Утім стара шина, хай і зі сміттям, посеред пішника – таки краще, ніж просто яма. Особливо – якщо недоля приведе когось іти тут уночі (а незабаром темнітиме вже в другій половині дня), бо з освітленням, зрештою, як і в усьому обласному центрі, біда та й годі.
Здавалося б, можна це місце й обійти іншим боком. Проте теж страшно: нещодавно тут у дитсадку обвалилася стеля. Добре хоч не постраждав ніхто. Подейкують, стеля впала не просто так: в надто бо вже гарній, тихій, зеленій, а головне – дорогій історичній частині Ужгорода "загубився" цей заклад. Але що там ями та дороги, коли нинішній мер, хоч має вже й підтримку губернатора, ніяк не може прибрати до рук Ужгородський замок.
P.S. До речі, не краща ситуація й поряд з іще однією пам'яткою, власне, колискою Ужгорода – Горянською ротондою.