Ловися, рибко!

Риболовля – річ захоплива, популярна, для декого прибуткова. А для когось навіть... кримінальна, якщо полюєте на заборонених до вилову плавучих або ж у неналежний час.

А ще, як казав мій добрий знайомий, досвідчений рибалка Богдан ЦЕБРИК, риболовля – річ інтимна, і кожен може знайти в ній принади на власний смак.

Аби допомогти початківцям у цій нелегкій справі, фахівець погодився поділитися з читачами "Замку" подробицями й секретами риболовлі в нашому краї. Гадаємо, чимало цікавого з його розповіді зможуть дізнатися й досвідчені рибалки. Отож: найпоширеніші види риби закарпатських водойм, місця, час і способи лову...

Щука

Найбільш поширений хижак закарпатських водойм, особливо тих, що пов'язані з річками. Любить глибоку воду, ями й спокійну течію, заплави, тобто місця, де річка розливається й риба має можливість нереститися. На Ужі щука найпоширеніша в районі Кам'яниці й Невицього, де є зв'язок із дериваційним каналом. На Латориці водиться від кордону зі Словаччиною до Мукачева й навіть Чинадійова. Не трапляється там, де річка має винятково гірський характер. На Боржаві щуку можна вичепити від гирла до Сільця й навіть трохи вище. На Тисі вона поширена в затоках і староріччях від Вилока до Хуста, в бокових рукавах. На самому руслі – поблизу великих ям, у ділянках спокійної течії, окільки ця риба любить тиховоддя. У гірських Тересві й Тереблі буває епізодично.

Найкраще ловити цього хижака спортивним методом – спінінгом. Клює цілорічно за винятком періоду нересту (кінець лютого – квітень, залежно від прогріву води). Ловити краще на традиційну блешню, воблер (пластмасова або дерев'яна імітація живої рибки з гачками), силіконові приманки. Останні вибираються залежно від умов і місця полювання та інших факторів, не останній з яких є власні уподобання риболова та його віра в приманку. Щука кидається на все рухливе, що можна вхопити. Також приманюють на закидачки з живцем. Це дуже просте пасивне ловіння, яке не потребує дорогого спорядження.

Окунь

Дуже поширений хижак закарпатських водойм. Цікавий в емоційному сенсі, бо особини можуть досягати й величеньких розмірів. По нього краще йти на дериваційний канал Ужа біля Доманинців і нижче за течією. Там популяція цієї риби стабільна. Клює на чев'яка, блешню, силіконові приманки, живця. Риба безхитрісна, її можна ловити й узимку на блешню, й улітку на поплавцеву вудку з блешнею та інші спінінгові штучні приманки. Окунь невибагливий, але тримається тихих глибоких місць. На гірських ділянках трапляється вкрай рідко.

Найбільш поширений на Ти­сі, Боржаві, Латориці, у кар'єрах.

Оскільки всі наші річки – при­токи більших артерій басейну Тиси, то щороку кількість риби, яка заходить уверх за течією, в них змінюється. Колись може бути більше риби, якогось року – менше. Під час паводка, до слова, багато окуня піднялося  Тисою, Латорицею. Нині його менше.

Сом

Трапляється винятково у водоймах із глибинами, хоча водиться і в порівняно мілких річках – таких, як Уж. Піднімається туди навесні на нерест і в пошуках кормової риби.

На Ужі буває від кордону до пішохідного мосту. Є в районах Боздоського парку, ЗОШ № 1, Сторожниці. Але в тамтешніх ямах водяться переважно дрібні особини. Більші трапляються на Латориці в районі Чопа та угору за течією до Давидкова й на Боржаві – від Сільця до втоку в Тису. Хороші екземпляри ловляться в районі сіл Квасово, Верхні й Нижні Ремети, особ­ливо в лісистих частинах, заказнику, де у воді багато дерев, ям і природних схованок.

На Тисі сом водиться у великих ямах, яких, на жаль, щороку  меншає. Навесні риба вгору за течією піднімається з Угорщини у березні-квітні. Упіймати можна в районі Вилока, Бобового, Петрова. Кілька хороших місць є поблизу Виноградова. Вище трапляється рідко. Загалом  кількість цієї риби у наших водоймах не буває значною, тому ті, хто полює на неї, вишукають місця її поширення.

Попадатися сом останніми роками почав раніше, в основному на  донки з живцем, виповзками або на жаб. Приманка залежить від періоду ловлі. Весною краще ловити на чев'яка, причому на того, який живе поблизу місця ловлі, місцевого, оскільки риба знає його. Влітку на Ужі ловлять на живця,  на Латориці – на виповзків, жаб, велику п'явку чи живця. Останній, до речі, – універсальна приманка, на яку потрапляє і сом, і щука, і судак, й інша велика хижа риба.

Судак

Дуже "спортивна" й, можна сказати, елітна риба. Ловиться цілий рік – навіть з-під криги. У холодну пору року збирається в ямах, на глибоководді, – тоді добре полювати, бо там його багато. Також добре ловиться навесні перед нерестом. Живе у таких місцинах, як і сом. Це, можна сказати, риби-супутники: тримаються на тих же глибинах і ямах, обидва є нічними хижаками.

Навесні ліпше ловити спінінгом на силіконові приманки. Найкращі ділянки для полювання на судака – на Латориці в районі Чопа та угору за течією біля Геївців, Доброні. На Тисі зустрічається до Хуста. Невеликі особини можна впіймати під греблею в Невицькому. Загалом ця риба у річках Закарпаття не створює великих скупчень в одному місці, розтягується по руслу, тому її ловити важко.

Добре йде на невеличкого жив­ця, навіть шматочок рибки донкою чи вудкою з поплавцем. Деколи ловиться й на хробака.

Жерех

Найбільш "спортивна" риба, і для знавців, як і судак, – бажаний трофей. Сягає досить великої ваги. Знаю випадки, коли в нас ловили 7–8 кілограмових. На деяких річках починає клювати досить рано. Навесні – одразу після скресання криги. Тоді ловляться найбільші екземпляри. Водиться майже в усіх річках краю, за винятком гірських – у Латориці, Боржаві, Тисі. На Ужі ловлять навіть на Скалці. Величенькі екземляри трапляються на дериваційному каналі в Невицькому й нижче за течією, зокрема в районі Оріховиці. Поширений також на Боржаві по всьому руслу з прив'язкою до обривистих берегів, ям, перекатів.

Ця риба обирає глибинні ділянки, прив'язані до мілководдя та перекатів, де звужується русло і вода (особливо на поворотах) різко збільшує швидкість.

На Ужі трапляється в районі Сторожниці, пішохідного мосту в обласному центрі й біля Боздоського парку. На Латориці водиться по всій течії до Чинадійова. Найбільш поширений у районі Чопа й угору за течією до Доброні, а також поблизу Мукачева біля монастиря. Правда, за цією рибою треба полювати, бо вона постійно мігрує. Живе у ямах або довгих глибоких ділянках. Це зграйна риба, але в наших малих річках рідко можна зустріти її великі скупчення.

Навесні жереха добре ловити на блеш­ню "кастмастер", хоча можна впіймати й на інші приманки, до прикладу, воблер, оберталку. Також іде на силіконові імітації з легким грузилом. Рідко потрапляє на живця, ще рідше – на донку. Це риба, яка полює у верхніх шарах води, полюбляє світло.

Улітку, коли вже від'їлася, починає реагувати на поверхневі приманки – попери, пропери, які створюють шум і циркуляцію води. Дуже цікаво полювати, використовуючи волкер, або стік (поверхневу приманку, яку ведуть методом ривка). Жерих на неї добре реагує. Восени слід ловити під час осіннього жору. Правда, тоді він уже сильний, від'ївся, і не настільки безхитрісний, та цим і цікавий. Але йде на весь спектр приманок, однак залежно від місця.
 
Головень

Це умовний хижак – всеїдна, цікава риба. Для закарпатських річок зі спінінгових риб – найпоширеніший об'єкт полювання. Водиться як у малих потічках, так і у великих річках. На Ужі його можна знайти від перевалу до кордону. Цікаво, що займає майже всі ділянки річки: малі особини – на перекатах і мілководді, великі – ближче до ям, найбільші тримаються винятково глибоких ділянок і виходять на мілководдя тільки затемна.

Ловиться майже на все. Будь-який рибалка може впіймати цю рибу: спінінгіст, донник, поплавочник, нахлистовик. Клює в усі пори року. Найкращий період для полювання – навесні після паводка з прогріванням та освітленням води. Скоріше це можна робити на Ужі – у перших числах квітня. Перед нерестом у цей час трапляються найбільші екземпляри. На інших річках краю – трішки пізніше, але також кльов починається навесні. Немає цієї риби на гірських річках, де починаються водоспади. Головень не піднімається по них, любить відпочивати.

Найпопулярніша ловля на цю рибу – зі спінінгом на блешню чи воблер. На силікон теж можна впіймати, але клює рідше. Навесні головня можна ловити поплавцевою вудкою на черв'яка, невеличкого живця. Донкою – також на живця, виповзка, малу жабку, п'явку. Улітку добре клює на молоду кукурудзу, коника, будь-яку комаху чи муху, навіть джмеля. Нахлистовики успішно полюють, використовуючи імітацію жуків. У різних місцях і в усі періоди ловиться на каші. Але це для теплої пори року. У холодні місяці ця риба більше любить м'ясні приманки.

Короп

Сильна й, напевно, друга за величиною риба після сома. На Ужі трапляється дуже рідко. Водиться лише поблизу кордону (напевно заходить угору за течією), тому спеціально на неї тут не полюють. Найчастіше й успішно коропа ловлять на Латориці в районі Чопа (від кордону до Доброні й Зняцева). Ця риба любить глибокі місця й повільну течію. У гірських частинах річок вона не трапляється. Є головень і на Тисі, але не дуже поширений, бо це бурхлива водойма й риба не завжди може впоратися з течією. Більше полюбляє ями, глибокі заплави. Такі місця є біля Петрова, Бобового, Вилока. Там є стабільні плеса з коропом, кормові ділянки. Окрім цього, подекуди на Тисі є рибні господарства, які скидають у річку воду, а з нею обов'язково й деяку частину коропа. При паводках, коли прориває дамби у ставках, риба каналами  потрапляє в річку. Були випадки, коли попадалася на гачок і біля Хуста. Але це виняток.

Узагалі, короп – це риба, яка широко культивується, тому постійно потрапляє до водойм і доступна для вилову. Навесні його полюють на м'ясні приманки (виповзка, опариша). З прогріванням води переходять на каші, рослинні корми, спеціальні готові суміші. З похолоданням риба знову більше полює на протеїновий корм – черв'яки, виповзки, опариші.

Цьогоріч, до прикладу, коропа на Латориці почали ловити вже наприкінці березня. Доступний він у теплий період. На Латориці найпродуктивніші квітень-травень і вересень-жовтень. У інших водоймах час активного кльову коропа може бути іншим – залежно від  погоди й температури води. Також впливають нерестові процеси.
 
Після зими рибі треба від'їстися й набратися сил, тому цей період – від скресання льоду до нересту – дуже вдалий для  лову. Першими тоді клюють найбільші особини. З великою водою вони підходять до берега.   Потім зі спадом води переміщаються у закоряжені місця на літню стоянку.
 
Карась

Дуже поширена риба. Найкращий трофей для рибалок, які люблять посидіти з вудкою на березі. Карась цікавий своїм подеколи непередбачуваним кльовом, особ­ливо навесні. Інтенсивно починає шукати їжу з квітня й аж до перших заморозків. Хоча є місця, де він клює й з льоду. Водиться майже всюди, окрім гірських річок.   Хоч переважно живе у старицях водойм, в озерах. В останніх його найбільше. У річках спеціально його не полюють. Попадається там під час лову іншої риби.

Карасеве озеро, зокрема, маємо в Ужгороді на вул. Фізкультурній (колишній кар'єр цегельного заводу). Правда, ловити там рибу можна у теплу пору року. Взимку, він чомусь там не клює. Також карась є в озері (також колишньому кар'єрі) позаду універмагу "Україна" в обласному центрі. Загалом,  водиться майже в усіх водоймах. Але досвідчені рибалки їдуть ловити його на озера Мукачівщини, Іршавщини. Найпополярніші – поблизу села Горбок, в Андрашівцях, Берегах на Берегівщині. Остання водойма, до речі, унікальна: там риба клює цілорічно. Також маємо нині чимало приватних ставків, де водиться карась. Слід сказати, що в кожній водоймі риба клює у різні періоди, що ніяк не пов'язані між собою.

Карась добре йде на чев'яка, опариша. Чималі екземпляри можна зловити на виповзка. Приманку слід ретельно підбирати, та це досягається методом проб. Рибалки діляться між собою такою інформацією, бо спеціалісти з лову, як правило, полюють поряд і бачать, хто й на що вудить. Із рослинних – полюбляє геркулес, розпарену перловку. У деяких місцях  бере й на звичайний хліб. Узимку – на мотиля з підгодівлею лунки. Загалом, щоб карась добре клював, його треба підгодовувати. Як правило, це роблять макухою, хоча нині можна придбати готові суміші прикормок, дуже вдало дібрані.
 
Славляться карасем чопські стариці й озера, які поєднані з Латорицею. У деякі роки, коли річка розливається, у староріччя й озера масово заходить ця риба.

Переважно ловлять карася по­­плавцевою вудкою. Хоча при полюванні іншої риби він клює й на донку. Нині використовують також новомодну снасть – різновид англійської вудки "фідер".

Лящ

Одна з найбільших коропових риб. Солідний трофей поряд із іншими лящовими. Ця риба далеко мігрує, тримається глибоких місць, трапляється завважки до трьох кілограмів. Біля Ужгорода його ловлять у районі Боздоського парку, де глибока вода й стікає каналізація (очевидно, лящ має з неї корм). Там навіть утворилася своєрідна каста рибалок (різного віку і статі), так званих "мухоморів", які постійно сидять на одному місці, промишляючи так з року в рік.

Водиться лящ і в Латориці та Боржаві. На Тисі про його масовий лов я не знаю, хоча сам торік спостерігав на цій річці велику зграю  поблизу Нового села й Фанчикова. Це свідчення того, що ця риба добре там почувається і не є випадковою. Досить великі особини часто трапляються на Латориці поблизу Чопа, біля Геївців і кордону та вгору за течією біля Зняцева, Доброні. Ловився лящ навіть вище Мукачева, хоча це вже не водойма для цієї риби. До речі, цьогоріч у Латорицю його та інших, так званих, лящових зайшло багато.

Полюють його здебільшого на донні снасті зі спеціальними годівницями, до яких кріпляться повідці. Тут також використовують уже згадуваний "фідер". Добре йде на опариша, суміші каш. Знайомий нещодавно витяг майже 3-кілограмового ляща на... макаронину. Також ловиться на поплавцеву вудку з підгодівлею. Це популярний і досить ефективний метод.

Періоди лову у різних водоймах відмінні. На Ужі, полюючи на подуста (оскільки спеціально на ляща ніхто не ходить), його можна упіймати вже навесні після просвітління води. А загалом час  цієї риби настає у квітні-травні, якщо немає паводка й погода сприяє. У цей же період починають ловити ляща й на Латориці в районі Соломонова, Геївців. Улітку, коли багато корму, він іде не дуже добре, тобто жору немає. Це стосується майже всіх видів риб. Поновлюється інтенсивний кльов наприкінці літа – у вересні. Інколи лящ добре ловиться й узимку з лунки. Як правило, над зимувальними ямами. Хоч, узагалі, там нині риболовля заборонена. Колись такого табу не було й рибалки успішно вели свій промисел, переважно на молодого – підлящика. Так само є ями й на Боржаві біля Квасова та вище за течією. Торік узимку, але вже по відкритій воді, мої знайомі в цьому місці два тижні  мали добрий улов.

Білоглазка (клепець)

Риба, дуже схожа на молодого ляща. Ловиться в тих же місцинах, полюбляє глибини. Клює здебільшого на опариша, в тому числі взимку. На Ужі добре ловити навесні, коли цвіте бузина. Особливо багато цієї риби до й після нересту, коли вона піднімається течією, а потім іде вниз. Тоді особливо інтенсивний кльов. Причому добре ловиться разом із подустом на поплавок із підгодівлею. Також добре полювати на донку.

Багато цієї риби й у Латориці. Водиться він і в Боржаві, Тисі. Разом із ним клюють також густера, синець і плотва. Вони тримаються зграйками поряд, разом годуються й ідуть на ту саму наживку та снасті. Добре вся ця риба клює як узимку у своїх місцях, так і влітку, окрім періодів нересту й паводків.

Подуст

Поширений в усіх річках Закарпаття. Ловлять на донки з годівницями або ж на поплавцеву вудку з "глухим" оснащенням із підгодівлею. На Ужі є до Жорнави, але не всюди ловиться. Відомими місцями його лову є Скалка вище Кам'яниці, біля підвісного моста, у районі Оріховиці. Але найбільші й стабільні улови можна  мати поблизу Сторожниці й біля українсько-словацького кордону. Клює ця риба і в самому Ужгороді: біля Боздоського парку, ЗОШ № 1 та вище – біля транспортного мосту.

Латориця через характер течії  не є подустовою. Він там водиться, але переважає інша риба. Хоч деякі місця для його лову на цій річці таки є: біля Мукачева, Кольчина, Чинадійова й вище до Сваляви. Приманки – опариш, парений геркулес, червоний хробак. Підбирають залежно від місця й пори року. У холодну пору ставиться щось м'ясне, влітку краще використовувати рослинну наживку.

Популярні подустові місця є на Боржаві поблизу однойменного села й нижче Греблі. Є він і вище за течією, але упіймати його там дуже важко.

Форель

Відома риба карпатських річок, але ареал її поширення дуже малий. Це пов'язано з тим, що  мало місць, де вона добре почувається. Пструга (місцева назва. – Авт.) занесено до Червоної книги й до вилову заборонено. Водиться у верхів'ях майже всіх закарпатських гірських річок, але в невеликій кількості. Більше цієї риби на ділянках у заповідниках і заказниках, оскільки там більший контроль й охорона. Трапляться у притоках Тересви, верхів'ях Тереблі, Тиси і навіть Ужа. Правда, риба там невеличка. На Рахівщині є у Шопурці, Кісві. Остання, до речі, дуже добре доглянута, там зроблено чимало перепадів, які затримують течію й не дають воді розбивати русло. Через ці бар'єри також добре почувається й форель, яка має ями-схованки, а завдяки своєму хисту долати перешкоди (перестрибує 2-метрові висоти) може мігрувати річкою.

Петро Поліха, ЗІА "Простір"

Теги: риба, риболовля, водойма

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати