Про те, що вік тих, хто пиячить, знижується з кожним роком і, відповідно, молодшають алкоголіки, говориться вже давно. Наскільки ця проблема гостра для Закарпаття, «Замку» розповів головний нарколог області Василь Кручаниця. За його словами, говорити про алкоголіків-підлітків у нас поки що не доводиться, проте й ігнорувати проблему не можна.
«Залежність формується за певний час, проте явних випадків цієї проблеми у підлітків на Закарпатті не зафіксовано. Однак якщо для дорослих існують певні обрахунки доз, які є відносно нешкідливими, то для дітей таких норм немає», – пояснює Василь Васильович.
Лікар наголошує: в області були випадки отруєнь алкоголем дітей – і випадкові, і через свідоме його вживання. «Згадати лише випускні в школах – найбільше сп’янілих неповнолітніх саме у цей період. Торік підліткових отруєнь в області зафіксовано 32».
Україна регулярно бере участь у дослідженні ESPAD (Європейське опитування учнівської молоді). Результати показують, що кількість молодих людей у віці 15-17 років, які вживали алкогольні напої хоча б раз протягом життя, сягає 86,6 % (серед хлопців – 85,8 %, серед дівчат – 87,2 %). До речі, у містах це явище більш поширене, ніж у сільській місцевості.
Дослідження показало, що вперше пробують вживати спиртне переважно у 13 років або й раніше. 47,8% учнів/студентів у такому віці вперше пили пиво (54,5% хлопців та 42,4% дівчат); 51,5% – шампанське (хлопців – 53,7%, дівчат – 49,7%), 41,7% – слабоалкогольні напої (хлопців – 44,4% та дівчат – 39,5%), 14% – міцні алкогольні напої (хлопців – 18% і дівчат – 10,8%). Кожна дванадцята дитина (8,5%) у віці 13 років або й менше вже відчувала стан сп’яніння.
«Спиртне – узаконений наркотик. Із цим треба рахуватися. Суспільство, яке саме собі дозволило такого роду «релакс», за це ж і розплачується... власними дітьми, – наголошує Василь Кручаниця. – Практично в кожній сім’ї з більшою чи меншою інтенсивністю вживають алкоголь. Модель поведінки дитини зі спиртним, безумовно, найбільше формується під впливом родини, а відтак через інші фактори, у тому числі друзів, компанії тощо.
Ризик стати алкозалежним, безумовно, нижчий у тих дітей, де в сім’ї алкоголю взагалі не вживають або ж роблять це дуже помірно. Річ не тільки в генетиці, а й у тому, що дитина переймає від батьків моделі поведінки, формуючи власний світогляд, у тому числі й погляди на допустимі норми вживання спиртного».
Загалом, причин для вироблення в дітей згубної звички дуже багато. Цікавість та подвійні стандарти дорослих часто підштовхують їхніх чад до перших проб алкоголю. «Подвійні стандарти – це коли захмелілий і задоволений татусь чи мама з пляшчиною пива махає пальцем і каже, що тобі ще, мовляв, цього не можна, тільки коли виростеш, – пояснює нарколог. – Занижена самооцінка, комунікативні проблеми та бажання бути в центрі уваги роблять дітей також залежними від поведінки лідерів нетверезих компаній».
Ще одна проблема: підліткам просто немає чим зайнятися. «Якщо у дитини буде вибір – провести цікаво дозвілля разом з однолітками чи, сидячи в підвалі, пити пиво і палити, якась їх частина, справді, матиме більше шансів оминути цю біду.
Багаторічна історія боротьби зі зловживанням алкоголем уже довела, що, окрім можливостей для змістовного дозвілля, має бути «мода на здоров’я», «успішність». Нині реклама алкоголю обмежена, проте вона таки є: горілки – «для успішних», лонгерів – «для модних», пива – для футбольних фанатів і т. д. А рекламувати треба зовсім інші досягнення і якості», – підсумовує Василь Кручаниця.