Михайло Мотильчак: Дітям у шкільних таборах подобається більше, ніж учителям

"Майбутнім першачкам – особлива увага"

– Михайле Андрійовичу, як іде підготовка до нового навчального року?

– Учні, батьки, педагоги, ясна річ, щороку очікують на те, чим новеньким порадуємо їх 1-го вересня. Найкращий ефект є тоді, коли вдається акумулювати кошти з різних джерел: державного та місцевих бюджетів, внески спонсорів, допомогу від міжнародних організацій, міжнародних проектів. Цьогоріч усі ці джерела фінансування ефективно залучені. Власне, це й дало можливість охопити якнайбільше закладів освіти і якісно підготуватися до навчального року.

– Можете назвати конкретні суми, які цього року отримали загальноосвітні навчальні заклади на ремонти, реконструкції чи й будівництво?

– Загалом із субвенцій з державного бюджету місцевим на соціально-економічний розвиток регіонів виділено 17 мільйонів 883 тисячі саме на заклади освіти, а це майже половина від усіх, які надійшли в область. Із них на сьогодні профінансовано робіт уже на понад 7 мільйонів гривень. Зокрема, триває зведення загальноосвітніх шкіл у Вишці Великоберезнянського району та Лукові на Іршавщині, іде друга черга будівництва ЗОШ І-ІІІ ступенів у Неліпині Свалявського району, виділені кошти на спорудження ЗОШ І-ІІІ ступенів у Новоселиці на Тячівщині та на завершення побудови ЗОШ І–ІІІ ступенів у селі Верхня Визниця Мукачівського району.

2011 року рішеннями сесій обласної ради, які відбулися відповідно 25 лютого та 26 травня, освіті виділено понад 10,5 мільйона гривень.

– Як реалізовуються ці кошти?

– Наприклад, в Ужгороді передбачено профінансувати будівництво міні-котелень у ДНЗ № 1 та № 31, реконструкцію котельні гімназії. У Берегові вирішено асигнувати заміну віконних блоків у ЗОШ № 5, у Мукачеві – капітальний ремонт станції юних техніків, у Чопі – капремонт із заміною вікон та дверей у ДНЗ "Казка". У Стужиці на Великоберезнянщині йде реконструкція нежитлового будинку під дошкільний навчальний заклад, у Пийтерфолві Виноградівського району, Кальнику й Макарьові Мукачівського, Драгові Хустського – капітальні ремонти ДНЗ, у Свободі Берегівського – капремонт ЗОШ І–ІІІ ступенів. Перелік можна продовжити. Майже в кожному районі є об'єкти освіти, на які з обласного бюджету виділено кошти на ремонтні роботи. Дуже вдячний депутатам обласної ради за ухвалені рішення, за підтримку розвитку освіти в регіоні.

– Я звернула увагу на те, що значна частина фінансових вливань йде саме на дошкільні навчальні заклади. Така увага до садочків пов'язана з тим, що діти тепер мають обов'язково здобути дошкільну освіту перш ніж потрапити у перший клас?

– Так. Можу навіть конкретизувати: з тих десяти з половиною мільйонів, про які ми говорили перед цим, майже половина пішла саме на дошкільні навчальні заклади. Розвиток дошкільної освіти є пріоритетом для обласної влади це питання неодноразово розглядалося на засіданнях колегії обласної державної адміністрації, нарадах при голові та заступниках голови ОДА. Крім цього, про роботу дошкільної галузі йшлося на спільному засіданні колегії управління освіти і науки облдержадміністрації та постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики. За підсумками нещодавніх робочих зустрічей голови облдержадміністрації з керівництвом РДА видано відповідне доручення, у тому числі й із питань дальшого розвитку дошкільної освіти. Чому така велика увага в області приділяється розвитку дошкільної освіти – зрозуміло. Дорученням розширеного засідання Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року зобов'язано забезпечити охоплення не менш ніж 70 %
дітей дошкільною освітою та 100 % дітей 5-річного віку.

– Як даєте з цим раду?

– Звичайно ж, розуміємо: одними гаслами такі проблеми не вирішити. Адже яким може бути результат у селах (а такі сьогодні є), де взагалі нема садочків? Або там, де ДНЗ ніби і є, але не працюють ще з 90-х років і їх треба повністю відновлювати. Якщо минуло вже 10–15 років відтоді, як у садок востаннє приходили дітки, самі розумієте, в якому він стані. Потрібен капітальний ремонт. І на все це треба чимало грошей.

На сто місць – 121 дитина

– Є садки, які вдалося "розконсервувати"?

– Так, звичайно. За останні роки в області відновили роботу 26 ДНЗ. Крім того, плануємо ввести в дію три нові дошкільні навчальні заклади й виділити 7 земельних ділянок на будівництво ДНЗ, у тому числі в Ужгороді (на межі села Минай і міста) та в Мукачівському, Іршавському, Виноградівському, Великоберезнянському, Перечинському районах. А ще – відновити роботу 13 закладів, які не працюють вже по 10–15 років. Наприклад, у селі Пийтерфолві на Виноградівщині раніше при потужному колгоспі працював ДНЗ, який закрився у 90-х. Ми вже виділили на нього з обласного бюджету 300 тисяч гривень, ще стільки ж асигнувала районна рада. Тож, сподіваємося, спільними зусиллями завершимо роботу, можливо, навіть у цьому році.

– Як змінилися за рік показники охоплення дітей дошкільною освітою?

– Можу сказати, що на сьогодні маємо позитивні зрушення. Зокрема, якщо 2010 року загальний показник охоплення діток дошкільною освітою в області становив 42 %, то сьогодні – 52 %. Тобто ми збільшили його на 10 %. Насправді, кожен відсоток дається досить важко. Для цього докладають зусилля всі без винятку: від сільського голови й завідувача ДНЗ до керівництва найвищого рівня. Адже, якщо влаштовуємо ремонт чи реконструкцію садочка, то хочеться зробити це на совість – за європейськими стандартами: аби у малечі були хороші ліжечка, тепло, гаряча вода, добре устатковані кухні й облаштовані їдальні.

– А яка ситуація з дошкільнятами?

– З п'ятирічними дітками становище значно краще. Торік – 83 % охоплення дошкільною освітою, нині – до 93 %. Хоч, звичайно, це середній показник по області. Маю підкреслити важливість для держави питання дошкільної освіти. Адже вперше три наші рейтингові показники пішли вгору. Зауважу, що досі вони ніколи не зростали. Збільшився загальний рівень охоплення дітей дошкільною освітою й охоплення п'ятирічок зокрема. Також підвищився такий показник, як завантаженість садочків, оскільки є такі райони, де в ДНЗ, розрахованих на сто місць, виховується 68 дітей (Воловеччина), а подекуди й усі 145 (Міжгірщина). У містах обласного підпорядкування ці показники відповідно такі: в Ужгороді – 157, у Чопі – 103. Нам удалося дещо зменшити цей надмір.

– Як саме?

– Крім будівництва нових та відновлення неробочих садків, ми ще й місцями, де було можливо, збільшили кількість груп на базі ДНЗ. Також організували групи з короткотривалим перебуванням у садку.

– Тобто ситуація потроху вирівнюється?

– Не хочу, аби склалося враження, що в нас усе так прекрасно. Бо, хоч ми й досягли рівня 52 % охоплення дітей дошкільною освітою, середній показник в республіці – 56 %, отже, ми відстаємо. Маємо завдання досягти бодай 70 %, а п'ятирічок взагалі слід охопити на всі сто.

– Область активно співпрацює з чеським краєм Височина, зокрема у галузі освіти. Які спільні проекти маєте цього року?

– Справді, завдяки цій співпраці за останні роки вдалося дуже багато зробити.

Нині разом із краєм Височина закінчуємо реконструкцію будівлі під ДНЗ у Стужиці на Великоберезнянщині. А в Лазещині й Стримбі Рахівського району замінили вікна й систему опалення.

– Яка ситуація з оптимізацією мережі навчальних закладів області?

– Мушу ще раз наголосити, оптимізація – це не закриття шкіл. Наприклад, у селі є початкова школа з проектною потужністю 40 учнів, але внаслідок демографічної ситуації кількість школярів зменшується. Тож там, де має навчатися 40 дітей, нині лише 15–20. Але разом із тим у селі немає садочка, то для чого його будувати, якщо в приміщенні школи можна створити навчально-виховний комплекс. Наразі плануємо 6 таких комплексів у різних районах.

Те, що одному відпочинок – іншому робота

– Якими результатами літньої оздоровчої кампанії школярів можете похвалитися?

– Вона ще триває. Можу сказати, що на 20 липня в області діяло 514 таборів відпочинку з денним перебуванням, які організовані при школах. У них відпочили 71304 учні. Серед них 25307 дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей, 914 – схильних до правопорушень, а також 13942 талановиті та обдаровані діти. 68835 тисяч дітей області проведуть дозвілля в туристсько-екскурсійних подорожах. Звичайно, ми розуміємо, що такий відпочинок не зовсім відповідає змісту оздоровлення, хотілося б, щоб більше наших дітей відновлювали сили у стаціонарних таборах, на березі моря, у санаторіях. Але нині переважає саме така форма відпочинку.

– Знаю, що ви анкетували учнів, батьків і вчителів щодо того, наскільки вони задоволенні літнім відпочинком у цих таборах.

– У травні відбулася координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові Закарпатської обласної ради, на якій нам і доручили проаналізувати якість роботи таборів та дізнатися думку про них батьків, учнів і педагогів. Ми дістали досить цікаві результати. Загалом опитали 64 тисячі учнів, 55 тисяч батьків та 9770 педагогів. Всі відповідали на питання: "Чи доцільно організовувати відпочинок та оздоровлення у пришкільних таборах?". Майже 70 % дітей відповіли ствердно, отже, їм там цікаво. Також "так" сказали 62 % батьків. Трохи іншу картину показали педагогічні працівники: ствердно відповіли лише 40 %.

– Чому?

– На мою думку, для цього є просте пояснення. Адже досі вчителі закінчували навчальний рік у травні й за графіком ішли у відпустку. А тепер вони відпочивають пізніше, бо цілий червень працюють у таборах. Особливо це стосується вихователів груп продовженого дня, вчителів початкових класів та педагогів-організаторів. Тож надалі, можливо, будемо вносити пропозицію, аби вчитель ішов у відпустку, а в таборі мав окреме працевлаштування. Знаємо ж, що педагогу не завадить мати якийсь додатковий заробіток.

– Яка ситуація з відпочинком та оздоровленням дітей із обмеженими можливостями?

– Вони під нашою особливою увагою. Намагаємося подбати, аби всі ці дітки влітку поправили своє здоров'я. На 20 липня оздоровлено 722 дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, 1285 дітей-інвалідів. Наприклад, 20 учнів зі шкіл-інтернатів області відпочивали в МДЦ "Артек", діти Перечинської та Часлівецької шкіл-інтернатів протягом цілого літа відновлюють сили на базі оздоровчого комплексу в Дубриничах Перечинського району. Також вихованці Перечинської школи-інтернату оздоровлюються за кордоном: 36 – виїхали на канікули в королівство Нідерланди, 23-є – до чеського Брна, ще 35 – в Італію та Францію. Учні Домбоківської спеціальної школи-інтернату теж у Криму – в Блакитній лагуні. 75 дітей Виноградівського дитячого будинку оздоровлюються у таборі "Гвоздика" Запорізької області, 11 учнів Великоберезнянської санаторної школи-інтернату відпочивають у лікувально-оздоровчому комплексі "Пікуй", 24 вихованці Чинадіївського дитячого будинку оздоровилися на березі моря в Євпаторії (Крим). Загалом саме на оздоровлення таких дітей виділено понад 5 мільйонів гривень. Адже про них, крім держави, більше ніхто не подбає.

Лариса РОМАНЮК
 

Теги: Мотильчак, школа, дитсадок, освіта

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати