Поздравить известного закарпатца пришел и глава облгосадминистрации Олег Гаваши, который сказал:
- Самоотверженным трудом Вы приобретали славу нашего края. Быть свидетелем исторических преобразований - это почетно. Очень важно, чтобы опыт такого человека не забыл с течением времени, а стал хорошей школой для молодых поколений. Такие люди, как Вы, создавали историю Закарпатья. На таких примерах высокого гражданского долга и нужно воспитывать молодое поколение.
Конечно, жизненный путь Юрия Ильницкого является образцом для подражания. Родился в селе Розтока, что на Межгорщине. Получил высшее образование. Уже в 25 лет возглавил Воловецкий райком партии, а в 38-м стал первым секретарем Закарпатского обкома партии. Более 18 лет он неизменно был на этом посту. На его глазах происходили позитивные изменения в крае. Как результат, в каждом районе, городе, населенном пункте строились предприятия, школы, больницы, клубы. Как рассказывают, он всегда отличался принципиальностью, когда решались важные вопросы. Не раз рисковал партийным билетом, когда приходилось принципиально, на высшем уровне отстаивать интересы Закарпатья. За это не ждал политических девидендов или славы. Она же шла к нему. Первый секретарь ЦК Компатии Украины В. Щербицкий предлагал ему работу в Киеве, квартиру и прочие привилегии. Он поблагодарил и остался в крае. Поэтому он по сей день - тот ориентир, на которого можно и нужно равняться.
Так пусть Всевышний предоставляет Вам, Юрий Васильевич, и в дальнейшем сил и вдохновения в Ваших добрых делах на благо края и его жителей.
Внук жителя с Ростока Міжгірський район 2009-12-27 / 14:44:00
А як зараз пане Ільницький -шановний мій земляче з Грекокатолицькою церквою.Та чому не скажеш своїм землякам з Ростоки і Пилипця що їх церкви були Грекокатолицькими.А хотів би почути від тебе земляче хто в с.Ізки ,зломив хрест,хто в Міжгірщині підпалив церкви.Тобі земляче вже 85 то дай тобі Боже ще здоровя і многії літа і набратись терпіння і висповідатись перед народом і Богом і сказати хто це робив.Вказати на них перстом,чому і до цих пір ти земляче мовчиш чи так вірно служиш московському патріархату і Москві що й на склоні свого життя їм вірно служиш і далі плюєш нам в душі верховинські.Скажи правду про ці роки,скажи як Православія прийшла в твою Ростоку і Пилипець.Щож дякуючи тобі земляче дорога .управена сяк так до нижнього кінця зістала,але нестерте пятно знищення нашої грекокатолицької церкви.Це пише син твого односельчанина і від імені його тобі говорить на ТИ інакше б він сам написав на ВИ.Малий гуцулику-як тебе називав Брежнев без всякого сумніву ти для Закарпатського краю зробив багато,але цю білу пляму в історії нашого краю ти повинеи заповнити - висповідатись.Господь Бог тобі судя,але ми , народ , чекаємо правдивого слова, щоб більше неслухати московської брехні,щоб по наших селах і далі не бурлила християнська війна.Згадай як ти ішов в Берегово вчитись,згадай свого батька й матір куди вони ходили до церкви.В якій церкві христили тебе.Ми це не забули бо нехотіли і далі нехочемо забувати хто наші батьки якої ми віри.Ти певно давно був в Ростоці а піди подивись,незабуть глянути в бік кладовища де вся наша історія,можливо це ще дасть тобі сили на написання правдивих споминів.Я пригадую статтю А.Дурунди про тебе мій земляче ,написано скажу правдиво та тільки не все.Попроси Андрія хай допоможе тобі в цьому як землякові.Твоїм друзям з Ростоки вже є деяким за 90 так перед ними схили голову і скажи вибачте мої односельці ,що я нічого незробив для того , щоб в нашому селі РОСТОКА відновити Грекокатолицьку віру.
Зичу щастя ,здоровя всій твоїй рідні ,внукам і правнукам.