Синевир та Говерла вже не цікаві. Закарпатські фахівці туристичної галузі мають ряд проблем

Як зазначає фахівець, з року в рік Закарпаття все більше приваблює гостей дегустаційними турами, адже це можливість поласувати тутешніми смаколиками в місцях їх виготовлення. «Очікуємо, що вже цього літа туристи зможуть дегустувати овечий сир на полонинах, а не тільки у сироварні чи на фестивалях. Популярними будуть дегустації лекварю, м’ясної та дикорослої продукції, меду, вина», – продовжує Олександр.

Серед сіл та селищ лідером цього літнього сезону буде колоритна Колочава. Саме цей населений пункт Міжгірщини славиться своїм унікальним спадком: понад 30 тисяч експонатів із життя минулого краю, що тематично зібрані у 10 різних музеях. Має Колочава не лише що показати, а й чим нагодувати – на території села та на його околицях є безліч закладів харчування з можливістю зупинитися на нічліг.

Цього туристичного сезону Олександр Коваль прогнозує пік популярності у запитах туристів на термальному курорті у селі Косино, що на Берегівщині, та в урочищі Воєводино, який розробляє цікаві програми для сімейного та активного відпочинку на Перечинщині. Та, разом з цим, туризмознавець зізнається, що не спостерігає активності зони Поляна, що на Свалявщині.

«Що стосується природних об’єктів, то тут нема яскравого лідера. Озеро Синевир, гора Говерла вже не настільки цікаві, як були колись. Щодо історико-культурних об’єктів, то цьогоріч лідером стане мукачівський замок «Паланок».

На двох колесах

За словами фахівця з туризму, з року в рік на Закарпатті зростає популярність відпочинку на велосипедах (велотуризм). «Подорож туристичними об’єктами велосипедами цікава по-своєму, адже, коли мандруєш на двох колесах, завжди є можливість краще бачити околиці, відчувати подих та красу природи, ландшафтів, – вважає Олександр. – Звичайно, треба мати хоча б мінімальну інфраструктуру – як покриття, так і систему маркування, сервісного обслуговування. Той чи інший район області по-різному розвиває ці ініціативи. До прикладу, в Берегівському за кошти ЄС створюються велодоріжки. А в гірських районах маркують стежку з Березнянського району до Воловецького. Популярними є веломандрівки на Рахівщині, Міжгірщині, Хустщині, Берегівщині».

Обмежені в доступі

Але той чи інший напрям до туристичних об’єктів на сьогодні має стримувальний фактор розвитку – неякісне дорожнє покриття. «Щороку ми сподіваємось, що до літа ями на дрогах зникнуть, але традиційно восени вони знову з’являються. Ці тенденції, що тягнуться з року в рік, згубно впливають на розвиток туризму краю. Адже чимало людей відмовляються подорожувати на власному транспорті через неякісні автошляхи, а подекуди навіть і їх цілковиту відсутність.

Також негативно впливає на розвиток туризму в краї те, що майже рік тому «Укрзалізниця» суттєво обмежила кількість поїздів, що з’єднували Закарпаття з іншими регіонами країни. «Напевно, комусь видалося вигідним, щоб туристу було незручно приїздити до нас, обираючи не прямий шлях, а шукаючи комбінації у Львові. «Укрзалізниця» позбавила закарпатців з’єднання зі Сходом та Півднем країни, ліквідувавши харківський, чернівецький поїзди та сімферопольські причіпні вагони. Нині ж на верхах граються із потягами, що сполучають наш край зі столицею. Як наслідок, турист у дорозі на комбінаціях транспорту проводить від 8 до 16 годин, і це тільки на відстані Львів-Закарпаття. Через затратність часу такі мандрівки просто не є популярними», – каже Олександр.

Хто в ліс, а хто по дрова…

Суттєвим у створенні позитивного іміджу краю є й маркетинг напрямів. На думку фахівця, кожен об’єкт повинен мати власну стратегію просування, розвитку, від цього залежить його успішність, привабливість та конкурентноздатність на ринку.

«Протягом останніх двох місяців ми провели два семінари у Великоберезнянському та Воловецькому районах на тему «Маркетинг туризму», «Позиціонування та брендинг у туризмі», де учасники, представники турзакладів, мали можливість не тільки обговорити проблеми, а й знайти готові рішення. Скажу так: керівники не зовсім готові до співпраці та партнерства. А без цього конкурувати дуже складно. Якщо закарпатський туристичний бізнес не об’єднається в час, коли перед нами відкриються кордони в Європу, ми програємо.

Прикро, але для більшості гравців у туристичній галузі розуміння слова «туризм» обмежується лише зароблянням грошей, а ми пропонуємо розвивати потенціал на основі наявних навколишніх ресурсів та привабливості околиць у межах 5, 10-15 км», – зазначає Олександр Коваль.

Анастасія Лесів