Привітав берегівців мер Іштван Гайдош, до поздоровлень приєднався й голова обласної ради Іван Балога. У своєму виступі він, зокрема, зазначив:
– Вітаю славетне Берегово з 10-ю річницею набуття статусу міста обласного значення. Ви ще дуже молоді, а вже стільки встигли зробити! Ви маєте свій неповторний імідж. Видно, що влада і мешканці дуже люблять і поважають рідне місто. Тут живуть люди різних національностей, тут побудовано багато церков, ошатні будиночки, гарні тротуари, викладені бруківкою площі – все це створює неповторний шарм затишного європейського містечка. Берегово є містком співпраці з нашим угорським партнером – областю Соболч-Сотмар-Береґ. Місто успішно розвивається, бо тут видно, що громада дбає про власне майбутнє. Люди надзвичайно гостинні – в цьому осо¬бисто переконався: люблять себе, і люблять гостей. Щастя вам, берегівці!
Голова обласної ради також нагородив почесними грамотами й відзнаками тих, хто доклався до розвитку Берегова в різних сферах суспільного життя. А зокрема – депутатів міської ради Олександра Лабойка, Золтана Бабяка, Валерія Боровського, голову Національної ради угорців України Л. Зубанича, заступника міського голови Олександра Гладуна, керуючу справами виконкому Вероніку Бендик.
На площі відбулася театралізована хода учнів міських навчальних закладів під звуки духового оркестру Берегівської шко¬ли мистецтв. А завершилося святкування концертом з участю виконавців української й угорської естради.
Наступного дня біля приміщення районної друкарні було відкрито погруддя ватажку угорських
куруців Томашу Есе. Адже саме на цьому майдані, колишній Торговій площі, 22 травня 1703 року Томаш Есе офіційно оголосив народу про повстання проти панівної в Австрійській імперії династії Габсбургів, зачитавши звернення князя Ференца Ракоці ІІ. Так розпочалася національно-визвольна війна угорців, яка тривала вісім років. Повсталий князь обіцяв селянам свободу, ремісникам – звільнення від жахливих податків. Завдяки цьому вдалося в мінімальний термін створити регулярну армію, яка складалося переважно з селян-куруців, в тому числі й із Закарпаття. І хоча національно-визвольний рух було придушено, однак події того часу досі живі в пам'яті угорського народу.
Олександр Ворошилов, фото автора