Сир із благословенням. Ракошинські монахи мають сироварню і ферму з екзотичними тваринами

Цікаво, але нині це святе місце та ікони, які в ньому зберігаються, насамперед притягають до себе вірників, які шукають родинного щастя: одиноких або бездітних. Отець Іларій показує найціннішу святиню монастиря – Іверську ікону Божої Матері. Цю старовинну реліквію з Афону подарувала обителі столітня послушниця Мукачівського монастиря Мокрина. Ікона вся завішана ланцюжками, перснями і сережками, залишеними в подарунок тими жінками, які вірять, що саме вона допомогла їм знайти сімейне щастя.

У куточку під рамою ікони схований ще один подарунок – кіпа, або шапочка правовірних юдеїв. Отець Іларій розповідає: прийшов з-десять років тому до храму єврей, хворий на рак головного мозку. Він страждав через жахливі головні болі, їздив на лікування до Ізраїлю, ходив до всіх цілителів. Ракошинський монастир став його останньою надією, тому перш ніж монахи почали вичитувати молитви біля ікони, єврей пообіцяв: якщо біль мине, прийме християнство. Священик стверджує, що хворий єврей не лише позбувся страждань, а й повністю зцілився від раку. Слова свого дотримав: охрестився, а кіпу залишив біля ікони – на знак того дива, яке з ним трапилося.

Нині в Свято-Покровському чоловічому монастирі проживає 13 ченців у сані, 10 священиків та 10 сиріт – випускників шкіл-інтернатів, яких монахи доглядають і виховують. Всі вони з ранку до ночі в роботі, адже настоятель зумів організувати чіткий розподіл обов’язків, який дозволяє на 90 % забезпечувати монастир усім, що потрібно для життя. «У нас є свій город, ферма, пасіка, пекарня і навіть сироварня», ­– розповідає отець Іларій. У відповідь на мій здивований погляд повідав, що молоко, яке дає стадо з 70 корів та майже 700 овець, спеціально навчені в Італії монахи перетворюють на дуже смачну моцарелу, рикоту та скаморцу. Звісно, роблять на сироварні й більш звичні для нас бринзу і вурду.

Споживають ченці далеко не всю сирну продукцію, тому й заснували власну торгову марку «Монастирський». Нині сир, який роблять з молитвами, можна придбати на ринках Мукачева та в деяких супермаркетах. Зароблені гроші ченці використовують для розбудови монастиря. Новий сирний бренд уже має поціновувачів з усієї області. Тож люди приїздять до монастиря не лише, аби помолитися, а й купити сиру з благословенням. Віднедавна навіть екскурсії до монашої сироварні почали водити – надто вже незвичним для України є те, що ченці працюють і заробляють самі на себе.

Крім сироварні, туристів дивує і той факт, що на території обителі діє цілий звіринець: пара білих і пара чорних лебедів, 2 віслючки, пави, фазани, голуби, екзотичні кури. Це далеко не все, чим можуть похвалитися ракошинські монахи. Неподалік, біля села Чопівці, у них є ціла ферма, де вони тримають корів, овець, кіз, коней, свиней, гусей, індиків, курей, качок найрізноманітніших порід і навіть морських свинок. Там же є ставок з рибою і пасіка. Завідує всім рідний брат отця Митрофана Василь. Чоловік не є монахом, але щодня працює на те, аби жителі монастиря мали усе потрібне для життя.  На цій фермі він знає геть усе: тут, показує, у качки якраз малята вилуплюються, тут разом з конями віслюк Вітя живе, тут індичка доглядає за курчатами, а тут бички – велетенські, з кільцями у носі.

На фермі постійно живуть 10–12 чоловіків, переважно хлопці – вихідці з інтернатів. Старанні, порядні – каже про них пан Василь. Тут вони мають і дім, і їжу, і роботу, і нову сім’ю. Ніхто їх не тримає і працювати не примушує – як хочуть, можуть будь-якої хвилини покинути монастир і знайти інші житло та роботу. Багато на фермі й найманих робітників, котрі пораються на городі, заготовляють сіно, доять корів тощо.

Загалом ракошинські монахи змогли за 12 років перетворити свою обитель з руїн і пустиря на впорядковану територію з великим господарством, що працює чітко, наче годинник. Отець Іларій каже: бачить у цьому велику заслугу настоятеля. «Батюшка зранку сідає на свій скутер і мчить через Ракошино в Чопівці, аби подивитися, як там справи на фермі. Він любить, аби в усьому був порядок».

Тетяна Літераті