Маючи намір відпочити на заповідних територіях, більшість з нас уявляє недоторкану природу, вікові ліси, червонокнижні рослини, а головне – мінімум людей та, особливо, слідів їхньої діяльності. Проте ось такі "антропогенні краєвиди" можуть побачити відвідувачі, що прямують до Карпатського біосферного заповідника з боку села Лазещина Рахівського району. Попередньо сплативши на КП за вхід 10-20 гривень з особи та налаштувавшись на споглядання недоторканої природи, вражені туристи вже за кілька кілометрів опиняються... на смітнику. Інформаційна табличка під найвищою вершиною Українських Карпат – Говерлою інформує про те, що кожного року заповідник відвідує 50 тисяч туристів (за скромними підрахунками). І багато з них прямують до Чорногірського хребта саме через с.Лазещину. За кілька кілометрів після КП спраглі до краєвидів погляди туристів наштовхуються на гори. Проте вони не викликають захвату, бо це гори сміття. Нижче сміттєзвалища дорогою стікають потічки, з яких п'ють туристи, а за кілька десятків метрів – річка Лазещина, притока Чорної Тиси...
У коментарі "Замку" директор заповідника Федір Гамор розповів, що місце, на якому знаходиться сміттєзвалище – поза межами природоохоронних територій і належить Ясінянському держлісгоспу. "Я погоджуюсь, що це страшна проблема. Вона вже неодноразово порушувалась. Навіть було пряме доручення президента (ще Ющенка) з цього приводу, яке у підсумку саботувалось. Усі страшенно протестували проти ліквідації смітника – і лісоруби, і місцеві підприємці, і ті, хто сміття туди звозив. У результаті все так і залишилося. Видно, місцевій владі вигідно, щоб усе так і було", – каже Федір Гамор.
Тим часом до Говерли та Петроса щодня прямують сотні іноземних туристів, які складають своє враження про Україну та її заповідні території. Сумно, проте навіть строго вишколені щодо поводження з природою європейці у нас починають смітити. А й справді, чому їм перейматися збереженням чистоти чужої природи, якщо нам самим на неї начхати?..
Наталія Тернавська, фото Артема БОБАЛІКА