Тривалий час для наших сучасників Перша світова була затінена Другою світовою, тому про неї майже не згадували. Ситуація змінюється буквально останніми десятиліттями, коли вже зрозуміло, що без Першої світової не було би подальших Українських визвольних змагань, УНР і так далі. Тому на таку книжку чекали вже давно, щонайменше років десять тому, але краще пізно, ніж ніколи.
Збірку дуже вдало починає уривок з автобіогафічної повісті Романа Купчинського “Заметіль” — “У зворах Бескиду”. Це спомини про те, як щойно сформовану частину січових стрільців перекинули зі Львова на Закарпаття, де вона проходила бойове злагодження і “курс молодого бійця”. Паралельно відбувається знайомство двох відламів українців — галицького і закарпатського.
Далі слідують оповідання наших класиків — М. Черемшини (прихід війни на Гуцульщину, поневіряння гуцулів), С. Васильченка (російські солдати у малому прикарпатському містечку), В. Стефаника (братик-сирота втішає ще меншу сестричку під час обстрілу їхнього села).
Чи не вперше до широкого всеукраїнського читача ідуть уривки з роману закарпатця В. Гренджі-Донського “Сини Верховини” — про участь у війні закарпатців у складі угорського полку, бойові дії, взаємини фронтовиків з рідними у тилу.
Ціла серія автобіографічних оповідань Клима Поліщука знайомить із бойовим шляхом наддніпрянця аж до госпіталю у Таганрозі. Два оповідання О. Кобилянської подають несподіваний погляд на війну з Буковини — переважно через сімейну призму. Повість-поема Осипа Турянського “Поза межами болю” — досі не оцінений як належить шедевр нашої літератури про ту війну.
Оповідання Михайла Яцківа просякнуті духом античної і біблійної міфології. Новели Катрі Гриневичевої розкривають тему українських дітей у Першій світовій війні. Вінчає збірник добірка оповідань О. Маковея, де органічно зливається історичне і побутове. Особливо зворушлива оповідь — про братання українських солдатів з двох протилежних окопів — австрійських і російських.
Збірник читається на одному диханні. Він наче єдиний щемкий і пронизливий текст про ті поневіряння 110-річної давнини, які багато в чому суголосні з нинішніми, чимало пояснюють у нашому сьогоденні.