Віктор Пащенко: Якщо виборець не цікавиться владою, влада не цікавитиметься ним

За рішенням Верховної Ради травневі свята в Україні супроводжувалися цілою низкою локальних виборів, які загалом відбулися у 48 населених пунк­тах. Переважно це села й районні цент­ри, тому загальнодержавного резонансу вони не набули, утім охочі потренуватися політичні сили мали змогу це зробити. Показово, що вибори значною мірою проігнорували великі партії вождистського типу, оскільки мажоритарна система голосування – не їх стихія. Особливо це стосується БЮТу, для якого розкручування сильних місцевих лі­де­рів напряму суперечить принципу єдиновладдя, що його сповідує блок.

Віктор Пащенко: Якщо виборець не цікавиться владою, влада не цікавитиметься ним

На Закарпатті ці вибори стали ві­до­мими завдяки Перечину. Якщо суди­ти з обласної преси, то їм приділяється навіть більша увага, ніж того заслуговує районний центр із менш ніж восьмитисячним населенням. До прикладу, нещодавні мукачівські вибори не мали такої різнобічної преси, оскільки конку­рентів, навіть приблизно рівних   З. Ленд’єлу, там просто не було. У Перечині ситуація склалася зовсім інша.

Ужанська долина, до якої входить Перечинський район, вважалася головною електоральною базою С. Ратушняка, який тут мав незаперечний вплив ще з 1994 року. Саме тому на нього зробив ставку колишній відставлений депутатами мер міста І. Погоріляк. Нинішня обласна влада підтримала в. о. міського голови М. Гуранич, яка фактично очолювала громаду вже 2 роки. Таким чином, перечинські вибори перетворювалися на негласне змагання  С. Ратушняка з І. Балогою як найбільш впливових політичних лідерів області. Додало інтриги й те, що в боротьбу втру­тилася Партія регіонів, яка поставила на також доволі відомого в місті лікаря Р. Шніцера. Особливе значення ці вибори мали для Єдиного Центру, який, будучи молодою партією невождистського типу, ставить на мажоритарників, пропагуючи ідею відкритих спис­ків і доводячи свою силу, без якої в політиці ніхто ні з ким не рахується.

Поставлене завдання Єдиний Центр повністю виконав. Більш ніж переконлива перемога М. Гуранич свід­чить, що списувати "мукачівський фактор" з політичної арени області не те що зарано, а вкрай недалекоглядно. Тим більше, що перемога здобута в такому близькому до Ужгорода місті. Звичайно, конкуренти пояснюватимуть все адмінресурсом, грошовими вливаннями, підкупом тощо. Але політика – це і є, по-суті, боротьба ресурсів: інтелек­ту­аль­них, фінансових, організаційних. І хто це заперечує, той або демагог, або невіглас, яких, на жаль, достатньо в будь-якій сфері. Дякувати Богу, циві­лізація витісняє зі сфери політики сило­ві ресурси, та й то цей процес надто тривалий і крихкий, а зайва романтика в людському суспільстві настільки ж корисна, як і знахарка під час серйозної хвороби.

Інша річ, яке суспільство якими  методами послуговується насамперед, але це, власне, й характеризує його якість. Якщо страх та корисливість часто перемагають здоровий глузд і громадянську відповідальність, то винні в цьому не політики, а ті, хто їх обирає.

У зв’язку з цим хочеться перейти до наступних загальноукраїнських виборчих кампаній, які неухильно наближаються. Проблема місцевого самоврядування та зміни виборчого законодавства відіграватимуть у них ключову роль. Причому сутність їх прихована значно глибше, ніж здається на перший погляд. Здавалося б, немає в Україні серйозної політичної сили, яка б на словах не підтримувала ідею зміцнення місцевої влади і передачі більшої частини владних і фінансових повноважень у регіон. Але коли це питання переводиться в конкретну площину, то не назбирує навіть просто більшості, не кажучи вже про конституційну. Та навіть не це головне, а те, що, за великим рахунком, до використання цих повноважень не готова місцева еліта. Звичайно, якщо запитати в міського чи сільського голови, чи хоче він, щоб переважна частина місцевих зборів залишалася на місцях, то тут противників майже не буде. Проте, коли поставити питання таким чином, що за ці кошти повинні утримуватися освіта й медицина, ремонтуватися дороги й зберігатися екологія, то тут прихильників значно поменшає. Тобто в головах панує парадоксальна логіка – ми державі грошей не даємо, але вона  однаково має нас утримувати, ніби десь є якась чарівна кишеня. Звичайно, питання значно складніше, бо більшість територій не можуть утримувати себе через економічну неспроможність. Тому й виникла потреба в адміністративно-територіальній реформі, яка передбачала укрупнення сільських рад за світовим досвідом до господарсько самодостатніх. І тут, як чортик із табакерки, вистрибує елементарна корисливість, бо втрачаються посади й привілеї, печатки і можливості хоч кимось керувати. Тобто коли мова іде про ділення, то всі за справедливість і гуманізм, а коли питання стосується заробітку, то це хай робить хтось інший.

Подібна ситуація також, здавалося б, в значно локальнішому питанні відкритих партійних списків. Ніби всі говорять, що виборці повинні знати своїх обранців в обличчя, але на ділі йде таке інтенсивне забалакування проблеми, що вирішення її – під великим сумнівом. І знову ж це вина не лише вождів, яким зручніше керувати натовпом. Проте й виборці не дуже прагнуть знати своїх кандидатів. Їм набагато легше запам’ятати 5–6 прізвищ загальнодержавних лідерів і всю відповідальність перекласти на них. Мовляв, для чого накопичувати в пам’яті зайве сміття. Але в природі існує такий цікавий парадокс: що більш стерильний мозок, то біль­ше бруду навкруги. І це не публіцистичне перебільшення.

Нині кажуть, що виборці не знають депутатів, бо вони були сховані у партій­них списках. Однак за соціологічними дослідженнями 2005 р., коли Ужгородська міська рада складалася повністю з мажоритарників, своїх депутатів знало лише близько 10 % виборців. Підкреслюємо, знали, бо цифра довіри значно менша. Із 40 депутатів тодішньої ради лише двоє мали рейтинг довіри близький до 20 %, бо кандидатували колись на мера, а в решти він коливався від 1 до 5 %. Звичайно, в цьому можна звинуватити депутатів, мовляв, так вони працюють. Проте, якщо застосувати шкільну аналогію, то учні, які не знають своїх учителів, навряд чи заслуговують на повагу. І тут напрошується простий до банальності висновок: якщо ми не хочемо знати й не цікавимося владою, то влада не хоче знати і не цікавитиметься нами.

Віктор Пащенко, "Старий Замок "Паланок"
07 травня 2009р.

Теги: влада, вибори, виборці, депутати, Перечин, міський голова

НОВИНИ: Політика

13:40
На Закарпатті, біля словацького кордону затримали двох студентів з Непалу, яких "кинув" співвітчизник Фото новина
03:53
/ 7
Після публікації ЦПК в Міноборони звільнили ексголову Закарпатської ОДА Олексія Петрова з посади керівника скандального "Спецтехноекспорту"
01:11
/ 2
На Закарпатті за розпалювання релігійної ворожнечі священника УПЦ МП оштрафували на 3400 грн
18:43
/ 16
Ужгородського депутата від ОПЗЖ Маєрчика суд визнав корупціонером, його мають внести до Реєстру корупціонерів (ДОКУМЕНТ)
13:38
Директор угорської опери посперечався з послом Шандором через виступ пропутінської Нетребко
22:29
Польща та Словаччина допомагатимуть Україні в рамках Карпатської ініціативи розвивати Карпатський регіон
02:40
/ 25
Федір Шандор як посол вручив вірчі грамоти президенту угорщини Фото новина
19:04
/ 13
Колишній голова Мукачівської РДА і "нетривалий" очільник Закарпатської обласної служби зайнятості Едгар Токар очолив "заповідний" департамент Міндовкілля
12:44
Суд відмовив прокуратурі у конфіскації нерухомості голови Верхньокоропецької громади Химича
01:15
/ 14
Посол Федір Шандор вручив копії вірчих грамот в угорському МЗС Фото новина
21:13
/ 12
Заступником голови Закарпатської ОВА став Ростислав Пріцак Фото новина
11:04
/ 4
ЗМІ: угорщина блокує початок переговорів про вступ України до ЄС через питання нацменшин
20:54
/ 3
Кабмін погодив звільнення Т.Аверіна з посади голови Тячівської РДА
16:21
/ 9
Ексголова Тячівської РДА часів Януковича Шелевер уник відповідальності за махінації з землею
20:08
/ 7
Ексрегіонал і ексОПЗЖист В'ячеслав Шутко оголосив про запуск нового телеканалу на Закарпатті
00:49
/ 3
Московська пропаганда на Закарпатті на початках Чехословацької республіки
15:19
/ 26
Кабмін погодив призначення Тараса Гайдука на посаду голови Ужгородської РДА
14:01
/ 36
Зеленський підписав указ про призначення Шандора послом в угорщині
02:49
/ 13
Хто пиляє Закарпаття? Коштовна земля "по дружбі" з очільником ОВА – Bihus.info Відео новина
14:30
/ 26
Ужгородський любитель "русского міра" уник реального покарання за наполегливу пропаганду комунізму та проросійські публікації Фото новина
22:32
/ 12
Кабмін погодив призначення Василя Іванча першим заступником голови Закарпатської ОВА
18:28
/ 51
На пресконференції в ІА "Інтерфакс-Україна" розповіли про "зловживання високопосадовців" та "масштабну схему розкрадання земель на Закарпатті" Відео новина
17:48
/ 9
(Не)корумпованого рахівського суддю Тулика звільнять через громадянство Румунії
22:07
/ 3
Московськоправославному блогеру з Хустщини присудили штраф за розпалювання релігійної ворожнечі
21:01
/ 12
Зеленський призначив головою Закарпатської ОВА Мирослава Білецького
» Всі новини