Сто кілометрів до мрії, або “угорська Європа” очима закарпатського гостя

Як мешканці Ужгорода, мені завжди здавалося, що Європа чекає на нас із відчиненими дверима (тобто кордонами), а дехто взагалі вважає наше місто цілком європейським. Можливо, такі відчуття з’являються недарма: Ужгород схожий на деякі міста Європи завдяки історичній забудові з часів, коли Закарпаття було частинкою то Австро-Угорської Імперії, то Чехословаччини.

Сто кілометрів до мрії, або “угорська Європа” очима закарпатського гостя

Проте час нашого перебування “за залізною завісою” не міг не позначитись і на вигляді міста, і, тим більше, на його мешканцях. Як ця “спадщина” впливає на сьогодення українців та чи дійсно ми так далеко від “Європи”? Коротка екскурсія до найближчих міст Угорщини, а саме до Ніредьгази і Токаю, дала можливість побачити і порівняти.

Перший крок

Це, звісно, віза. Віза малого прикордонного руху дозволяє поїхати до Ніредьгази. І все. Отримати шенгенську візу вже значно складніше - вам доведеться зібрати чимало грошей, отримати запрошен-ня, але віза все ще не гарантована. Навіть цей перший крок може зіпсувати плани на поїздку, тож будьте готові до всього! При цій ситуації перша думка, яка в мене виникла, - що українцям там не радіють. Пізніше виявилося, що все це мало залежить від самих угорців, а щодо національності я образливих слів на свою адресу не чула.

Місто Ніредьгаза для мене - як рідне. Як “другий дім”. Вперше побувала в цьому місті ще у 2005 році, а тісний зв’язок із ним триває й досі. Я люблю Ужгород, але Ніредьгаза зачарувала. Пам’ятаю, перші враження про місто не були якимись інтенсивними - були спокійними, мені просто сподобалось. Чисті вулиці з квітами, гарно освітлене місто, люди мирні та тихі. Але зазвичай позитивні враження з’являються щойно тоді, коли я вже вдома і знову бачу всі проблеми нашого міста. Цього разу, вже за сценарієм, сталося так само. Мушу сказати кілька слів про чистоту угорського міста. Минулими вихідними сніг за ніч засипав усе, але це не завдало ніяких проблем ні комунальникам, ні жителям - вдень вулиці були прибрані, майже сухі. Приїхавши в Ужгород, я побачила сніг повсюди, так що в мене тут же виникла пекуча потреба швиденько придбати гумові чоботи. Без них не раджу виходити з дому, ні в якому разі.

Місто басейнів та музеїв

Ніредьгаза для закарпатців одразу асоціюється з басейнами Шошто. Купальні Ніредьгаза-Шоштофюрде розташовані за чотири кілометри від міста, у зеленій зоні. Завдяки солончаковому озеру цей курорт уже понад 300 років є улюбленим місцем купання й відпочинку. Тут є комплекс термальних і прісних басейнів, обладнаних водними атракціонами. Вода має природну температуру 5 °С і рекомендується при захворюваннях рухового апарату, гінекологічних захворюваннях та хворобах суглобів. Восени 2005 року тут відкрився найсучасніший лікувально-розважальний комплекс “Акваріус”, у якому для відвідувачів забезпечені комфорт і розваги - басейни облаштовані гірками для дітей і дорослих.

Другий популярний об’єкт міста - зоопарк, котрий вважається одним із найбільших за територією в Угорщині і дає можливість побачити тварин в умовах, наближених до природних.

Візитівкою міста є греко-католицький храм, у музеї якого зберігається колекція ікон, Євангелій і сакральних предметів минулих століть, а також прикрас, одягу.

Іншим музеєм, який варто відвідати в Ніредьгазі, є Музей Андраша Йоша, названий на честь його засновника. Тут можна оглянути його біографічну експозицію, а ще - збірку картин місцевого художника Дюли Бенчура, експозиції, присвячені історії Ніредьгази до Першої Світової війни, історії угорських гусар та історії грошей.

Центр міста нагадує ужгородське Корзо. Це місце, де приємно прогулятись, подивитися на старі будівлі, які, попри боротьбу з часом, і сьогодні перебувають у прекрасному стані. Влітку цю частину міста прикрашають маленькі фонтани, а для любителів кави завжди відчинені тераси кав’ярень. Ну чим не Ужгород, скажіть мені!

Істина - в Токаї

Виноробне місто Токай теж не розчарує відвідувачів. І хоч за населенням воно зовсім маленьке (тут налічується всього-на-всього 3000 мешканців), атмосфера вулиць, винних підвалів під кожною хатою дозволяє відчути романтику. Завдяки історичним пам’яткам регіон занесений до списку ЮНЕСКО. Та все ж славу йому приносить однойменне вино, яким кожен може насолодитися. Серед найпопулярніших сортів переважають білі вина: Мускат, Фурмінт та італійський Рислінг.

У цьому невеличкому місті добре розвинутий туризм. Мешканець Токаю Дзупін Янош розповідає, що токайці здебільшого працюють у торгівлі й у сфері обслуговування: “Винороби, кожен з яких має маленький винний льох, з радістю приймають відвідувачів. До вина вони подають закуски та нашу історію, восени ж туристи можуть долучитися до самого процесу виготовлення вина”. Кількість гостей, що цікавляться містом, постійно зростає, стверджує пан Янош, який працює менеджером ресторану. Мене пригостили тут традиційною стравою “кенєрланґош”. Це тісто, що випікається в печі, схоже на шматочок хліба з додаванням, за бажанням, бекону, сиру, сметани, цибульки тощо. Серед традиційних страв регіону і “голосле”, тобто наша юшка з риби, та боґрач-ґуляш, відомий кожному закарпатцю. Його готують і з квашеною капустою, а також зі сметаною, гострим перцем, зі свининою або яловичиною. Не варто й нагадувати, що традиційна угорська кухня гостра і жирна.

Проїхавши 100 чи 140 кілометрів від Ужгорода, бачиш досить великі відмінності, зокрема кількість сонячних днів більша, і взагалі немає гір. У зимову пору здається, що на кілька градусів завжди тепліше. Чистота вулиць не стовідсоткова, але сміття помітно менше, ніж в Ужгороді. Угорці не смітять… Слід зауважити, що бюджет Ніредьгази значно більший за ужгородський, причому освіта й медичне обслуговування фінансуються з інших джерел. На благоустрій міста витрачають чимало грошей. Доказом цього є чисте місто, фонтани в центрі, скульптури, а весною - квіти. А дороги! Радість по них ходити!

Я побачила, що вижити там значно легше, ніж удома. Хоч криза залишила певні наслідки, багато невдоволених, бідних людей, але так званий “середній клас” почувається добре. Середньостатистична сім’я (а це двоє дорослих і двоє дітей) живе впевненіше і спокійніше. Кредити для придбання житла, машини не загрожують божевільними відсотками і дають можливість планувати своє майбутнє.

Мене здивував менталітет угорців: скаржаться багато, дуже депресивні, навіть молоде покоління радіє рідко - здебільшого бачать лише негативи. Та хоч як угорцям погано, їхня мінімальна зарплата щонайменше втричі перевищує нашу, українську, а середньостатистичний громадянин може собі дозволити щорічну поїздку на море, наприклад до Хорватії чи Греції, або купити машину.

Ціни

Вони просто шокували, і шокують досі. Плата за комунальні послуги вища, ніж у нас, за оренду житла - також. Звісно, пальне, тютюн теж продаються не за нашими цінами. Квиток на міський транспорт здається дорогим: один проїзд - приблизно 7 гривень. Але слід наголосити, що придбаний квиток на місяць має значну знижку. Для студента такий місячний квиток обійдеться у 80-90 гривень. А ви скільки витрачаєте на маршрутку? Мабуть, значно більше…

Якщо перед святами в нас на ринках усе дорожчає, там - навпаки - дешевшає, аби купували ще більше. Свинина, наприклад, коштує близько 30 гривень за кілограм - не 50, не 60, як у нас. Свіжі овочі, фрукти, сири, інші харчові продукти також відчутно дешевші. Про одяг можна сказати те ж саме: за якістю - кращий, за ціною - дешевший. Наші “стоки” з європейським одягом явно переборщили: придбати нову річ в Угорщині вигідніше, ніж в Україні - вже “списане” чи навіть ношене.

Ніколетта Данкулинець

01 лютого 2012р.

Теги: Угорщина, Ніредьгаза, Токай

Коментарі

Олег Диба 2012-04-24 / 12:18:39
На відміну від Будапешта, якиому волею щасливих обставин вдалося зберегти своє історичне обличчя, історичний центр Києва було повністю знищено відступаючими радянськими військами в 1941 році, перед приходом німців.

Саша 2012-04-24 / 12:01:51
Ответ Тибору .Я не Венгр і не українец . бил я в Будапеште намного чише чем в кієве .А зданіє Венгерского парламента не сравнить с нашей убогой радой .Києв ето постсоциаліческий город с ужасними дорогами где милициї больше чем людей!!!Будапешт намного красивеє !!!

E.Z. 2012-02-03 / 20:43:22
Поравка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Но наш Унгвар по всем критериям уступает – про западных областных центров Венгрии уже не гивиря! – Ниредьхазе. На жаль!

Ember Zoltán 2012-02-03 / 20:40:51
Тибор, причем тут Киев, когда автор – очень правильно – сравнивает два обалстных центров, которые являются соседами и почти одиннаковыми по числу населения.
А ты сравниваешь слона – Киева – и скажем антилопа – Ниредьхазу.
Киев и Будапешт – вот их можно сравнить, взять во внимание чистоту, экономику, науку, количество исторических сооружений, количество туристов, цены на продукты тд. тп. В одном больше очков зрабатывает Киев, в другом Будапешт.
Но Ниредьхаза – про западных областных центров Венгрии уже не гивиря! – по всем критериям уступает нашему Унгвару. На жаль!

Не турист 2012-02-02 / 10:02:34
Добре там, де нас не має. Так ніби кажуть? В кожній країні та у її громаян є свої проблеми та негативи. Ось пані Ніколетта вірно пімітила, що життя в Угорщині таке гарне та спокійне, а угорці чомусь такі сумні та деприсивні...мабуть від гарного, забезпеченного та солодкого життя-буття...
Особисто моя думка - в Угорщині середній клас мінімальний. Співвідношення держслужбовців та офісного планктону Будапешта і ще декількох великих міст в порівняні з порастами мінімальне.

P. jegyző 2012-02-02 / 09:56:56
Tibor, а у меня такое ощущение,что вам любая тема подходит для того, чтобы обливать грязью все что венгерское. Я тоже замечаю все негативное, что происходит в Венгрии, но это не является основанием ненавидеть свою нацию. Вопреки вашим безмерным стараниям, у настоящих украинцев это тоже вызывает отвращение. А олигархи..., они не имеют национальности, они никто.

Istvan 2012-02-02 / 08:08:18
Kedves Tibor! Такое ощущение, что Вы в этом тысячилетии не побывали ни в Ньиредьгазе, ни в Токае…

Tibor 2012-02-01 / 20:49:38
Шановна авторка!

Таке відчуття, що Ви ніколи не були в Києві. Приїдьте будь ласка, тому що чари Києва не порівняти не то що з Ніредьхазою з Токаєм, а зі всією Угорщиною разом!


Ужгород
Публікації:
/ 1Справа професора Івана Запісочного живе. До 95-річчя від дня народження вченого
Від 29 травня в Ужгороді діятимуть пришкільні літні табори та мовні школи
Еволюція української освіти: від комсомольських організацій до демократії
Одяг із "других рук" цієї зими буде зігрівати багатьох ужгородів. Чому зростає популярність "секонд-хендів"
"Я тут знайшов себе", – казав про свою участь в АТО почесний громадянин Ужгорода посмертно Василь Варга
/ 1Лев Луцкер: "У моєму серці Ужгород завжди залишається казковим"
/ 6Для повноцінної реконструкції всієї системи водопостачання Ужгорода потрібно 360 млн євро
/ 2"Дорогі" школярі: сезон розпочато
Ужгород за рівнем забруднення атмосфери перебуває у другій десятці українських міст
Понад 16,5 млн грн субвенції з держбюджету в Ужгороді спрямують на ремонти доріг і фасадів та реконструкцію водогону
Ужгородці боргують за обслуговування ліфтів 3,5 млн грн
Мінеральну воду на території дитячої лікарні в Ужгороді знайшли випадково, коли бурили свердловину
Ужгород із німецьким Дармштадтом обмінюватимуться учнями й учителями
У липні рівень забруднення повітря в Ужгороді традиційно сягне найвищого піку
60 років спільного життя: подружжя ужгородців відсвяткувало діамантове весілля
/ 1Випускний за ціною відпустки за кордоном чи міні-весілля: скільки коштує шкільне свято в Ужгороді?
Безпритульні тварини – результат безвідповідального ставлення до них
Німецьку мову в Ужгороді вивчають понад 4 тисячі учнів
У трьох школах та угорській гімназії Ужгорода планують добудувати ще два поверхи
/ 3Керівництво Ужгорода налаштоване системно протидіяти стихійній торгівлі
До 35-річчя "Електродвигуна". Нині левову частку своєї продукції підприємство постачає до держав Євросоюзу
Триває підготовка до зміни тарифів на обслуговування багатоповерхівок Ужгорода
Ужгород на 90% готовий до зими
/ 1В Ужгороді дітям дали імена Золушка і Наці
Притулок для тварин в Ужгороді відкриють на початку серпня
» Всі записи