У Мукачево повертається хокей

Ті, хто активно цікавиться закарпатськими новинами, нині знають Богдана Дикого, насамперед, як вуглехідця. Він пропагує таке незвичне заняття по всій області і знайшов уже чимало прихильників, але, як виявилося, колись пан Богдан всерйоз займався хокеєм, був тренером у Мукачеві та грав сам.

Дійсно, віднедавна в Мукачеві знову почали грати в хокей, – підтвердив «Замку» Богдан Дикий у телефонній розмові. Втім, він не поспішає говорити про відродження. Каже, мовляв, зо два тижні тому розпочали тренуватися на місцевому катку на «Авангарді». Ще влітку ганяли шайбу на роликових ковзанах, а на змагання навіть приїжджали кияни.

Колись, згадує наш співрозмовник, хокей у Мукачеві був дійсно на непоганому рівні. У 70-80-х роках ним займалося багато мукачівців, проводився чемпіонат міста. Сам Богдан Дикий тренував хокеїстів близько 15 років. Усе завершилося наприкінці 80-х, коли, як каже тренер, уже відчувалося, що країна невдовзі розвалиться, й комсомольці почали більше цікавитися пиятикою, а не спортом. Десь із того часу хокей у Мукачеві й закінчився.

Стимулом до відродження ігор став приклад Ужгорода, де кілька років тому розпочали знову грати в хокей. Пан Богдан зібрав колишніх хокеїстів Мукачева, й вони разом відновили тренування.

«Це не якась велика ідея, – пояснює він. – Я просто хочу, аби ми знову грали. Адже все життя каталися на ковзанах, тож прагнемо робити це надалі. Побачивши, що в Ужгороді відродили гру в хокей, вирішили й собі це зробити...»

Наразі в Мукачеві тренуються ветерани та молоді хлопці 20-25 років. А нещодавно Богдан Дикий провів перше заняття з хлопчиками 7-8 років. Починати довелося з азів – ставити вихованців на ковзани. Про шайбу, ключку, амуніцію говорити поки що не доводиться – треба бодай побачити, чи зацікавляться діти цим видом спорту. Влітку перейдуть на ролики.

Дітей приводять самі батьки. Один хлопчик прийшов зі своїм дідом, який колись грав у хокей, мріяв, що цим видом спорту займатиметься й син, але не пощастило – не було де і з ким тренуватися, тож тепер сподівається, що хоча б онук таки зможе грати в популярну гру.

Тому і в майбутнє спорту в Мукачеві тренер не поспішає заглядати. «Та які плани? Плани – аероплани!» – каже він. – Час покаже. Буде нагода, то гратимемо на чемпіонаті області, в інших турнірах.

Наразі хокей у Мукачеві розвивається суто на ентузіазмі. Бог­дан Дикий каже, що спонсори знайшлися, дали грошей на придбання деякого екіпірування, але якщо батьки захочуть, аби їхні діти займалися серйозніше, то все необхідне будуть змушені купляти самі. У цьому немає нічого надзвичайного, – вважає тренер. У всьому світі такими питаннями займаються саме батьки. Що ж до спонсорів, то їхніх імен пан Богдан називати не захотів – мовляв, самі благодійники не хочуть, щоб їхні прізвища були на слуху.

Мукачівські хокеїсти платять і за каток. Півторагодинне тренування обходиться у 500 гривень, тож щотижня скидаються грошима, аби позайматися.

«Я колись і в футбол грав, – згадує Богдан Дикий. – Однак тепер його не дуже люблю, бо гравці матюкаються на полі». На запитання, невже хокеїстам така лексика не притаманна, запевнив, що під його керівництвом довго матюкатися не стануть, бо він умить таке припинить.

Нині в Україні є один хокейний клуб на доволі серйозному рівні – ХК «Донбас», який виступає в Континентальній хокейній лізі – відкритому чемпіонаті Росії. Наразі він посідає 10 місце у конференції «Захід» регулярного чемпіонату. Втім, Богдан Дикий не вважає, що цей клуб може стати прикладом для дітей. «Це – не український хокей, – стверджує він. – Це просто забавка купки донецьких багатіїв, яким закортіло погратися. Ну виграють вони якісь трофеї – яка Україні з того користь? Накупили іноземних гравців, які не мають жодного відношення до нашої держави. Діють так само, як і донецький «Шахтар».

Справжній вітчизняний хокей тренер бачить у чемпіонаті України. «Потрібно розвивати вітчизняний хокей, відкривати академії. Такі колись не хокейні країни, як Італія, Іспанія, Великобританія, свого часу створили хокейні школи й академії і вже нині почали демонструвати результат. Під час локауту в НХЛ до збірної України приїхали наші хлопці, і команда змогла непогано виступити. Це свідчить про те, що український хокей має потенціал, просто його треба розвивати».

Утім, Богдан Дикий не вірить, що нинішня українська влада займатиметься таким питанням. «Вони до людей байдуже ставляться, не те що до спорту», – вважає він.

«Та, на щастя, – продовжує, – не вся влада в нас донецька. Тому сподіваюся, що тут, на місці, керівництво зверне на нас увагу і допоможе розвитку хокею в Мукачеві».

Юрій Лівак

Теги: хокей, Богдан Дикий, Мукачево

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати