Повний виклад прес-конференції прем’єр-міністра України Юрія Єханурова для загальноукраїнських та закарпатських ЗМІ

– Основне питання цієї робочої поїздки – це непрості питання роботи тих підприємств, тих іноземних інвесторів, які приїхали в Україну, повіривши українській владі і висловили багато претензій з приводу ліквідації всіх пільг, які були в спеціальних економічних зонах. Більшість з вас були присутні на тій зустрічі, і зараз уряд буде, як то кажуть, „вирулювати” з тієї ситуації. Друга головна сьогоднішня тема, це презентація Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса. І в зв’язку з цим, за підсумками наради, буде окреме доручення, в якому передбачено, зокрема, і переговори з угорською стороною про спільне фінансування цих робіт (це ті переговори, які розпочав ще 5 років тому прем’єр-міністр України Віктор Ющенко з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном). Також ми розглянули і всі питання, пов’язані з зобов’язаннями міністерств і відомств, починаючи від аерофотозйомки області і завершуючи конкретними питаннями Програми. Звичайно, у нас стояли серйозні питання фінансування, виділені серйозні кошти, всього 80,1 мільйона по Державному бюджету, в тому числі по лінії Держводгоспу, який виконує обов’язки замовника, – 70 мільйонів гривень. Крім того, у виступах, які були сьогодні, говорилося про гідроенергетику, і міністру Плачкову доручено в рамках комплексної програми розробити підпрограму розвитку малої гідроенергетики в Закарпатській області. Це тема, яку порушували сьогодні на засіданні. Ось постанова Кабінету міністрів України від 13 лютого 2006 року № 130, якою внесено зміни до постанови 2001 року, і мова йде про цю Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса на 2006-2015 роки. Моє завдання, щоби ця програма почала зараз працювати. І, як засвідчили виступи сьогодні на нараді, робота ведеться, і відповідні документи сьогодні надійдуть до уряду, а значить– ми відкриваємо фінансування уже цього місяця.

– Першу програму, прийнята ще за прем’єрства Ющенка, не реалізовано. Чи не чекає така ж доля і цю програму?..

– Якщо говорити про історію питання, то приймалася програма на 1994-2000 роки, і ця програма була виконана на 23 відсотки. Друга програма була на 1999-2000 роки, і вона виконана на 45 відсотків. Після цього приймалися рішення по програмі 2001 року. На жаль, дійсно, фінансування її є також незадовільним, а тому на цей рік виділено кошти, про які я вже говорив. Ми підготували розрахунки, і цього місяця вже буде профінансовано до 7 мільйонів гривень. Таким чином, це – реалістичні кроки. І запорукою цьому може бути одне – бюджет країни виконується, за два місяці ми виконали усі призначення, і всі надходження виконані. Я маю надію, що ніяких проблем у нас не буде і в березні, і в квітні, і в наступні місяці.

– Розкажіть, будь-ласка, трохи докладніше про співпрацю зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією по протипаводковому захисту, і що це буде за співпраця: лише фінансова, чи, може, спеціалістами, технікою...

– Переговори, які були тоді, в 2001 році, стосувалися спільного фінансування, залучення міжнародних фондів до фінансування, а також допомоги фахівцями в цій важкій проблемі. Українська сторона повинна була вкладати свої кошти, після чого мали вкладати кошти і міжнародні фонди, і угорська сторона. На жаль, українська сторона в наступні роки цього не зробила, а тому не можна було звертатися за допомогою до міжнародних організацій. Оскільки цього року Державним бюджетом передбачено досить серйозні кошти, ми маємо моральне право зараз звернутися і до міжнародних фондів, і, передусім, з угорською стороною – щодо спільних дій. І це будуть комплексні спільні дії. А як конкретно, то про це вже точніше скаже наше Міністерство закордонних справ і міністр Тарасюк. Я думаю, що вони попрацюють в цьому напрямку і відзвітують перед громадськістю.

– Голова ЦВК Давидович заявляє, що існує проблема з паспортами старого зразка і що уряд може вирішити цю проблему, прийнявши своє розпорядження, яке б дозволило голосувати за старими радянськими паспортами. Чи обговорювалося це питання?

– Відверто кажучи, це питання ми ще не обговорювали. Але воно вічне. Я можу сказати одне: як правило питання, які порушуються Центральною виборчою комісією, урядом вирішуються протягом доби. Особливо все, що стосується фінансування. Я думаю, що якщо таке питання виникло, швидко будемо давати відповідь.

– Чи СЕЗ як явище буде мати місце в Україні? Якщо так, то якими будуть правила гри?

– В принципі, в такому вигляді, як вони існували, СЕЗ існувати не будуть. Але разом з тим ми готуємо зараз законопроект, і відповідальним є міністерство економіки. Ми хочемо знайти якусь золоту середину, щоби, по перше, виконати свої зобов’язання перед тими, перед ким ми брали ці зобов’язання, а з іншого боку не допустити того, щоби спеціальні економічні зони перетворилися в „купи-продай”, як це було в деяких зонах, через що парламент торік і прийняв закон про скасування всіх пільг.

– Чи немає зараз в уряді „чемоданного” настрою з огляду на вибори 26 березня?

– Його і не може бути, оскільки уряд, я так розумію, буде працювати до кінця другого кварталу, оскільки навряд чи до того часу буде сформовано уряд. Так що про ці речі говорити ще рано. А для того, щоб оцінити, я прошу вас подивитись, як працює уряд: щосереди ми розглядаємо від 40 до 70 питань. У мене в уряді немає ніякої заборгованості по прийняттю рішень. Ми стараємося, ми працюємо ритмічно, урядовий конвеєр працює без збоїв. А найголовніше – добре збираємо гроші...

– Зрозуміло, що закон по СЕЗ навряд чи буде прийнятий парламентом до осені. В той же час інвестори сьогодні порушили питання про заміну авальованих векселів на неавальовані. Це питання компетенції уряду. Чи вирішуватиметься воно?

– Обов’язково. Ми несемо перед цими людьми відповідальність за те, що держава Україна порушила взяті на себе зобов’язання. А тому будемо робити все, аби вони працювали тут, в регіоні, щоби вони працювали успішно і щоби прийшли інші. Тому та інформація, яку я отримав під час відвідин, звучить так: якщо ми підемо назустріч, то тут, в Закарпатті, вони значно розширять свою діяльність. Тому, звичайно, ми зараз дуже зацікавлені в тому, щоби зробити всі кроки в межах того, що може зробити уряд. Я взяв на себе такі зобов’язання під час зустрічі, і ми обов’язково це зробимо. Ну а бюрократія, я так розумію, стала в нас більш рухливою. Я думаю, що ми зпрацюємо швидко. Будуть окремі доручення, як завжди за наслідками поїздки в область.

– Вчора прозвучала інформація, що в квітні будуть заслухані звіти голів облдержадміністрацій, за результатами яких будуть прийматися кадрові рішення. Опозиція заявила, що це сигнал „губернаторам” стосовно того, якими будуть результати виборів...

– Точно так, як були звіти за результатами роботи за 9 місяців, за рік, точно так будуть підбиватися підсумки роботи за перший квартал. Оскільки багато людей піддалися на ці всі хвилі, які йдуть під час виборів, і замість роботи над економічною ситуацією, соціально-економічним розвитком більше стали говорити, ніж працювати, виникла необхідність в такій моїй жорсткій заяві. Я ще раз хочу наголосити: за результатами роботи за перший квартал найменш успішні голови райдержадміністрацій і їх заступники, голови облдержадміністрацій та їх заступники будуть звільнені. І точно так буде зроблено за результатами роботи за перше півріччя, і так далі. Тобто, це є нормальна планова і кадрова робота, яка має здійснюватися кожним урядом і кожною вертикаллю влади.

– Вчора по ICTV голова Комітету виборців України Ігор Попов заявив, що деякі штаби розробляють плани щодо відміни результатів виборів, їх анулювання. Прокоментуйте, будь-ласка...

– Я не хочу це коментувати, оскільки це не має під собою ніякого підгрунтя. Люди створюють інформаційні приводи, потім самі їх коментують, розкручують і так далі. До прикладу, як добре спрацював Інтер: у нього були дві хороші інформаційні подачі. Одна про сіль в Російській Федерації, а друга, знову ж таки з Російської Федерації, про те, яким буде виступ. Вся країна, затамувавши подих, чекала. Ну і – результат. Так що, все впорядку...

– Напочатку минулого року багато говорилося про необхідність скасування зайвих регуляторних актів, які породжують корупцію. І Президент України навіть пообіцяв звільнити за підсумками 9 місяців чиновників, які не справляться з цим завданням...

– 55% регуляторних актів або відмінено, або в них внесено зміни. 71 акт ще має бути відмінено. І ще одне: регуляторні акти є абсолютно необхідні. Інша справа, які вони. Тому, закон про „регуляторку” – виконується. Це я вам кажу як людина, котра очолювала робочу групу з підготовки цього закону. І завжди прізвище того, хто готує законопроект, стоїть першим серед авторів. Тому я, звичайно ж, стежитиму за цим й надалі. Те, що ще не встигли відмінити – відмінять. Йде процедура...

– Яким є ваше ставлення до відомого „чорного” списку пана Луценка..

– Я ознайомлюся з цією інформацією, і потім прокоментую. Добре? Бо я не знайомий. Чесне слово, ніколи займатися цими речами. Мене більше цікавлять економічні питання. Розберуся. Постараюся до вечора розібратися...

– Якщо можна ще раз повернутися до протипаводкової програми „Тиса”. Чому так сталося, що попередній етап був профінансований лише на 15 відсотків і що цього року такого не трапиться?..

– Знову будуть говорити, що я критикую попередні уряди. Тому я не буду критикувати попередні уряди, ви просто назовете цифру. А я скажу так, що програма, яка запланована на цей рік, буде виконуватися, і запорукою цього буде фінансування по результатах за перший квартал, за другий, і далі... Тобто ми будемо ритмічно фінансувати все, що потрібно. А економіка працює спокійно, і тому ніяких проблем у нас з фінансуванням немає. Важливо, щоби ці кошти були спрямовані насамперед туди, де вони дадуть найбільший ефект. Тому я запрошую громадськість, вас, шановні журналісти, щоби ви контролювали те, як використовуються ці кошти. Я щойно говорив про це на нараді. Мені дуже важливо також, щоби була створена єдина думка, в результаті дискусій, які мають відбутися саме тут, в цьому краї, стосовно причин, чому так часто почали відбуватися ці паводки. Чому це раніше було, умовно, раз на сто років, а чому так часто тепер. Чи це не результат людської діяльності. І що треба зробити для того, щоби унеможливити такі часті випадки. Ну і, зрештою, дещо зроблено. І ви бачите, що результати є. І дуже б хотілося, щоби науковці і проектні організації сказали своє слово. Дуже добрим був виступ керівника проектної організації зі Львова. І я думаю, що їх слово буде почуте.

(Далі буде)

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати