«Гуцулів заганяють у резервації»

У зв'язку з постійним розширенням території Карпатського біосферного заповідника скоро доведеться занести до Червоної книги ще один вид – "рахівський гуцул". Так оцінює нинішню непросту ситуацію у гірському регіоні голова товариства "Краяни Рахівщини", голова постійної комісії Рахівської районної ради з питань екології й використання природних ресурсів Микола Бережанський. І додає: аби цього уникнути, він писатиме до Верховної Ради, уряду і Президента.

З чого рейвах?

Однак спочатку пан Бережанський звернувся до редакції "Замку" з проханням висвітлити проблему, привернути увагу громадськості і влади до конфліктної ситуації на Рахівщині. У цій публікації пропонуємо до уваги позицію тільки однієї сторони і документи, що є в нашому розпорядженні. Редакція готова надати газетну площу і для публікації альтернативного погляду.

Але розпочнемо спочатку. Не секрет: щоразу, коли з'являються рішення про розширення територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів, соціальна напруга в регіонах, яких вони стосуються, знач¬но зростає. Особливо на малоземельному Закарпатті. Не¬одноразово з цього приводу в різних районах виникали конфлікт¬ні ситуації, тож і не дивно, що закарпатські селяни (насамперед у гірських зонах) заповідники й заказники не сприймають, а до їх керівництва ставляться якщо не вороже, то принаймні недоброзичливо. Часто такі ситуації супроводжуються задавненими образами, коли хтось від когось "забрав" землю (іноді навіть згадують дідів¬ську), але здебільшого  з часом такі конфлікти згасають.
  
Проте на Рахівщині, схоже, ситуація значно складніша. Соціальна напруга у малоземельному гірському регіоні тривалий час не те що не спадає, а навпаки – зростає до загрозливого рівня. Конфлікти між громадами сіл району й керівництвом Карпатського біосферного заповідника не вирішуються роками. Ба більше – вони ще дужче спалахують, коли до заповідної зони відносять усе нові й нові землі.

Востаннє рішення про розширення території заповідника ухвалили на початку нинішнього року. 14 січня з'явився Указ Президента (тоді ще В. Ющенка) "Про розширення території Карпатського біосферного заповідника", відповідно до якого площа охоронної зони збільшилася на сім із половиною тисяч гектарів. Частину земель віддали держлісгоспи, частину вилучили із районного запасу. Проте підписанню цього указу передувала низка подій, які, на думку Миколи Бережанського і його колег-депутатів Рахівської райради, мали унеможливити розширення території заповідника або, як мінімум, відтермінувати його, аби детальніше вив¬чити проблему і знайти компроміс, що влаштував би всіх.

Історія хвороби

30 вересня минулого року Рахівська районна рада створила тимчасову контрольну комісію для вивчення матеріалів щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника (далі – КБЗ). За два місяці провели 5 засідань для розгляду матеріалів й отримання пояснень, які стосуються розширення резервату. Перш ніж підготувати звіт, комісія вивчила купу документів: і пояснення з управління Держкомзему, і довідку з управління агропромислового розвитку про випас худоби на полонинах району, і відомості РДА про показники туристично-рекреаційних закладів району, і рішення сесій місцевих рад про ненадання згоди на розширення меж території КБЗ, і колективну скаргу мешканців району на дії керівництва КБЗ, і підписні листи мешканців села Лазещина проти розширення меж заповідника за рахунок тамтешнього лісництва та сільських полонин, і купу інших документів.

І що ж у підсумку? Цитуємо звіт тимчасової комісії, зберігаючи оригінальну стилістику й пунктуацію: "На жаль, керівництво КБЗ не в повній мірі виконує вимоги природоохоронного лісокористування, всіляко ухиляючись від підтримки традиційного природокористування на площах, що складають 63 % загальної території заповідника, чим наноситься економічна шкода місцевому населенню.
 
На сьогодні на Рахівщині в смерекових лісах відбувається інвазія короїда, в тому числі й на території заповідника. КБЗ повинен би взяти на себе ініціативу з вирішення питання локалізації і вивчення стану цього негативного явища. КБЗ став розплідником короїда, що може призвести до висихання сотень гектарів хвойного лісу".
Читаємо далі: "Однією з фун¬кцій КБЗ є сприяння сталому економічному й соціальному розвит¬ку регіону. Проте на сьогодні не проводяться комплексні дослідження в напрямку ведення лісового, мисливського, полонинського господарства, розвитку туризму та рекреації".

"На територіях, що входять до КБЗ без вилучення, а це біля 40 % загальної площі заповідника, – експлуатаційні лісонасадження, доглядові рубки на яких повинні забезпечувати потреби місцевого населення паливними дровами".

Наступне зауваження комісії: "Аналіз земельних ділянок, які планується вилучити у державних лісогосподарських підприємств КБЗ під розширення із земель державної власності, згідно з поданими документами до Рахівської РДА, приводить до висновку, що не всі ці ділянки потребують державного заповідання".

І останнє: "Жодна з місцевих рад, населені пункти яких межують з територіями, що плануються під розширення КБЗ не надала згоди на таке розширення. Основними аргументами цих рішень є можливість використання більшої частини вищеназваних ділянок для традиційного господарювання, а території ділянок Лазещинського та Свидовецького лісництв придатні для туристично-рекреаційних цілей".
 
Погодьтеся, виглядає ситуація неоднозначно. До речі, пропонуючи звіт на затвердження сесії райради, комісія нагадала, що лише рік тому, "відповідно до указу президента від 10.07.2008 № 633/2008 "Про впорядкування території гори Говерла та встановлення пам'ятного знака на її вершині", головою Рахівської РДА погоджено надання земельної ділянки під розширення території КБЗ в районі гори Говерла в розмірі 137 га із земель запасу району".

Радьтеся, скільки влізе

 27 листопада минулого року скликається позачергова двадцять третя сесія Рахівської районної ради. Депутати підтримують звіт тимчасової комісії і схвалюють нижчезазначені рішення.
По-перше, звернутися до Президента і Мінекології з проханням дати доручення відповідним службам детально довивчити питання розширення території заповідника.
По-друге, рада звертає увагу голови Рахівської РДА й дирекції Карпатського біосферного заповідника на невідповідність документів щодо розширення території КБЗ вимогам Земельного кодексу.

По-третє, депутати запропонували зацікавленим територіальним громадам улаштувати громадські слухання щодо розширення площі заповідника, як це передбачає ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування". У цьому випадку зачіпаються інтереси 8 адміністративно-територіальних одиниць: Рахова, Ясіня, Лазещини, Ділового, Костилівки, Косівської Поляни, Лугів та Видрички.

По-четверте, до громадських слухань народні обранці порекомендували голові райдержадміністрації й директорам держлісгоспів утриматися від погодження матеріалів щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника.
 
І, по-п'яте, рада зобов'язала районну адміністрацію терміново розробити схему районного планування.

Вочевидь, депутати сподівалися, що після цієї сесії буде призупинено процес термінового розширення території заповідника без погодження з громадами сіл і районною владою. Однак не так сталося. Вже через півтора місяця, на самий Старий Новий рік, виходить згадуваний Указ Президента – і Карпатський біосферний заповідник стає більшим на 7,5 тисяч гектарів. Рішення сесії Рахівської районної ради проігнорували, ніби депутати зверталися зі своїми проблемами не до Глави держави, а до Діда Мороза.

"Я пропонував Гамору йти до людей, але, напевно, він боїться"

Микола Бережанський, на якого, як голову комісії райради з питань екології та використання природних ресурсів, покладено контроль за виконанням рішення згадуваної позачергової сесії, прагне добитися скасування Указу Президента.
 
"Там вказано, що територія заповідника розширюється для стабілізації екологічної ситуації, збереження природного різноманіття, розвитку екотуризму й підтримки традиційного господарювання, – пояснює депутат. –  Насправді нічого з цього нема. Усі декларовані позитиви, які мало принести розширення території заповідника, залишилися на папері. А в реальності це крок до погіршення життя горян".
 
Пан Бережанський запевняє, що дирекція заповідника жорстко обмежує мешканців району у господарюванні. До прикладу, каже, доходить до того, що дітям забороняють збирати в лісі гриби та ягоди.

"Усі знають, що Рахівщина – малоземельна і бідна, – пояснює Микола Бережанський. – Роботи в районі нема, газ не заведено в жодне село. Гуцули виживають із лісу. Якщо діти попрацюють улітку, збираючи й продаючи гриби і яфини, то матимуть гроші на зошити до школи. Хто має право їм це забороняти? Як може Гамор (директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор. – Ред.) не дозволяти людям пасти худобу на полонинах, де це робилося століттями? Він розказує, що треба зберегти якусь квіточку, а не думає, що люди виживають завдяки тим вівцям. Я кажу серйозно: сьогодні вже треба оберігати гуцулів від заповідника!"

Голова товариства "Краяни Рахівщини" хоче звернутися до Президента В. Януковича з проханням скасувати рішення його попередника. Пояснює, що Кабінет Міністрів, згідно з указом "Про розширення території Карпатського біосферного заповідника", вирішення всіх юридичних і земельних питань має забезпечити протягом 2010–2011 років. Тож зупинити розширення заповідника ще можна
.
"Ми мусимо цього добитися, бо люди вже не мають сили терпіти , – каже Микола Бережанський. – Дерево в лісі зрізати не дай Бог, бо одразу відкривають кримінальні справи. А заповідник свої зобов'язання щодо забезпечення  дровами соціально-незахищених верств населення не виконує. От як інвалідові чи пенсіонерові грітися взимку? Сьогодні машина дров коштує 800 гривень, а одної на гірську зиму недостатньо. Звідки пенсіонерові взяти 1600 гривень?"
 
Найцікавіше, що, попри все це, Микола Бережанський запевняє: ні він, ні інші депутати райради загалом не проти ідеї розширення заповідника. Каже, що головне – підходити до цієї справи розумно, шукати компроміс, домовлятися з людьми, не завдаючи їм утисків і шкоди. Мовляв, хай заповідник розширюють, але так, щоб від цього не потерпало місцеве населення.  

"Нині гуцулів заганяють у резервації, а вони горді й терпіти такого не будуть, – завершує розмову Микола Бережанський. – Директор заповідника вже багато разів конфліктував із людьми. Я сам неодноразово пропонував йому їхати зі мною в села, зустрічатися з громадами, говорити, пояснювати, шукати вихід. Але він ні разу не погодився. Напевно, вже просто боїться йти до людей".

Василь Кляп

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати