Санаторій “Верховина” штучно доводять до банкрутства, а Солочинське мінеральне джерело під загрозою знищення

Як зазначила під час прес-конференції директор Представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” в Закарпатській області Любов Бурак, все скидається на те, що хтось навмисне доводить здравницю до банкрутства з метою її подальшого привласнення. 

“Другий рік поспіль наш санаторій “Верховина”, розташований у селі Сойми Міжгірського району, не проходить тендер на закупівлю. Ну, не може простий працівник купити путівку за повну вартість. Зараз розгар сезону, а завантажений санаторій лише на 30%. Цю цифру становлять уже надзвичайно хворі люди, які віддають останні гроші, аби пити там воду. У той же час представники обласного соцстраху туди путівки чомусь не закуповують. Я була у Закарпатській дирекції. Зараз уже веду з ними боротьбу, а спочатку мирно і по-доброму просила, щоб взяли путівки. Мені ж відповідали, що бажаючих в санаторій «Верховина» нема. Я пішла в гематологічне відділення обласної лікарні, а там — в коридорах люди лежать. Це тільки держава наша винна, що ми доводимо до занепаду санаторій, який є унікальним у Європі. Джерело келечинської води у Соймах має найбільший дебет води – 500 кубометрів на добу. Вода має унікальні властивості. У нас прекрасна бактеріологічна лабораторія і ми, проводячи аналізи, бачимо конкретні позитивні зміни у стані здоров’я відпочиваючих”, — поскаржилася Любов Бурак. 

Мінеральні води Закарпаття можуть лікувати будь-яку хворобу, — переконана і гастроентеролог із 50-річним стажем Майя Лендьел, — головне правильно їх застосовувати. За її словами, на Закарпатті є представники майже всіх вод світу — 34 типи, а соймівська і келечинська вода, джерела яких є на території санаторію “Верховина”, взагалі унікальні. “Вони є нашими національними типовими мінеральними водами. Це означає, якщо у світі подібні з’являться, вони будуть називатися “тип келечинської” та “тип соймівської”. Келечинська славиться тим, що у великій кількості містить двовалентне залізо. Саме цю воду ми часто використовували для лікування не тільки анемій, але й наслідків радіації. Соймівська  заліза не має, але містить велику кількість кальцію. Нею дуже добре лікувати захворювання опорно-рухового апарату, остеопорозу, остеохондрозу, кровотечі, проводити реабілітацію післяопераційних хворих. Не пускати туди людей – гріх. У нас вода має автохтонну мікрофлору. На глибині утворюється мікрофлора, яка убиває стафілокок, стрептокок, кишкову паличку, гелікобактер... Наша вода містить природні антибіотики, з якими ніколи не зрівняються фармакологічні препарати”, — стверджує лікар. 

Та не менш проблемним є питання навколо мінеральних вод у селі Солочин Свалявського району. Там, як стверджує Любов Бурак, коїться бозна-що, адже, з дозволу сільського голови, забудовується так звана санітарна зона. Наразі, за її словами, там зведено 33 готелі і 2 житлові будинки (щоправда, останні побудовані іще років 20 тому). На судові рішення про заборону такої діяльності не реагують ні керівництво села, ні власники новозбудованих котеджів та готельних комплексів. Таким чином, під загрозою опиняється унікальне родовище свалявської води “Лужанська-7”. “Є затверджені Держпромгірнаглядом санітарні зони, у які втручатися не має права ніхто. Там можна робити тільки покос трави. Вони загорожені, опломбовані. А ще є зона гірничого відводу, де можна провести покос трави, зробити парк, облаштувати спортивний майданчик. Зазвичай цих норм намагаються дотримуватися, але у селі Солочин ситуація зовсім інша. У тому районі є унікальне родовище свалявської води, яке єдине знаходиться дуже близько під землею. Сільська голова села Солочин Магдалина Туряниця, яка має стояти на захисті лісів, річок, у тому числі і мінерального джерела, проводить наглу пряму руйнацію. Єдина “Укрпрофоздоровниця” веде боротьбу із тим, що робиться: розпайовані землі під будівництво, відбувається хаотична самозабудова готельними комплексами (там ліжковий фонд перевищує наші у 3-4 рази ), до речі жоден з них не введено в експлуатацію. Ці комплекси не мають жодних дозволів ні на лікування, ні на харчування, навіть на вид діяльності “туризм” або “рекреація”. Зараз вони (депутати Солочинської сільської ради — ред.) прийняли рішення сесії проводити через першу санітарну зону каналізаційний колектор. Ми боремося з цим, у нас є висновки міністерства охорони навколишнього середовища про порушення, про негайне припинення забудови і руйнації джерела, висновки державної геологічної служби... Я противник вирубки лісів, але якщо навіть дерево вирубати і згодом посадити, то років через 40-50 воно виросте, а от джерело уже не поновиться ніколи. У мене є акт і висновки міжурядової комісії, є рішення суду, включно із Верховним, про заборону будівництва, але вони не виконуються. Більше того, маємо рішення суду про знесення будівель. Виконавча служба не йде це робити, прокуратура лише протести пише. Але зараз першочергове завдання навіть не це, а щоб не дозволити облаштувати каналізацію на території санітарної зони, адже, у такому разі, ми просто втратимо мінеральне джерело”, — зазначила Любов Іванівна. 

Тим часом Майя Пилипівна, яка більшість років свого життя присвятила вивченню цілющих властивостей мінеральних вод і лікуванню людей, наголосила, що завдання кожного з нас — захищати і берегти “унікальну скарбницю, яка заміняє цілу аптеку”.  “Я би всі аптеки позакривала, оскільки можна все лікувати мінеральними водами. Ми ж цукровий діабет прекрасно лікували у Сонячному Закарпатті! Всі води наші гідро-карбонатні натрієві: Поляна Квасова, Поляна Купель, Плосківська, Неліпинська, Лужанська, всі ті води володіють надзвичайно важливими властивостями – олужнюють середовище органів травлення. Мені здається, що колись прийде час, що воду мінеральну можна буде вводити внутрішньовенно і лікувати будь-яку хворобу”, — наголосила лікар і порадила кожному закарпатцю щовесни та щоосені проводити профілактику. Для цього півсклянки мінеральної води приймають за 20 хвилин до їжі. А після, через 30-60 хвилин,  ті півсклянки, що залишилися. А от призначати воду з лікувальною метою може тільки досвідчений лікар. 

Теги: мінеральні води, Сойми, Верховина, санаторій