П'ятиповерхівку, що на вулиці Набережній під номером 4, від решти будинків нині відрізняють лише голі цегляні стіни на 4-му та 5-му поверхах. Гості міста над Латорицею навіть можуть подумати, що штукатурка тут обвалилася від часу. Проте тутешні точно знають – це відновлені після нічного вибуху стіни квартир.
Сьогодні не всі мешканці дому охоче спілкуються про ту нічну подію. Воно й не дивно – лю¬ди постраждали й морально, і матеріально. Жителька 3-го поверху під'їзду, де стався вибух, скаржиться, що її оселю не зарахували до списку тих, що суттєво постраждали. Відтак на відшкодування власних збитків вже й не сподівається. А єдине, чим задоволена – умовами проживання в готелі – туди після НП поселили мешканців 2 під'їздів.
Квартира пенсіонерки Інни Александрової на 5-му поверсі – через одну від тої, де вибухнуло. Жінка пам'ятає той момент: читала книгу, коли раптом почула сильний звук. А через уже вибите вікно виднілося полум'я. "Я подумала, що це у нас у квартирі гахнув котел, – пригадує Інна Володимирівна. – Але потім згадала, що свій того вечора вимкнула". Від вибухової хвилі в оселі тріснула стіна, повилітало скло з шибок, навіть шафа впала. Лише завдяки тому, що стінка зведена з гіпсокартону, а отже – скріплена всередині дротом, її уламки не завалилася на господиню. Інна Александрова каже: аби квартиру відремонтували, довелося особисто щочетверга ходити до ЖЕКу й нагадувати про себе. Зрештою, стінку полагодили. А із грошової компенсації, каже Інна Александрова, отримала лише 500 гривень.
Інший житель – Сергій Федорович, зазначає: найбільше в домі (крім тої квартири, де власне вибухнуло), дісталося, звісно, оселі, що поряд. На жаль, ми не застали господарів удома. Зі слів сусідів, тепер та родина наче живе в коробці недобудованого дому серед голих цегляних стін. Вибух повністю зруйнував їхню квартиру, знищивши абсолютно все. Дякувати Богу, що залишилися живі.
Ще одна мешканка дому, пенсіонерка Світлана Капуш, пригадує: як повернулася після евакуації до квартири, там усе було вкрите сажею. Полиці на кухні позлітали зі стін. Працівники ЖЕКу побілили їх і прікрипили шафи. А от двері квартири, які через вибух злетіли з петель, довелося міняти вже за свій рахунок. Нині жінці терміново треба замінити пошкоджену раму на балконі. Пенсії у 800 гривень на це явно не вистачає. Через пошкоджений балкон і двері до нього в квартирі холодно – ні цент¬ралізованого, ні індивідуального опалення в пані Світлани немає.
Пан Павло на Набережній, 4 сам не живе – у квартирі мешкає його донька. Чоловік каже, що на допомогу ні від кого не сподівається – нині разом із товаришем робить наново ремонт. Незадовго до надзвичайної події, між іншим, уже ремонтував, а тепер знову все з нуля. Каже, що будматеріалів, які виділили, не вистачило для всіх.
У квартирі, де стався вибух, сьогодні ніхто не живе. Мешканці будинку кажуть, що квартира була порожньою і в ніч вибуху. Деякі з них не виключають, що надзвичайна ситуація сталася зовсім не через газ – хтось нібито підклав вибухівку. Та поки це лише чутки.
До слова, достеменної причи¬ни вибуху не озвучено – за фактом правоохоронці ще провадять розслідування. Одна з версій – через газ. Та, як повідомили "Замку" у мукачівській мерії, газовики свою вину заперечують. Хто має правду, а хто ні, повинно б установити слідство. А вже після цього можна визначати, кому належить компенсувати людям шкоду.
За словами мера Мукачева Золтана Ленд'єла, аби повністю відновити будинок, потрібно 1,8 мільйона гривень. Коли слідство встановить, що винні в надзвичайній події газовики, їм доведеться знайти ці гроші. А от якщо власник квартири, то навряд чи від приватної особи можна буде отримати таку захмарну суму. Тоді для міста це стане великою проблемою. Адже додатково такі гроші і в бюджеті Мукачева знайти не так уже й просто. Тим більше в час економічних негараздів і в умовах браку державного фінансування будівництва. Відомо, що у європейських країнах у подібних випадках діє страховка. Тож й збитки людей через пожежу, паводок чи інші надзвичайні ситуації компенсують страхові компанії. В Україні ж страхування майна ще не є таким популярним. Відповідно, у разі якоїсь біди люди найчастіше апелюють до найближчої влади – як правило, місцевої. І якщо та не може нічим допомогти, лишаються з своїми проблемами сам-на-сам. Дуже добре, що місту вдалося виділити 124 тисячі гривень: вони пішли на харчування й проживання людей у готелі (на час, коли мешканців двох під'їздів евакуювали). Крім цього, за 290 тисяч із міського й 40 тисяч гривень із обласного бюджетів удалося дотягнути поверхи й відновити комунікації. Тож, доки винуватців не встановили, весь тягар ліквідації наслідків вибуху, як бачимо, ліг на місцеву владу.
Ярослав Гулан, фото автора