в будівлі колишнього ресторану "Лев" у Хусті рятувальникам вдалося відстояти 1-й поверх Фото новинаВідео новина
04:26
/ 7
У четвер колективу УСР в Закарпатській області представлять нового очільника – Тимура Квеквескірі Фото новина
02:33
На Закарпатті майже удвічі зросла захворюваність на гепатити, бо більше виявляють – ОВА
02:22
Новий КПП "Велика Паладь-Нодьгодош" на угорському кордоні відкриють 8 квітня
23:17
/ 2
У Перечині за 50 млн грн відремонтують школу для релокації ліцею з Краматорська Фото новина
20:13
ФОТОФАКТ. В Ужгородському замку оселилися сірі сови з совенятами
16:03
/ 2
ФОТОФАКТ. В Ужгороді муніципальні автобуси прикрасили до "Сакура Фесту"
14:44
В Ужгороді вчасно врятували від вогню приватний будинок Фото новина
03:37
/ 5
Кулеметник "Абрамс"
21:48
/ 1
Підтверджено загибель на Запоріжжі ще в січні 2024-го 22-річного Михайла Яцканича з Підвиноградова Виноградівської громади Фото новина
15:52
/ 5
На війні поліг 21-річний Іван Микульця з Тячева Фото новина
13:33
/ 7
В Ужгороді відклав яйця унікальний, єдиний в Україні кайман Шнайдера Фото новина
11:33
/ 2
На Харківщині поліг Леонід Пивовар з Неліпина на Мукачівщині Фото новина
19:29
/ 1
Національні спільноти регіону презентували культурну спадщину на фестивалі "Етнічний віночок у Закарпатті"
12:53
/ 1
У Мукачеві у вівторок попрощаються з полеглим на війні з росією Андрієм Розгау Фото новина
02:16
/ 2
WWF-Україна виступає проти будівництва лісової автодороги в межах лісництв філії "Ужгородське лісове господарство" ДП "Ліси України"
19:18
/ 16
У Калинах на Тячівщині харківський забудовник незаконно почав роботи зі спорудження ГЕС Фото новинаВідео новина
16:48
/ 7
В Ужгороді ще не відкритий McDonald's покарали за "непродуману" вивіску Фото новина
10:41
/ 1
На війні з росією поліг 57-річний Іван Пичкар з Родниківки на Мукачівщині Фото новина
01:31
/ 15
Справа Комарницького: Звільнений начальник УСР в Закарпатській області Химич зберігає $95 тис. готівкою
» Всі новини