Футбол на Закарпатті ще живе завдяки ентузіастам і спонсорам

Голова Федерації футболу Закарпаття Михайло Ланьо – про чемпіонат області, Євро ’2012, наслідки кризи і меценатство у спорті

Футбол на Закарпатті ще живе завдяки ентузіастам і спонсорам

Ставши чотири роки тому головою Федерації футболу Закарпаття, бізнесмен Михайло Ланьо взявся за нову для себе роль – чиновника. У спадок йому дісталося, м'яко кажучи, не надто успішне господарство. Проте бізнесмен, котрий має чотири власні фірми, де працює понад 600 людей, поставив роботу на нові рейки. Звісно, не сам.

Коли розпочинав відновлювати обласне футбольне господарство, він заручився підтримкою команди однодумців, що формувала попередню владу, депутатів обласної ради і заможних людей, що люблять гру мільйонів. І справа пішла. Проте тепер, коли криза й далі мучить економіку, а влада на місцях почала ігнорувати проблеми розвитку футболу, Михайло Ланьо стурбований.

Нині футбол тримається на спонсорах

Голова ФФЗ не впевнений, чи вдасться зберегти досягнення останніх кількох років. Ба більше: якщо влада в районах не підтримуватиме розвиток спорту № 1, він узагалі може зникнути. І це не перебільшення.
    
– Мушу визнати, що криза дуже сильно вдарила по розвит¬ку нашого футболу, – розпочинає розмову голова ФФЗ. – Судіть лиш з одного факту: на початку року ми зареєстрували учасниками обласного чемпіонату 14 команд, але сьогодні в нас залишилося лише 12 клубів. Двоє учасників ("Говерла" (Ясіня) та "Бужора" (Іршава). – Авт.) знялися з розіграшу вже в ході першості. Думаю, піти на таке рішення керівників іршавського і ясінянського клубів змусила криза, фінансові проблеми. На жаль, влада на місцях сьогодні працює дуже погано. А якщо футболу не буде допомагати верхівка, то скоро його в нас узагалі не буде...

– Щось то вже дуже песимістична картина виходить...

– Так воно є, на жаль. І так буде. Якщо влада не помагатиме, то за кілька років утратимо й те, що так важко відновлювали. Бо нині футбол виживає лише завдяки спонсорам. Подумайте: хіба це підтримка влади, коли команді виділяють 10–15 тисяч гривень на рік? За ці гроші реально утримувати клуб? Я думаю, що за таку суму не можна цілий рік сторожа на стадіоні наймати. А в нас є команди, яким влада зовсім не допомагає. Вони тримаються на плаву лише завдяки людям, які люблять футбол. 

– Тобто, якщо я правильно розумію, районні адміністрації й місцеві ради нині взагалі не фінансують команди, і футбол у нас ще живе лише завдяки ентузіастам?

– По суті, так і є. Не можна казати, що всі райони плюнули на місцевий футбол, дехто старається допомагати. Але таких керівників органів місцевого самоврядування дуже мало. Зауважте, що, як тільки я почав працювати, на участь у чемпіонаті області заявилося 16 команд, через рік їх стало 17, а тепер маємо 12. А все через те, що попередня команда, яка була при владі на Закарпатті, більше уваги надавала розвитку футболу, а нині до цих проблем з порозумінням ставиться, може, половина районних державних адміністрацій. Принаймні так мені говорять президенти клубів.

– Виходить, нині треба тиснути на владу, бо інакше закарпатський футбол може й не пережити кризовий період?

– Як голова Федерації футболу Закарпаття завжди буду критикувати владу, якщо вона виділятиме мало грошей на футбольні команди. З одного боку, я розумію ситуацію, знаю, що, крім спорту, владі треба думати і про школи, дитячі садочки, лікарні, ФАПи, будинки культури тощо. І криза справді боляче вдарила по економіці, тож на все грошей не вистачає. Але, з іншого боку, я очолюю Федерацію і маю вболівати за свою справу.

Скажімо, дуже добре, що об¬лас¬на рада виділила гроші на будівництво спортивних майданчиків і цього року в області мають відкрити, якщо не помиляюся, два десятки нових споруд. Проте мені дуже шкода, що в Хусті і Тячеві пропали хороші команди. У цих районах завжди були сильні школи, прекрасні традиції. А нині їх нема. Бо прийшов голова адміністрації чи, наприклад, мер міста Хуста, який не любить футбол, – і все, команди не буде. Якщо в районній чи міській раді немає депутатів, які б постійно порушували цю проблему, – не буде й футболу.

Закарпаття ще непогано виглядає

Свого часу, ставши головою Федерації футболу Закарпаття, Михайло Ланьо зумів активізувати навколо спільної справи багатьох колег із обласної ради й друзів-бізнесменів. Коли знайшлися гроші, почали вирішуватися проблеми. Крім того, ФФЗ налагодила співпрацю і з Радою президентів клубів, що беруть участь в обласному чемпіонаті. І сьогодні на тлі інших областей України наш край виглядає ще непогано.

– Казати, що в нас самі ли¬ше проблеми, не можу, – продовжує розмову Михайло Іванович. – Постійним є чемпіонат області у вищій лізі, відбувається регулярна дитяча першість, організували ми й свою Лігу чемпіонів. Хотілося б запровадити й змагання серед ветеранів, але доводиться відкласти реалізацію цієї ідеї на кращі часи. Та все-таки найголовніше завдання ми за ці чотири роки виконали: удалося піднести рівень обласного чемпіонату, і завдяки цьому вболівальник знову повернувся на стадіони. Адже футбол – чи не єдиний у нас масовий вид спорту, на який люди ходять відпочити.

– Минулого року всерйоз обговорювалася ідея організувати ще одну лігу обласного чемпіонату. Ця ідея ще жива?

– Так, про ще одну лігу говориться й тепер. Її прихильники правильно бачать перспективу: нам би треба першу лігу, яка б дозволила підтягти рівень хороших сільських команд. Але головна перепона та ж сама: не вистачає кош¬тів. Транспорт, переїзди, добові футболістам, оплата роботи суддів, внески у федерацію – це все гроші. А нині їх немає. Утім добре вже й те, що в нас команди грають у районних першостях. Бо тривалий час такі чемпіонати просто не проводилися.

– До речі, така ситуація всюди? Чи в інших областях справи йдуть краще?

– Багато де ще й гірше становище. У Тернополі, наприклад, у першості області грає тільки 8 команд, і розпочалася вона лише місяць тому. Або інший приклад: ми за рік звели в Мукачеві Будинок футболу (будівництво велося за особисті кошти Михайла Ланя. – Авт.), а в Полтаві, де й Федерація футболу України допомагала, і обласні спілки підсобляли, його споруджували, може, років десять. У нас  ще нормальна ситуація, бо люди люб¬лять футбол і підтримують його власними грошима.

– До речі, якщо припустити, що в держави є гроші на спорт, на вашу думку, який відсоток фінансування потрібен для нормального розвитку місцевого футболу?

– Держава мала б допомагати бодай на 30 відсотків. Тоді спонсори  радо виділяли б інші 70 відсотків. Я вже не кажу про 50 %. Давали б хоча третину, повірте, у нас би був прекрасний футбол. Але ж не дають. 

– А кошти, які виділяються з обласного бюджету, не рятують ситуації?

– Відколи працюю на цій посаді, стараюся в першу чергу витрачати спонсорські, а не бюджетні гроші. Так, обласна рада виділяє Федерації 300 тисяч гривень на рік. Але я ще жодного разу не витратив їх усі, ніколи не купував за них форму чи м'ячі. Бюджетні гроші даємо дітям, коли їдуть на збори чи турніри; ветеранам, коли беруть участь у чемпіонаті України, підтримуємо жіночий футбол. А решта витрат – на спонсорських плечах.

– Це стосується й різноманітних ювілейних турнірів пам'яті ветеранів?

– Так, це, до речі, ще одна справа, яку ми обов'язково продовжуватимемо. Адже люди прославляли закарпатський футбол, створили нашому краю імідж землі, багатої на таланти. І було б несправедливо, якби нащадки не пам'ятали цього й не віддячували б шаною. Наприклад, зовсім недавно провели турнір, присвячений 75-літтю знаменитого капітана київського "Динамо" Василя Турянчика. Між іншим, до ювілею міська рада Мукачева вдостоїла Василя Юрійовича звання Почесного громадянина міста.   

Про Калитвинцева, Євро-2012 і правильний бізнес

Окрім того, що Михайло Ланьо керує обласним  футболом, він також є членом виконкому Федерації футболу України. Тож ми скористалися нагодою дізнатися більше про справи національної збірної, про те, хто може стати тренером головної футбольної команди країни, і про можливі вигоди Закарпаття від Євро '2012.

– Михайле Івановичу, ви брали участь в останньому засіданні виконкому ФФУ, де вирішували тренерство Юрія Калитвинцева. Як вважаєте, він очолюватиме збірну й далі?

– Поки що Калитвинцев виконує обов'язки, йому довірили команду на кілька матчів. Федерація подивиться, як збірна проведе ці ігри, і, якщо повірить у тренера, укладатиме з ним контракт уже на період підготовки до домашнього Євро. На мою думку, Калитвинцев перспективний. Він знаходить спільну мову з футболістами, а це нині найголовніше. Треба, щоб тренер мав порозуміння з гравцями і зміг дати їм настрі́й на гру. Побачимо, чи йому це вдасться.

– Багато говориться про те, що треба запрошувати тренера з-за кордону. Серед керівників ФФУ є прихильники когось із іноземців?

– Колись Григорій Суркіс ду¬мав запросити іноземця. Луческу, як відомо, відмовився, і в підсумку взяли Маркевича. Особисто я вважаю, що закордонний фахівець нам обійдеться надто дорого. Наші спеціалісти набагато дешевші. Так, можливо, було б краще, якби збірну готував іноземець. Але на сьогодні маємо Калитвинцева. Хай тренує.

– В Україні покладають великі надії на Євро '2012 як інвестицію в нашу економіку. Як вважаєте, Закарпаттю перепаде своя частка грошей?  

– Ми – прикордонна зона, тож зрозуміло, що через нашу область їхатимуть тисячі вболівальників. Вже ясно, що команди в нас розміщуватися не будуть. Варто визнати: нині не маємо бази, де б могла зупинитися збірна на період усього чемпіонату. І, думаю,  створити її вже не встигнемо. Адже потрібно запропонувати не тільки якісне футбольне поле, а й інфраструктуру: готель, ресторан, обов'язково басейн. Тому розраховувати можна насамперед на прибутки від обслуговування вболівальників.  

– Тобто зароблять готелі і ресторани?

– Головна ставка робиться на готелі. Але їх потрібно мати, а я поки що не бачу, аби вони будувалися. Найголовніше, щоб були нормальні дороги, стоянки, ресторани і готелі. Або хоча б невеликі мотельчики, де люди зможуть переночувати. І ще дуже важливо, щоб ціни виявилися нормальними. Нині, наприклад, в Австрії в придорожньому мотелі можна переночувати за 30 євро. У нас уже тепер ціни вищі, а під час чемпіонату Європи їх іще утричі піднімуть, щоб за кілька тижнів заробити якнайбільше. Наш народ звик до одноразового бізнесу: раз урвати копійку, а далі – як Бог дасть. Ми вже поспішаємо рахувати прибутки від Євро, а спочатку годилося б навчитися правильно вести бізнес...

Ярослав Світлик

22 вересня 2010р.

Теги: футбол, Ланьо, чемпіонат

Коментарі

2010-09-24 / 19:35:00
и что этот балоговский бандюк за 4 года сделал для футбола?

2010-09-22 / 17:34:00
з статтi на http://noviny.narod.ru/VV-00000273.html : Михаил Ланьо (в криминальном мире «Блюк»)/
В 1998 был задержан по подозрению в убийстве, но по истечению трех месяцев его выпустили. К освобождению реального подозреваемого приложили руки начальник Мукачевского городского отделения милиции Виктор Иванович Чепак, кум Виктора Балоги, и сам Балога, в то время занимавший должность мэра Мукачева...
Михаил Ланьо ранее судим за изнасилование...

Сейчас Михаил Ланьо возглавляет самую мощную организованную преступную группировку на Закарпатье, которая занимается незаконной переброской за границу нелегальных мигрантов, контрабандой наркотиков, спиртных напитков и т.д. Процветающая в этом благодатном крае наркоиндустрия также находится под твердой рукой М.Ланьо.

Именно его группировка производит «дурь» под названием «первитин» и «амфетамин». А «крышуют» этот преступный бизнес народный депутат Василий Петевка и Виктор Чепак.

оце так "ентузіаст і спонсор"!

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи