Реформи, які пообіцяла влада, впроваджуються важко. А тому, за давньою національною традицією, багато хто зайнявся пошуком крайнього, якого б можна було звинуватити в проблемах. Винним за важке впровадження реформ "призначили" віце-прем'єра Сергія Тігіпка.
З чим не згоден, зокрема, голова Закарпатсьої обласної організації партії "Сильна Україна", депутат Закарпатської облради Михайло Попович, який зауважує, що реформами займаються багато людей - фактично весь Кабмін, а тому й відповідальність за них мають нести всі.
- Михайле Михайловичу, лідеру вашої партії нині доводиться виконувати найскладнішу роботу в уряді, внаслідок чого йому "повісили" ярлик ледь не головного недоброзичливця країни, який докладає максимум зусиль, щоб погіршити життя громадян. Чому, на вашу думку, найбільше негативу несеться саме в його бік, адже він є членом великої команди Кабінету Міністрів?
- С.Тігіпко дійсно проводить велику роботу в Кабміні. І на перший погляд роботу таку, яку не варто виконувати лідеру політичної сили, що розраховує на високі результати на виборах. Я не хочу виступати адвокатом Сергія Леонідовича і виправдовувати його позицію та дії.
Однак знаю його ближче, ніж багато хто, тому переконаний: усе, що він робить - це чітко спланована і вибудувана стратегія. Інша справа, що життя вносить свої корективи. До того ж у цій команді є не так вже й багато тих, хто здатен провести таку роботу і взяти на себе відповідальність за результат.
– Особливо стараються критикувати С.Тігіпка комуністи. Нині він є головним і чи не єдиним об'єктом їхньої критики. Як ви думаєте, звідки така нелюбов?
- Я б не сказав, що лише комуністи полюбляють попіаритися на тлі реформ, які впроваджує С.Тігіпко. На це поле "забігають" і деякі авторитетні політики з інших політичних сил. Шкода, що суто соціальні та економічні реформи дехто свідомо переніс у політичну площину.
Проте якщо повертатися до комуністів, то тут усе зрозуміло. Комуністи вважають, що найлегше набирати голоси, обіцяючи людям те, що вони хочуть чути. Однак ми мусимо розуміти, що це - банальний популізм. Зрештою, дуже багато з нас жили при комуністичній владі й добре пам''ятають, чого варті їхні обіцянки. Я через цю критику не дуже переживаю. Час все розкладе по місцях. І результати реформ, які нині впроваджуються, покажуть, хто мав рацію.
- На президентських виборах Сергій Тігіпко отримав третій результат і чудові перспективи на розвиток політичної кар'єри. Зрозуміло, що в нашій країні легше перебувати в опозиції, критикуючи владу, ніж щось робити. Чи не краще було б і йому перечекати в опозиції важкий для країни час?
- Третій результат на президентських виборах - це той багаж, який дає право С.Тігіпку сміливо заявляти про своє бачення розвитку держави. За нього проголосували 3 мільйони 200 тисяч людей. Це дуже серйозна кількість як для нашої політичної сили, так і для самого Сергія Леонідовича.
Йдучи на президентські вибори він, нагадаю, чітко оголошував в своїй програмі, що збирається проводити саме реформаторську політику.
Зараз критикувати Сергія Леонідовича, бо він робить те, що обіцяв, принаймні дивно. Зрештою, ми ж розуміємо, що він діє не сам. Лідер "СУ" - один із членів команди. А реформування - командна робота.
Найяскравіший доказ - це підтримка депутатами Верховної Ради пенсійного законодавства у першому читанні. Якщо хтось стверджує, що пенсійна реформа - це виключно примха С.Тігіпка, то як він пояснить 245 депутатських голосів "за"? Так, Сергій Тігіпко є ініціатором і генератором реформ, але це командна робота. І скажу більше. Добре, що врешті-решт створилася команда, яка хоче працювати і проводить реформи.
- Можливо, критичне ставлення до Сергія Тігіпка пояснюється тим, що люди не розуміють суть його роботи?
- Можливо. На мою думку, поряд з уведенням реформ треба було більше пояснювати суспільству, що і як влада планує робити, які результати розраховує отримати. Останнім часом як Кабмін загалом, так і особисто Сергій Леонідович більше звертають на це увагу. А тому ми бачимо і по телебаченню, і в газетах, що реформи почали роз'яснювати краще. Якщо така робота продовжиться, суспільство сприйматиме зміни набагато легше.
- Ще до голосування за пенсійне законодавство Сергій Леонідович обіцяв, що подасть у відставку, якщо Верховна Рада відмовиться проголосувати за реформу. Чому це питання настільки принципове для нього?
- А як інакше? Якщо людина працює, а нікому ця робота не потрібна, якщо її не підтримують, то що ще залишається робити? Або змінювати власну позицію, або йти з команди. Якби народні депутати не підтримали пенсійне законодавство, було б зрозуміло, що робота Сергія Леонідовича їх не задовольняє.
Та, зрештою, вийшло інакше - законодавство підтримали. Значить, депутати позицію С.Тігіпка зрозуміли.
Юрій ЛІВАК
29 червня 2011р.
Теги: