«Наших студентів уже замовляють на роботу приватні клініки Словаччини»

Відомий американський психолог Дейл Карнегі дав пораду, яка стала девізом для багатьох бізнесменів усього світу: "Якщо доля підносить вам лимон, спробуйте зробити з нього лимонад". Однак тих, хто справді здатен на таку метаморфозу, – одиниці. Серед них і декан стоматологічного факультету, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України Юрій Переста. Здавалося б, став одним із провідних хірургів регіону, зробив з напівзруйнованого приміщення найсучасніший з усіх факультет УжНУ, викладає за кордоном (і так далі, і так далі), а рук не складає: то імплантологію на Закарпаття тягне, то клініки відкриває...

Імплантологія світового рівня стане реальністю для Закарпаття

– Юрію Юрійовичу, розпочався навчальний рік, і на стоматологічному факультеті, як завжди, знову багато новацій...

– 1 вересня – час "Ч" для будь-якого викладача і будь-якого навчального закладу. Ми дуже наполегливо попрацювали протягом усього літа й справді маємо з чим зустрічати і наших студентів, і щойно зарахованих першокурсників.

Першого дня осені відкрили клініку стоматології на базі поліклініки Головного управління внут-рішніх справ у Закарпатській області. Відремонтовано блок на 80 м2, у якому дві навчальні кімнати – терапевтичної та дитячої стоматології, а також клінічний зал на дві стоматустановки з повним автономним забезпеченням. Обладнано зручний хол для відвідувачів, є повне аудіо-, відеозабезпечення для студентів і викладачів, створено комфортні умови, які відповідають найвищим стандартам навіть західних клінік.

Наші студенти тут зможуть навчатися й відстежувати реальний діагностично-лікувальний процес, найсучасніші технології в дії. Фахівці ж факультету оглядатимуть, а відтак і лікуватимуть не лише працівників ГУ МВС, а й членів їх сімей. На перспективу є домовленість із керівником обласної міліції Віктором Русином про диспансеризацію, лікування й навчання дітей правоохоронців правильного догляду за ротовою порожниною.

Другий аспект співпраці: в цій медичній установі діє й стаціонар, і ми маємо намір утілити в життя серйозну благодійну соціальну програму – протезування і встановлення імплантантів для ветеранів органів внутрішніх справ. Нині вже розпочалася така загальноукраїнська акція, започаткована професором Ярославом Заблоцьким та Асоціацією імплантологів України, стартувавши у шпиталі Збройних сил. А ми хочемо, щоб вона почала діяти й на Закарпатті.

– На самому факультеті те¬пер уже три нові комп'ютерні класи...

– Так, закінчили капітальний ремонт двох нових (крім того, що уже діє). Поки що все вирішуємо за рахунок благодійного фонду, бо фінансування з бюджету, м'яко кажучи, бажає бути кращим. Хоч і я особисто, й наші викладачі та студенти щиро вдячні депутатам нинішньої обласної ради, представникам партії Єдиний Центр за послідовну – від самого початку створення факультету – допомогу й підтримку.

Нині одночасно студенти зможуть користуватися 33 ком­п'ю¬терами, 22 з яких нам подарували колеги зі Словаччини – провідний фахівець, почесний професор УжНУ Андрій Єнча та доцент Петер Жупа, який теж тепер у нас викладатиме.

Цієї середи студенти й викладачі факультету взяли участь у європейській конференції з питань ортопедичної й терапевтичної стоматології, що проходила в Києві.

– Від факультету їздила група?

– Ні, на конференції "побували" всі наші студенти і викладачі – завдяки прямому телемосту. За час роботи факультету нам удалося втілили в життя програму дистанційного навчання й такої ж участі у провідних форумах та конференціях не лише України, а й Європи.

На жовтень готуємо відкриття центру імплантології й ортопедичної стоматології (площа 420 м2!), який базуватиметься на факультеті. Закінчуємо ремонт і вирішуємо питання забезпечення стоматологічними кріслами, устаткуванням. Про останнє є домовленість із управлінням охорони здоров'я й особисто його керівником Романом Шніцером. Я дуже сподіваюся, що всі обіцянки виконають і програма буде реалізована.

На базі оперуватимуть такі світила, як професор Ярослав Заблоцький – керівник Асоціації імплантологів України, професор Андрій Єнча – кращий щелепно-лицьовий хірург Східної Європи, доцент Мирон Угрин – власник двох приватних клінік, який є провідним фахівцем імплантології в Україні. Разом із цими спеціалістами наші викладачі й майбутні випускники зроблять імплантологію світового рівня реальністю для Закарпаття. В усьому світі нині рівень стоматології в регіоні визначається саме наявністю імплантології. Це – № 1.

Викладачами нашого факультету вже нині є найкращі фахівці Ук­раїни та Європи, і вони диктуватимуть моду, яка визначатиме поступальний рух стоматології, і не лише Закарпаття. Не приватні фірми, не державна стоматологія, а саме науковці Ужгородського національного університету.

Профілактика впирається  у безгрошів'я й байдужість

– Рік завдяки факультету працювала програма огляду малят у дитсадках і школах Ужгорода. Які результати?

– На жаль, оглянули лише 600 дітей. Бо чомусь міська влада вирішила, що ми, крім оглядів і навчання, як правильно чистити зубки, якою пастою, повинні ще й організувати та оплатити своїм коштом автобуси. Чомусь в ужгородських службовців нема розуміння, наскільки це важливо для здоров'я дітей. Хоча завідувачки дитсадків, директори шкіл телефонують, запитують, коли програма продовжиться. Я особисто написав три листи заступнику міського голови Федору Апшаю, зустрічався з керівниками міської влади Ужгорода, але... Ми готові працювати, створена чудова база, потрібні тільки небайдужість і воля чиновників.

Натомість, наприклад, депутат обласної ради Володимир Чубірко звернувся до нас, і ми домовилися, що з 15 вересня він організує довезення автобусами на огляди у наш центр дентальної гігієни діточок із Чопа й Ужгородського району. Оце державницький підхід, і не на словах, а справжнє піклування про наше майбутнє – дітей, адже саме в цьому віці закладаються основи здоров'я, гігієни.

Взагалі, у медицині й стоматології пріоритет треба надавати насамперед дітям, аби згодом не лише лікувати, а й, як є у назві наших управлінь, справді оберігати здоров'я громадян. Дуже здивувало, коли рік тому колишня чільниця уряду Тимошенко заявила, що профогляди в дитсадках і школах непотрібні. Це трагедія! Так могла сказати або немудра людина, або така, яку дуже підставили "радники". Нині, навпаки, порушується питання про поновлення всіх профоглядів.
Недарма ж визнано, що краща модель організації охорони здоров'я була в СРСР. Жінки на перших тижнях вагітності ставали на облік, відтак із пологового будинку дитина потрапляла під нагляд патронажної медсестри, далі – садочки, школи, університети чи ПТУ, медпункти чи поліклініки підприємств, організацій. Тому захворюваність, хронізація, смертність, кількість серцево-судинних патологій, онкохворих були значно нижчими. Здавалося, б парадокс: Куба нині входить до трійки найкращих за рівнем медичної допомоги країн світу – поряд із Ізраїлем та США. А все тому, що на острові зберегли радянську модель організації системи охорони здоров'я.

– Імплантологія, дитяча дентальна гігієна – абсолютно нові, мабуть, не лише для пересічних закарпатців, а й для лікарів-практиків поняття. Чи багато таких центрів уже діє в Україні?

– Імплантологія є тільки у великих містах і в приватній власності, адже це дуже високотехнологічна, а отже, й вартісна галузь. На базі факультету вишу у нас буде перший центр в Україні. Так само ми колись відкрили перший у державі центр дитячої дентальної гігієни – аналогів і досі нема.

– Ви неодноразово порушували й питання про університетські клініки.

– Це дуже серйозна справа. Але, на жаль, у повному розумінні цього терміна така клініка діє тільки при Одеському національному університеті. На 80 % університетські клініки світу фінансуються з бюджету вишу. У нас же наразі жоден ВНЗ не може похвалитися тим, що здатен забезпечувати величезні видатки на зарплати медичних працівників усіх рівнів, оплату комунальних послуг, утримання будівлі, функціонування обладнання тощо.

Скажімо, виш у Цинциннаті (США) має більший річний бюджет, ніж усі ВНЗ України разом і тому може дозволити собі університетську клініку, в якій працюють кращі фахівці, є найсучасніше обладнання.

Президент заявив, що вишам 4 рівня акредитації треба дати повну самостійність. Але чи готові вони її взяти? Нині, крім усіх інших проблем системи вищої освіти, є й серйозна конкуренція: чимало українських ВНЗ уже не виконують обсягів ліцензійного набору. Навіть в УжНУ дефіцит на різні спеціальності – від 5 до 40 %. Виконано ліцензійний набір тільки на 3 спеціальності – історію, словацьку мову і стоматологію. Якщо не дбати про кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу й рівень викладання в усіх його аспектах – виш не матиме майбутнього.

Факультет буде навчально-методичною базою всієї Західної України

– Ви "переманили" фахівців із провідних закладів України, з інших міст, заохотили працювати на факультеті кращих європейських спеціалістів. Чим ви їх узяли, адже навіть переїжджають в Ужгород, обладнанням допомагають, беруть наших студентів на практику за кордон?

– Факультет молодий, і нам потрібні висококласні фахівці. З Дніпропетровська, Чернівців викладачі погодились переїхати в Ужгород ще кілька років тому і не шкодують про це, а тепер ось Оксана Клітинська та Євген Костенко перейшли до нас з Київського інституту стоматології. Цього б не було, на мій погляд, якби вони не бачили, що тут є сучасна навчальна база, відчутний розвиток, чудовий колектив і всі можливості для професійного зростання, реалізації своїх уподобань.

Це стосується й наших закордонних колег Андрія Єнчі, Йожефа Живчика. З Петером Жупою, який є власником приватної клініки, ми підписали договір про спів­працю, і 10, а може, й більше випускників факультету він щороку відбиратиме на роботу! Таке "замовлення" вже зафіксоване на папері, хоча наш перший випуск 5-го курсу буде тільки 2011-го. 15 студентів вже котре літо запрошують на практику до Словаччини, маємо угоди з Кошицьким медуніверситетом ім. Шафарика, з факультетом охорони здоров'я Пряшівського університету, зі стоматологічним факультетом Дебреценського університету, нам допомагають обладнанням, комп'ютерами, читають лекції – це свідчення поваги наших партнерів і переконаності, що в нас добра перспектива й суттєва динаміка розвитку. 

До речі, днями я повернувся зі Словаччини, де мав дуже результативну зустріч із власником, підкреслюю, власником фірми "Хірана", яка є одним із найбільших виробників стоматологічного обладнання у Європі. У середині вересня керівники цієї структури приїдуть сюди, і маю сподівання, що незабаром, як і домовились, відкриємо навчально-методичний центр цієї фірми. Це означає, що вони без копійки бюджетних коштів нададуть нам сучасне устаткування й засоби, методики, а відтак на базі центру навчатимуться не тільки наші студенти, інтерни, а й приватні лікарі-практики не лише Закарпаття, а й усього Західного регіону України.

– Ви – лікар, провідний хірург Закарпаття, а як декан факультету, можливо, й мимоволі, стали ще й менеджером. Успіхи ваші в цьому напрямку відзначила за підсумками минулого року у рейтингу "Лідер року" й Експертна рада журналістів краю. З огляду на це наскільки важливими, на ваш погляд, є розуміння і взаємодія на рівні обласної ради, депутатів і адміністрацій на місцях, чи науковці повинні бути представлені в органах місцевого самоврядування?

– Звісно, в ідеалі в обласній раді мали б бути представники всіх верств і галузей – політики і вчителі, медики й бізнесмени, науковці тощо. Але ж не існує ніяких квот – усе залежить, кого оберуть люди. Розвиток краю, реалізація проектів залежатимуть від складу обласної ради, на місцях – від тих, кого оберуть у районні, міські, сільські ради. Комісії з охорони здоров'я, освіти, екології тощо повинні вивчати проблеми, визначати пріоритети. Якщо депутати дбатимуть про людей, поліпшення їхнього рівня життя, розвиток Закарпаття, то завжди виокремлять найважливіше, знайдуть компроміси і визначаться, що і як треба вирішувати. Цьому, переконаний, сприятиме й обрання частини представницького корпусу за мажоритарною системою. Тому закликаю краян голосувати за найбільш гідних – тих, хто працюватиме, а не плестиме інтриги для вирішення особистих інтересів.

Лариса Подоляк, ЗІА "Простір"

Теги: лікар, фахівець, стоматолог