На закарпатській Верховині в моду повертаються гуні (ВІДЕО)

80-річному жителю с. Річки Василю Гичці гуня служить половину прожитого чоловіком життя. Не скидає її ні взимку, ні влітку. Каже, що овеча вовна у холодну пору гріє, а в спеку дає прохолоду. І додає – саме гуня вже зекономила ешелон дров для опалення хати, надійно оберігає від застуди та радикуліту. Якось туристи хотіли було купити раритетну дідову гуню – давали пристойні гроші. Не продав.

На закарпатській Верховині в моду повертаються гуні (ВІДЕО)

«А я в чім буду ходити? 200 доларів підуть, а гуні не буде – на плечі, що взяти. Розумієте? Я старий, мені вже холодно. Сонце як гріє, а я вдягаюся по-зимньому», – каже Василь Гичка.
Нині у Річці гуні знову почали носити не тільки старші, а й молоді. До такої моди доклався і місцевий шкільний фольклорно-етнографічний ансамбль, який так і називається – «Річанські гуні». 25 років тому аматори почали виступати у одязі з овечої вовни, який знаходили у скринях дідусів і бабусь.
 
«У радянські часи з цього сміялися, ви розумієте. Наші люди, наприклад, ходили в районний центр у гунях. З нас сміялися. Петекароші, казали, що у петеку прийшли. Диви, гуня, бо немає іншого пальта. А це ж гуня, це ж практичне. Ви розумієте», – розповіла керівник фольклорного ансамблю Ганна Бабець.

 А роблять гуню так. Зістрижену овечу вовну тчуть на кроснах – виходить грубе сукно. Далі його розкроюють – чоловічі та жіночі викрійки, які хоч не суттєво, але різняться. Для чоловіків гуня – строга класична, для жінок – з китицями. Зшивають сукно вручну. А готовою гуня стає після кількаденних водних процедур у так званому валилі. Таких у селі три. Користування валилом – цією вічною пральною машинкою горян – безкоштовне. Головне, аби вода в потічку не замерзла.
 
Падаючи з висоти у валило, вода ніби розчісує гуню, робить її пухнастою та м’якою. Найкращою вважається гуня з довгим ворсом. Коротковорсні називають зневажливо – «обскубаними».
 
«Дивимося, аби файно було, аби рівномірно, однаково валялося, аби не задівалися рукава, бо тоді не валяється. Дивимося, аби не порвало, бо треба полотно, бо то не куповане, а пошите вручну», – розповіла господиня валила Оксана Корда.
 
Зараз гуні роблять ледь не половина сільських газдинь – для себе та на продаж. Однак 85-тирічна Гафія Бігарі вважає, що справжні вміють робити лише кілька літніх майстринь.
 
«А я вже не буду робити, бо не в силі. Та тапер і не носять. Та овець було повно, таких, що обстригали шерсть, а тепер не є», – каже майстриня Гафія Бігарі.
 
На одну гуню треба 4 кілограми овечої шерсті. Вибирають кращу – пряму і з довгими ворсинками. Аби виткати на кроснах шмат сукна на гуню, майстрині треба тиждень. У Ганни Гельбич кросна найдавніші в селі – трьохсотрічні.
 
«Мої батьки на тому ткали. А батькам осталися від їх батьків. Їм багато років. Так що вони такі старенькі, слабенькі. І так для себе готуємо, як кажуть, дітям у придане щоб було. То тепер пішло у моду», – розповіла вона.
 
От тільки овець для промислу бракує – зараз їх у селі всього три сотні. А поки мало овець і вовни, річанці кардинально змінили ставлення до гунь. Колись їх одягали ледь не щодень – для роботи у господарстві. Зараз гуні стали парадним одягом – аби вийти на люди чи вбратися на Різдво та Великдень.

 

16 січня 2012р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

19:04
/ 1
Активне будівництво сонячних електростанцій розбалансувало енергосистему України
19:15
Уряд зареєстрував 12-й на Закарпатті індустріальний парк "Карпати" у Чинадійові
18:50
Лідерами по сплаті туристичного збору на Закарпатті в поточному році залишаються Поляна, Баранинці та Ужгород
13:25
Кабмін зареєстрував у Сваляві 11-й на Закарпатті індустріальний парк "СОЛЬВА-ТЕХ"
12:51
/ 1
Між Ужгородом і Чопом, де паралельно прокладуть євроколію, вже перекладено 3,5 км широкої колії з 8,3 км необхідних
11:09
У січні на Закарпатті ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%
23:01
Познайомити світ із Винами Срібної Землі – головна мета ГО "Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття", – Олександр Гарновдій
15:36
Закарпатська митниця розповіла про особливості експорту, імпорту та транзиту в перший місяць 2025 року
11:36
/ 1
"Укрзалізниця" замовила релокованому з Сіверськодонецька на Закарпаття "Імпульсу" обладнання нової євроколії Чоп-Ужгород за 244 млн
17:28
/ 2
Фонд гарантування передав активи та зобов'язання "Комінвестбанку" до "АСВІО БАНКУ"
11:16
/ 21
На Тячівщині виробник меблів планує залучити 160 працівників із Бангладеш Фото новина
11:26
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вирішила підтримувати малих виробників вина Одеської та Закарпатської областей Фото новина
18:05
/ 1
Торік на Закарпатті функціонувало 48,8 тис. суб’єктів господарювання, з яких 5,7 тис. – підприємств-юридичних осіб, 43,1 тис. – фізичних осіб-підприємців
00:07
/ 2
Кабмін зареєстрував новий індустріальний парк "Мужай" на території Берегівської громади
16:50
/ 60
НБУ визнав закарпатський "Комінвестбанк" банкрутом
14:26
/ 1
Цьогоріч на Закарпатті за 11 місяців сплатили туристичного збору на 4,2% більше, ніж торік
17:30
За січень–вересень 2024-го на Закарпатті коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,93
17:38
У пункті пропуску "Лужанка – Берегшурань" запустили оформлення вантажівок
17:20
/ 6
Євроколію на ділянці "Чоп-Ужгород" не зможуть побудувати до кінця року
16:32
/ 1
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого листя на основі стартапу закарпатця Валентина Фречки Відео новина
01:03
/ 8
На Закарпатті наразі перебуває 40% усього релокованого бізнесу України
20:35
На третій рік війни об'єми будівництва в Ужгороді майже втричі перевищили довоєнні показники – ЛУН
22:24
Зміни в митному законодавстві ЄС спричинили черги вантажівок перед КПП "Вишнє Нємецьке - Ужгород"
23:35
/ 1
Пов'язана із львівським бізнесменом фірма купила ще один дозвіл на видобуток мінеральної води на Закарпатті
11:11
/ 3
Посуха знищила більшу частину врожаю хурми на Закарпатті
» Всі новини