Золотий нагрудний орден. Пам’ятна монета “Героїв Небесної Сотні” та банківська картка Народного героя України. Такою найвищою нагородою за священицьку діяльність на фронті удостоїли отця Івана. Він з самих початків протистояння на Донбасі правив меси та сповідував бійців АТО на передовій. Неодноразово потрапляв під вогонь супротивника та витягував з біди солдатів. Був волонтером та духовним наставником – це не весь перелік заслуг фронтового капелана про які він мовчить, проте за них пам’ятають бойові товариші.
Отець Іван був активним учасником Євромайдану. Звідти подався на Донбас підтримати своїх товаришів і став одним з перших офіційно зареєстрованих фронтових капеланів. Маринівка, Ізварине, Дебальцеве, Маріуполь – локації, де побував воїн у рясах. Всюди було складно по-своєму, втім слово Боже тримало бойовий дух хлопців.
Отець Іван каже: найскладніше було вислуховувати бійців, яким фактично зв’язали руки і ті просто гинули та калічились під ворожим вогнем. Важко було і гамувати їх злість, коли їм віддавали безглузді накази некомпетентне командування. Ще важче боротися із згубною звичкою в армії – алкоголізмом.
Військовий капелан не довго затримається вдома, адже там, на фронті він потрібен. Адже дивне протистояння у багатьох хлопців викликає відчуття несправедливості та часом вони опускають руки, які завжди готовий підтримати отець Іван.
сметана 29.06.2015 / 09:28:52
Хороший чоловік і багато добра робить безкоштовно не те, що інші священики лиш долари в голові
просто Марія 28.06.2015 / 14:53:29
Знаю його особисто- прекрасна людина. Дай, Боже, здоров*я йому і всього найкращого - працює для людей, себе не шкодуючи. Де ще в Закарпатті є такий капелан? Виноградівщина ним гордиться.