Закарпатсько-чернівецький режисер отримав обласну премію

Нещодавно на Закарпатті назвали лауреатів обласних премій у галузі літератури та мистецтва. Так, у галузі "театрального мистецтва" премію імені братів Шерегіїв отримала режисерсько-постановочна група Закарпатського обласного угорського драматичного театру, зокрема режисер-постановник Олег Мельничук та художник Клара Віднянська-Чолті за виставу "Одруження"
М. Гоголя.

Олег Мельничук – молодий перспективний режисер, який не збирається зупинятися на досягнутому. За його плечима поки що п'ять вистав, але всі вони яскраві, неординарні і запам'ятовуються глядачеві надовго. І хоча доля привела режисера з Чернівців, через Київ, до маленького провінційного Берегова, він має купу планів на майбутнє. Цей рік особливо буде насичений подіями. Якими саме, Олег Мельничук ділиться із "Замком":
 

– Нині ми займаємося постановкою вистави за твором сербського драматурга Біляни Срблянович "Сімейні історії". Це дуже жорстка драма, і з перекладом на угорську мову було досить важко, моментами можна буде почути навіть "кріпке слівце". Думаю, що прем'єра вийде дуже цікавою, адже акторам доведеться грати дітей, які, у свою чергу, зображатимуть дорослих. Щодо "важкої" лексики, то, думаю, вона нікого особливо не здивує, адже саме так часто спілкуються наші чада вже у 12 років, наслідуючи старших.

На сцені спробуємо з'ясувати, як народжується, звідки бере коріння насилля у дітей і як це може обернутися, врешті-решт, проти дорослих, що бачать наші чада, чому вчаться у нас, у тому числі через мас-медіа або у родинному колі. Тож, у кінці лютого ми чекаємо глядачів у Берегівському театрі на прем'єру.

Крім того, планую взяти участь і в театральних проектах у рідному місті – Чернівцях.

 24 січня знову показуватимемо виставу про життя Пауля Целана "Пісок з урн". Ця подія дуже важлива для мене, адже серед глядачів буде і посол Австрії в Україні, який зацікавлений у співпраці з нашим чернівецьким колективом. За підтримки австрійців також хочемо показати глядачам виставу за мотивами творів поетеси Рози Ауслендер, яка емігрувала до США.
Ну і, нарешті, починаємо працювати над спектаклем за книгою Ігоря Померанцева "КДБ та інші". Прем'єра відбудеться під час фестивалю "Меридіан" у Чернівцях вже на початку вересня. Крім цього, у планах – участь у роботі над виставою, де за основу взяті давньогерманські та гуцульські міфи, тобто їх цікаве переплетіння.

Щодо телевізійних проектів, то на них просто не вистачає часу. Хоча і маю пропозицію продовжити серію "Заповідні місця України", яка виходила на каналі УТ-1.

– Що найважче зараз для творчої людини?

– Не можу сказати, що матеріальний бік справи. Хоча виживати завжди було непросто. Але від цього нікуди не дітися. Найважче – це йти на компроміси, особливо з власним сумлінням. Адже завжди ми прагнемо зробити саме те, чого хоче душа. Але часом придумуємо для себе всілякі відмовки, мовляв, бракує сил, часу, грошей. І тоді беремося за більш "легкі" проекти... А це неправильно. По-перше, тоді багато чого залишається нереалізованим. А ще не можна брехати самому собі. І, відповідно, глядачеві. Бо якщо у творчості є фальш, її одразу всі відчують. І лише коли насправді робиш те, що йде від серця, від душі, матимеш справжній успіх.

Олександр Ворошилов,   фото автора
 

Теги: режисер, премія, вистава

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати