Василь КОЗАК: "Мої ідеї‚ фантазії потребують чотирьох рук. Двох замало!"

“Я ніколи не давав інтерв’ю. Я не знаю‚ що і як говорити”‚ — здивував своєю скромністю Василь Козак.

Василь КОЗАК: "Мої ідеї‚ фантазії потребують чотирьох рук. Двох замало!" Чому здивував‚ спитаєте?

У моїй журналістській практиці зустрічалося чимало творчих людей‚ які ладні розповідати про себе‚ своє мистецтво годинами‚ днями‚ показувати свої роботи і переконувати‚ що саме їхні роботи є “шедеврами”‚ котрих “бездарі” не хочуть визнавати‚ а глядачі-слухачі шкодують витратити свої кровні грошенята на їхнє мистецтво. Дістається на горіхи і “клятим” чиновникам‚ які “зажали” ордени‚ медалі‚ звання ...для них‚ геніїв.. А своїм братам по цеху — й поготів. “Той графоман‚ той безталанний‚ той продажний‚ той п’яниця...”. Цей критично-образливий синонімічний ряд часом буває безкінечним.

З даним співрозмовником — самобутнім митцем‚ педагогом — пощастило. Хоча у процесі розмови доводилось прямо-таки вичавлювати слово-друге (Правду кажучи‚ з частиною його творчості була знайома‚ чула відгуки і враження інших‚ що і допомогло у розмові). І знаєте‚ чому? Секретом-враженням поділюся і з вами. Василь Козак просто творить. Для себе. Для задоволення своєї внутрішньої потреби. І щоразу удосконалює те‚ де‚ здавалося б‚ уже давно можна поставити крапку. Жирну крапку.

Зважаючи на дебют Василя Козака у мас-медійному просторі‚ наведу декілька штрихів з його біографії‚ аби зрозуміти процес формування його світогляду.

Народився 29 березня 1973 року в Перечині‚ де і виріс. Батько — відомий поет‚ просвітянин‚ співець Ужанської і Турянської долин Іван Козак. Мама — Ірина Василівна — педагог‚ 35 років віддала дітям: викладала у місцевій музичній школі. Одружений. Разом з дружиною Тетяною виховують дочку Анастасію. Після закінчення місцевої середньої школи Василь вступив до УжНУ‚ на українське відділення філологічного факультету. У 1997 році отримав диплом за спеціальністю “філолог. Викладач української мови та літератури”. Трудову діяльність розпочав у 1995 році у Перечинській РДА‚ де займався питаннями молоді і спорту. Згодом перейшов в Перечинську школу-інтернат‚ де трудиться уже 11 років. Тут здобув повагу колег, вихованців. Хоча мав й інші пропозиції щодо роботи‚ часом і звабливі‚ та навчально-виховний заклад залишити уже не може. “Школа — це великий котел. Якщо у нього потрапиш‚ то це надовго‚ якщо не назавжди”‚ — аргументує В.Козак.

Одночасно з педагогічно-виховною роботою творить, малює‚ ліпить для власного задоволення. А на прохання виконує “чорну” роботу: оформлює та розмальовує плакати‚ стінгазети і т.д. Для його рук в інтернаті завжди знайдеться робота. До прикладу‚ аби відродити минулу славу шкільного музею народного побуту‚ довелось не тільки займатись оформленням‚ а й збирати старовинні речі лемків. Наразі музей користується популярністю серед гостей‚ котрі відвідують інтернат‚ та й загалом — Перечин.
А ще Василь будує. І‚ як кажуть‚ добудувався.

ВЛАСНОРУЧ ЗВІВ ЗАМОК — ПОДАРУНОК ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Не вірите?! Не бачили?! І навіть не чули?! Тоді ви не були в Перечині.

Неподалік центру Перечина‚ який у 2004 році здобув статус міста‚ біля траси‚ на видному місці‚ у травні з’явився замок.

Директор благодійного фонду “Опіка” Ірина Судакова‚ яка є музичним керівником Перечинської школи-інтернату‚ вигравши грант‚ залучила до реалізації проекту колег та вихованців. Під кліп ока на місці чагарників‚ болота з’явився облаштований дитячий майданчик‚ який став родзинкою міста‚ цікавинкою для туристів. А для дітлахів та батьків — улюбленим місцем відпочинку і розваг. Тут є гойдалки‚ качелі‚ лавочки‚ колодязь. Упродовж літа-осені тут все потопало в квітах. Та справжньою окрасою майданчика є замок. У мініатюрі. Його автор — Василь Козак.

— Я людина‚ яка ставить перед собою завдання і виконує його. Кінцевого результату перед собою не бачу. Експериментую. Насолоджуюсь від процесу роботи‚ — каже Василь Іванович.— Так було і з замком. Виникла ідея зробити щось оригінальне‚ незвичне. А що саме — не знав. У процесі роботи фантазував‚ мурував‚ ліпив‚ оздоблював його.
Раніше йшов на роботу навпростець. А зараз тільки повз замок. Підійду до нього, подивлюсь‚ помилуюся‚ щось підправлю.

— Почуття задоволення чи гордості?

— Це моя перша архітектурна робота. Оцінюю сам‚ поправляю сам. Ніколи не роблю макетів‚ штрихів олівцем.

НІКОЛИ НЕ ТРИМАВ МОЛЬБЕРТА В РУКАХ

— На виставці‚ присвяченій 607-ій річниці Перечина‚ були й Ваші картини. Відверто кажучи‚ у мене склалося враження‚ що їхніми авторами є різні люди...

— Я не люблю повторень. У мене майже ніколи і нічого у творчості не повторюється. Хоча намалював більше сотні картин. Я людина настрою. По кольорах‚ відтінках можна дізнатися про настрій художника‚ про його період життя‚ про його погляди на життя ( У картинах В.Козака переважають світлі тони. — автор).

— Помітила‚ що Ваші картини без назв. Чому?

— Вважаю‚ що глядача краще не обтяжувати назвою. До того ж мені краще і простіше намалювати картину‚ як придумати назву. Деколи підписую просто: “Натюрморт”‚ “Осінь”.

— Чула‚ що Ви пишете й вірші. Отож проблем із красним словом нема...

— Вірші пишу‚ правда читаю їх тільки я. Виливаю на папір свої емоції. Уже декілька блокнотів записав‚ назбиралася б і збірочка. Але на все свій час.

— Повернемось до картин. У них закладена глибока філософія‚ як от у “Початку і кінці”...

— У цієї картини є ще декілька назв: “Життя і смерть”‚ “Народження і смерть”. Це полотно для мене дуже дороге. Я його ніколи і ні за які гроші не віддам. Можливо‚ ще й тому‚ що це була одна з моїх перших робіт‚ яку я представив широкому загалу і яка стала моїм життєвим орієнтиром. Коли її малював‚ мені було тільки 19 років. Ця картина є відображенням мого світогляду‚ життя‚ загалом‚ на сутність людини дивлюсь по-філософськи.

Будь-яку іншу свою картину можу просто подарувати друзям‚ знайомим — на день народження‚ або якщо комусь сподобалася. Я не належу до тих людей‚ які на мистецтві заробляють гроші. Малюю для душі‚ для свого задоволення. Я малюю те‚ що хочу‚ а не те‚ що треба покупцеві. Мої роботи мене оточують скрізь — на роботі‚ вдома. Часто наношу кілька нових мазків. У мене відчуття‚ що вони є живими істотами і потребують уваги‚ дотику‚ підживлення‚ що і роблю.

Хоча поетична книжка В.Козака попереду‚ однак його ім’я уже вписане у багатьох книгах. Ілюстрував такі книги: “Перечин”‚ “Віків передзвони” (Іван Козак)‚ “Усміхнена педагогіка” (Юрій Шип)‚ “Милішим стане світ” (Юрій Мегела)‚ “Освітніми стежками” (Іван Козак)‚ “Людські долі” (Йосип Баглай)‚ “Колискові пісні Закарпаття” (Степан Пойда).

В.Козак брав участь у Всеукраїнському конкурсі на право ілюстрування нової збірки казок Сухомлинського. Але за браком коштів конкурс перенесено на невизначений термін.

Упродовж останніх років В.Козак активно займається громадською та суспільно-політичною діяльністю. Очолює громадську організацію “Лемківщина”‚ метою якої є збереження‚ дослідження лемківських течій‚ їхньої етнографії‚ побуту‚ звичаїв. Додав собі нових клопотів‚ відколи став депутатом Перечинської міської ради 5 скликання.

— Я прагну і все роблю для того‚ аби моє рідне місто стало кращим‚ привабливішим‚ а молодь мала можливість займатися корисними справами‚ духовно вивищалася‚ — ділиться планами.

Він встигає ще й м’яча поганяти‚ пограти у теніс‚ шахи‚ шашки. На моє запитання: ” ЯК все це можна встигнути?” зізнається: “Я — Бик‚ Овен. Це людина‚ яка ставить перед собою завдання і виконує його. Я жалкую‚ що у мене лише дві руки. Для моїх ідей‚ фантазій треба чотири”.
Тетяна ГРИЦИЩУК, "НЕДІЛЯ"
13 січня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

13:09
Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави "Ірод" Фото новина
03:07
Закарпатська філармонія запрошує на особливий "бароковий" вечір, присвячений 340-річчю Баха
03:00
В Ужгороді відбудеться V-й Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури"
02:50
В Ужгороді відбулася зустріч з поетом, прозаїком, публіцистом, видавцем та громадським діячем Володимиром Шовкошитним Фото новина
14:26
/ 1
В Ужгородському замку розгорнули виставку молодіжної "Фокус групи" Фото новина
19:28
Визначено переможців театрального фестивалю "Ужгородський Березіль" Фото новина
21:26
У галереї "Ужгород" відкрили виставку робіт учасників Молодіжного об’єднання Закарпатської організації НСХУ Фото новина
00:58
Оголошено переможців ХІV Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" у Хусті Фото новина
15:08
В Ужгороді покажуть"Випадковості та монохроми" Тіберія Сільваші
11:27
В Ужгороді презентують дебютну збірку Віктора Новграді-Лецо "Кавалки душі"
18:20
В Ужгороді, в крамниці-кав’ярні "Zelo" відбудеться майстер-клас з писанкарства
15:15
В ужгородському скансені відбудеться лекція-майстерклас про регіональні особливості традиційної писанки Закарпаття
20:20
У Мукачеві відбудеться новий театральний фестиваль "Сцена для двох" Відео новина
01:11
Закарпатський театр з Хуста привіз до Ужгорода прем'єру "MAVKA лісова" Фото новина
14:28
У Хусті відбудеться ІІ тур фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" та гала-концерт
18:41
В ужгородському скансені посадять Шевченкову вербу
00:31
/ 1
В Ужгороді відкрили виставку робіт Михайла Сапатюка, присвячену 100-річчю від дня його народження Фото новинаВідео новина
23:53
В ужгородському скансені презентують книжку Михайла Марковича "Ватра в Карпатах"
21:11
В Ужгороді проходить ІІ-й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
00:34
/ 1
В Ужгороді відкрилася традиційна обласна виставка "Графічне Закарпаття" Фото новина
00:00
В Ужгороді відбудеться ІІ-Й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
14:42
У п’ятницю в Ужгороді представлять антологію української художньої прози "Наша Перша світова"
23:41
До Дня української жінки в ужгородському скансені говоритимуть про жінку в традиційній культурі українців Закарпаття
14:24
/ 3
ВІДЕОФАКТ. В Ужгороді проїжджою частиною бродять "нічийні" коні
15:31
До Дня закоханих в ужгородській філармонії зазвучить "Формула кохання"
» Всі новини