Шлях закарпатця Володимира Комана продовжує син, котрий виступає за ФК "Сампдорія"

Володимир Коман-старший став одним із останніх посланців із Закарпаття, які виступали за легендарне «Динамо» 80-х років. Травми не дозволили футболісту розкрити повністю свій потенціал, однак Закарпаття вдячне йому й за 5 років, які він вірою і правдою прослужив головній команді області. Днями Володимиру виповнилося 45.

Шлях закарпатця Володимира Комана продовжує син, котрий виступає за ФК "Сампдорія"

– Як Ви захопилися футболом і коли вперше вирішили, що це на все життя?

 – Почалося в селі Чорноголові на Великоберезнщині, де я й народився. Спершу все було як у більшості сіль­ських хлопчаків: ганяли м’яча всюди – на пасовищах, шкільних майданчиках, просто на вулиці – і ледь не цілий день, аж до пізнього вечора. Серйозно ж почав займатися футболом, коли навчався в сьомому класі: вже тоді десь розумів, що, можливо, це не просто захоплення...

– Хто був тим першим тренером, який помітив іскру таланту?

– Першим тренером вважаю колишнього гравця ужгородського «Спартака» і «Верховини», а відтак дитячого тренера ужгородської СДЮШОР із футболу Степана Михайловича Асталоша. Саме він знайшов підхід до таких хлопчаків, як я, й заклав ази майстерності.

– Вас досить скоро забрали до столиці...

– Коли мав 15, надійшла пропози­ція і я майже без вагань вступив до республіканської спортивної школи при ки­їв­ському «Динамо». Займався в групі відомого футболіста й тренера, майстра спорту міжнародного класу, закарпатця Ференца Медведя. Спочатку виступав за юнаків, тоді за резервістів і основу київського «Динамо». Довелося короткий час пограти і з легендою динамівців, одним із найкращих футбо­ліс­тів того часу – самим Олегом Блохі­ним.

– У «Динамо» ви провели два сезони. Однак грати на високому рівні не дозволила травма. Як далі склалася до­ля?

– Після п’яти серйозних операцій на меніску не зміг скласти конкуренції в нападі тодішнім маститим виконавцям. Тож спершу повернувся в рідні краї й не пожалкував, адже провів п’ять хороших сезонів у «Закарпатті», забив більше трьох десятків голів. Спробував себе й у чернівецькій «Буковині», а також за кордоном – у Грузії та Угорщині.

– Піком вашої недовгої кар’­єри стали виступи за збірну УРСР на спартакіаді народів Радянського Союзу…

– Справді, тоді були хороші часи. 1983 року в нас зібралася потужна команда, навіть ще один закарпатець потрапив до збірної – Ярослав Лендєл. Однак мріючи про перемогу й маючи потенціал, ми посіли лише 4 місце – з пенальті у втішному фіналі поступилися збірній Москви.

– Чого забракло тоді для перемоги?

– Навіть не знаю. Напевне, фарту. Адже ми просто блискуче виступили в першому груповому турнірі. У трьох запланованих матчах здобули перемоги з чудовою різницею забитих і пропущених м’ячів – 11:1! Упевнено почали й півфінальні поєдинки групового етапу (по 4 команди, переможець виходив просто до фіналу, друге місце виводило на матч за третю сходинку). Обі­грали тоді збірну Білорусії (насухо – 3:0). Але другий матч зі збірною РСФСР склався невдало: за рівної гри ми пропустили гол, який і став вирішальним. Третій поєдинок ми також розгромно виграли – від ровесників із Молдавії – 4:1. Однак цього виявилося достатньо лише для змагання за третє місце, до фіналу пішли росіяни (до речі, поступилася там литовцям). За суперників у матчі за 3 місце ми мали москвичів. Основний час завершився внічию – 1:1. А влучнішими в серії пенальті були наші конкуренти. Тож ми за­лишилися без медалей...

– Усякий нападник переймається голами. А чи па­м’я­та­єте, коли засмучували суперників одразу двічі чи тричі за гру?

– Легко клепати хет-трики, коли гра­єш із командною, нижчою за класом і лігою (приміром, у товариських чи кубкових поєдинках). Однак забити бодай двічі рівному супернику – надзвичайно важко. Пам’ятаю значущий хет-трик у грі чемпіонату, коли виступав за «Закарпаття». Ми тоді приймали керченський «Океан», який був у турнірній таблиці вище від ужгородського ФК і добряче прогресував. Однак у рідних стінах ми каменя на камені від них не залишили – 5:0. Тричі відзначився саме я. До речі, того року (1988-го) ми, хоч і посіли 15 сходинку з 26 команд, зате щодо забитих голів опинилися на другому місці, настрілявши суперникам 74 м’ячі! Більше від нас у своєму активі мала тільки переможниця другої ліги чернівецька «Буковина». Я став одним із кращих бомбардирів «Закарпаття», записавши на свій рахунок 12 м’ячів. Ліпше за мене забивав лише Василь Мартиненко – 18.

– Ви ніколи не розлучалися з футболом. Як справи тепер?


– Тепер мій футбольний шлях продовжує син. Сподіваюся, йому випаде більше слави й успіхів. Головне, аби оминули прикрі травми...


Василь ГАДЖЕГА


Cтопами батька

Син ювіляра Володимир (до речі, дуже подібний на батька зовнішньо й манерою гри) також вирішив присвятити жи­ття футболу. Коман-молодший народився 16 березня 1989 року в Ужгороді. Невдовзі сім’я Команів переїхала до угорського міста Сомбатхей, де Володимир розпочав займатися футболом у школі команди «Халадаш». У 15 років Коман дебютував у другій угорській лізі. У «Халадаші» зіграв 25 матчів (3 голи). 2005 року перспективного гравця придбала італійська «Сампдорія». Коман дебютував у італійській серії «А» 7 квітня 2007 року. Володимир вийшов на заміну у матчі проти «Торіно». Загалом у лавах «Самп­дорії» Володимир Коман зіграв 4 поєдинки. Сезон 2008/2009 талановитий футболіст проводить в оренді (клуб серії В «Авеліно»). На жаль, Володимир Коман уже не зможе зіграти в національній збірній України. Футболіст прийняв угорське громадянство. На рахунку Володимира поєдинки за збірні Угорщини U-17 та U-19.

"Старий Замок "Паланок"
04 березня 2009р.

Теги: Закарпаття, футбол, Володимир Коман, Динамо, Сампдорія

НОВИНИ: Спорт

13:22
У Мукачеві відбудеться благодійний турнір з професійного самбо
03:12
У Хусті відбулися Khust Half Marathon і Чемпіонат України з бігу по шосе Фото новинаВідео новина
01:37
/ 2
Футбол. Зимовим чемпіоном Закарпаття-2025 став ФК "Медея – Невицький замок" з Оноківців Фото новина
16:49
В Ужгороді проходить відкритий чемпіонат Асоціації гирьового спорту України Фото новина
13:12
Мукачівець Олег Халілов здобув "греко-римську" "бронзу" на чемпіонаті Європи U-23 Фото новина
17:42
В Ужгороді пройде Чемпіонат України з велоспорту-МТБ
21:03
/ 2
Цьогоріч на Закарпатті відбудуться відразу чотири масштабні забіги Фото новина
21:03
В Ужгороді відбувся "Кубок Ужгорода з флаг-футболу" пам’яті Данила Богуславського Фото новина
20:32
Закарпатка Данча показала найкращий результат сезону на етапі Кубку світу зі сноубордингу
16:42
В Ужгороді проходить відкритий чемпіонат Закарпатської області зі змішаних бойових мистецтв Фото новина
11:43
У квітні в Ужгороді проведуть Uzhhorod Half Marathon 2025
14:26
/ 1
У Мукачеві відбудеться чемпіонат України з хортингу
19:05
/ 1
Закарпатка Аннамарі Данча стала абсолютною чемпіонкою Відкритого чемпіонату України зі сноубордингу Фото новина
20:58
ФК "Минай" офіційно презентував нового головного тренера – Калиниченка
20:38
/ 2
"Минай" визначився з головним кандидатом на пост головного тренера
16:05
/ 14
Федерацію боксу Закарпатської області очолив Павло Балога Фото новина
22:54
В Ужгороді відбувся зимовий Чемпіонат України зі спортивного орієнтування Фото новина
02:50
/ 4
Усик вдруге переміг Ф’юрі та захистив чемпіонські титули
11:26
В Ужгороді нагородили переможців чемпіонату міста з аматорського футболу
18:15
/ 4
В Ужгороді під час благодійного забігу зібрали 51 тис. грн Фото новина
22:59
Під час благодійного забігу в Ужгороді збиратимуть кошти для важкохворої доньки військового
16:39
/ 2
Закарпатка з села на Тячівщині потрапила в ТОП-4 у категорії на турнірі "Arnold Classic Europe" у Мадриді Фото новина
18:00
/ 4
На фестивалі в Ужгороді 10-річний мукачівець Василь Маєвський встановив нові рекорд и України та світу з підняття 24-кілограмової гирі дитиною Фото новина
20:57
У благодійному півмарафоні в Мукачеві взяли участь близько 500 учасників Відео новина
11:36
/ 1
Студентка УжНУ виборола бронзову медаль чемпіонату світу з пауерліфтингу Фото новина
» Всі новини