До впровадження змін кожен хто хотів продати свою квартиру, мав іти в БТІ, замовити технічну експертизу та чекати її. Потім треба було отримати витяг із реєстру, з яким йти до нотаріуса, там укладати відповідні угоди, з якими знову йти в БТІ, щоб зареєструвати право власності. А з нового року потрібно вже навідуватись лише до нотаріуса. Не здійснюють у БТІ й видачу витягів із реєстру прав тощо.
Тепер бюро проводить тільки технічну експертизу нерухомого майна. Причому з січня 2013 року ця процедура не є обов’язковою, а лише за бажанням покупця. Тобто, якщо покупець не має претензій до квартири і впевнений, що вона відповідає технічній документації, обидві сторони йдуть лише до нотаріусів, які з нового року реєструють права на нерухомість за принципом «єдиного вікна». Невдовзі вони ж проводитимуть й операції із земельними ділянками.
Нині фахівці кажуть, що великого ажіотажу навколо цього питання як в Ужгороді, так і в Мукачеві немає, як і черг у відповідних структурах, оскільки й правочини щодо нерухомості здійснюються не щодня. Увесь галас створили у столиці. Як на Закарпатті – розпитував «Замок».
Полегшення через обтяження
Тепер усі нотаріуси – державні й приватні – виконують функції державних реєстраторів. Мукачівський приватний нотаріус Жанна Медвідь пояснює, що насправді процедура з оформлення стала більш спрощеною власне для самих людей, адже тепер їм не потрібно «оббивати» пороги сотень інстанцій, безкінечно тягаючи туди-сюди правовстановлюючі та інші документи для подальшої реєстрації права власності на нерухоме майно. Все відбувається одночасно і в одному місці. Це означає, що особа, яка бажає укласти договір відчуження (купівлі-продажу, дарування тощо) нерухомого майна, звертається одразу до нотаріуса, який посвідчує договір та здійснює всі необхідні реєстраційні дії.
А нотаріус з Ужгорода Катерина Йосипчук каже, що з такими нововведеннями у них додалося чимало технічних, «не нотаріальних» клопотів. Це ж бо нова робота, щодо якої ще не напрацьовано досконалого механізму. Якщо реєструється право власності на квартиру в новобудові, то ця процедура займає небагато часу, бо вона «чиста».
Складніше працювати на «вторинці», адже реєстрація угоди відчуження відбирає чимало часу, а встигнути зробити все потрібно за один день, тобто з ранку до шостої вечора. А це, крім того, що й раніше робили нотаріуси, ще й реєстраційна робота, яка займає щонайменше 3-4 години, перевірка нерухомості на наявність заборон чи обтяжень тощо. Паралельно з цим клієнт повинен миттєво сплачувати за квитанції, без яких нотаріуси не можуть здійснювати інших реєстраційних дій.
До слова, держмито у розмірі 119 гривень – не єдина плата під час оформлення операцій з нерухомістю. Є ще плата за отримання інформації з Державного реєстру прав із видачею Витягу про це, яку встановили у розмірі 120 гривень тощо.
Хованки від відповідальності
Насправді ця процедура дуже відповідальна, бо існує ймовірність пропустити якісь важливі моменти. Тому під час роботи, що займає чимало часу, можуть виникнути додаткові ризики. За відсутності розширених інструкцій від Міністерства юстиції велика частина нотаріусів просто відмовляється оформляти операції з нерухомістю. Відтак поки не виробиться певний алгоритм дій (а це щонайменше півроку), чимало з них «відсиджуються» на лікарняних та у відпустках. «Ми ж із колегами намагаємося на власному досвіді засвоювати нові повноваження, а також додатково пройти платне навчання в інформаційному центрі», – резюмує Катерина Петрівна.
Разом із витратами нотаріусів за власне навчання, невдовзі їх чекає підняття суми за страхування своєї професійної діяльності майже у десять разів – за попередніми даними це близько 10 тисяч гривень за рік. Через ці додаткові витрати, ймовірніше за все, вони будуть змушені у 2-3 рази піднімати ціни за реєстрацію права власності. Проте місцеві нотаріуси наразі обговорюють єдину суму за послугу – півтори тисячі гривень. Проте як буде насправді – час покаже.
Анастасія Лесів