Весна всупереч усьому

Це було дивовижне поєднання хореографічних, вокальних і декламаційних номерів, причому з кожним новим із них емоційний градус усе підвищувався. На сцені — студенти різних курсів, їхні викладачі, а також діти останніх. Малеча особливо оживлювала усе дійство, робила його по-справжньому сімейним. Чимало дітлахів було і в ущерть заповненій глядацькій залі. Від мерехтіння різних поколінь створювалося враження, що перед тобою усе наше суспільство, таке різноманітне і неповторне у своїй строкатості.

Різні виступи настільки невимушено, органічно переходили одне від одного до іншого, що все сприймалося як цілісна оповідь про нашу сучасну Україну, її проблеми, виклики й відповіді на них. Активно задіяно навіть проходи у залі, де постійно студенти то підіймали величезний прапор, то підсвічували зал ліхтариками, то аплодували.

Традиційно мінилося в очах від різноманіття сценічних костюмів: чоловічі і жіночі вишиванки з різних регіонів України, усе розмаїття гуцульського, бойківського і лемківського вбрання, строгі сценічні образи, щось неймовірне для сучасних танців. Надзвичайно потужні звук і світло творили окрему виставу у виставі. Три великі екрани давали додаткову картинку до того, що відбувалося під ними, змінюючи її щокілька хвилин: орнаменти, пейзажі, весна в усіх можливих варіаціях. Техніка спрацювала на славу. Можна тільки уявляти, чого це вартувало фахівцям, які витиснули з неї усе можливе.

Усі номери було виконано на високому професійному рівні, кожний зривав бурхливі аплодисменти. У результаті вийшла складна насичена оповідь про те, як навколо базової пари (мати і дитина) формується велика родина, навколо неї — ще більша громада, а ті поступово складаються у незборну націю. Цього року потужно репрезентовано і воєнно-патріотичну тематику, безпосередньо представлену у добрій третині номерів.

Вокальні номери демонстрували усе багатство голосів і технік, невичерпність наших фольклорних скарбів і новітні пошуки майстрів пісенного жанру. Хореографія теж поєднувала закарпатську архаїку і молодіжний контемп. Часом це нагадувало синхронне плавання на суші.

Концерт вразив на диво гармонійним поєднанням народного та модерного мистецтва. Традиція і сучасність переплелися міцним, нерозривним мереживом. Домінував фольк-рок (саме його останніми роками Україна найчастіше демонструє на конкурсах “Євробачення”), який доповнювався рядом інших стилів.

Завдяки ретельно продуманій режисурі концерту дійство нагадувало якусь музичну табакерку, коли на авансцені одні фігурки безперервно змінюються іншими і все це відбувається настільки злагоджено і динамічно, що тільки диву даєшся.

Після концерту голова облради Р. Сарай подякував усім, причетним до нього, особливо воїнам, завдяки яким він і став можливим (хлопці у камуфляжі займали два зали у філармонії), висловив надію, що наступного Дня вишиванки цю війну вже згадуватимемо як історію. Дійство залишило міцний післясмак, дало потужний емоційний заряд усім його учасникам і глядачам.

Теги: вишиванка, матір, концерт, академія

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати