Ірися Ликович: "Моє писання було втечею від реального світу"

Журнал «Україна» представив творчість молодої закарпатки

Ірися Ликович: "Моє писання було втечею від реального світу"
Рік тому молоду ужгородську письменницю Ірисю Ликович відзначили премією «Дебют» за збірку новел «Перелітна», яка побачила світу у львівському видавництві «Піраміда». Книжка не пройшла непоміченою і в Києві. В останньому числі журналу «Україна» вміщено кілька новел ужгородки, розгорнуту рецензію на її творчість та інтерв’ю з авторкою відомого письменника Олександра Ірванця, яке ми й пропонуємо вашій увазі.  
 
-- Ірисю, як ти прийшла до потреби писати? Це були шкільні твори, чи щось інше – внутрішній поштовх, натхнення? І чи те, що ти закінчила українську філології сприяло твоєму перетворенню на письменника? Чи, може, навпаки – перешкоджало?
 
-- Писати вірші почала ще в школі. В університеті половина закоханих однокурсниць також віршували. Я ж свій найперший поетичний «твір» написала, ознайомившись із віршованими спробами Незнайки із казки Миколи Носова. От і народився перший «шедевр»:
-- Мама була добра,
    Прийшла кобра.
 
А поміж тим були листи до друзів, де всі історії, котрі нібито відбувалися зі мною – вигадані; розповіді подружкам про Білу Даму, котра спускається на землю по сонячних променях; розмови вголос із собою на самоті; малювання… Це було своєрідною втечею від реального світу, де нічого цікавого не відбувалося.
 
Усвідомила себе людиною пишучою аж на п’ятому курсі, коли вже пізно говорити про впливи. Але, схоже, університет був покликаний не творити особистості, а їх нівелювати. Деякі оповідання із «Перелітної» я носила закарпатським письменникам (читай -- викладачам), а вони крутили носом, пропонуючи писати так, як вони.
 
Якби випадком не зустрілася з молодим письменником та журналістом Олександром Гаврошем із моєї писанини, певно, нічого би не вийшло. Він зумів переконати в першу чергу мене у цікавості моїх творів.
 
-- Ти пишеш прозу, але в твоїй збірці «Перелітна» поміж оповіданнями вміщені короткі – на одну строфу – вірші. Вірші ніжні і чуттєві. Що це – рудимент нереалізованої поетичної творчості? Кажучи простіше: чи пишеш ти вірші, і ким себе вважаєш – прозаїком чи поетом?
 
-- Вірші після третього курсу не пишу. Вони поступово переросли в поетизовану метафоричну прозу «Перелітної», яка з роками, на превеликий жаль, стає дедалі реалістичнішою.
 
-- Прикметна риса твоєї творчості – відкритий і водночас дуже ліричний еротизм, часом навіть провокативно відкритий. Яку реакцію ти зустрічала на свої твори – доброзичливу, чи інакшу? Як реагують чоловіки, і як – жінки?
 
-- На рахунок тонкого і відкритого еротизму, то я його, на жаль, здається безповоротно втратила. Доки писала виключно для душі, для себе, твори були оригінальними, щойно мені вказали на оту оригінальність, як вона втратилася. (Усміхається – авт). Хоча насправді причина в тому, що ніхто не зуміє повторити себе двадцятилітнього. Бо це не тільки вік, а й стан душі.
 
Щодо реакції на твори, то вона -- різко полярна. І поділ іде не на чоловічі й жіночі відгуки, бо «Перелітна» є своєрідним тестом на життєву зрілість, досвід, уміння відчувати, абстрагуватися. 
 
-- Розширмо тему. Письменниці України – яка їхня місія? Чим вона відрізняється від місії письменників-чоловіків? Бо від Лесі Українки й по Ліну Костенко та Оксану Забужко якась «місійність» все ж присутня. Чи бачиш ти і себе у цьому ряду, як жінку і як авторку?
 
-- Письменник – це, кажуть, голос народу. Поки чоловіки кликали на барикади, багато наболілих для жіноцтва тем залишалися не висловленими. Місією письменниць у літературі є вже сама їхня присутність. А вони дадуть собі у ній раду.
 
Днями мені потрапила до рук одна з перших збірочок Ліни Костенко. І в ній важко впізнати отой «голос народу», відомий тепер, як НАША ЛІНА. Але це цілком нормальне явище. Бо зрілість, мудрість, висота приходить з віком, з досвідом, з працею.
 
Амбіцій у мені вистачає. Але кожен прочитаний мною яскравий твір стає для мене холодним душем і повертає на землю. (Усміхається – авт.).
 
-- Звідки початки, витоки твоєї творчості? На яких літературних творах ти вчилася писати? Хто є твоїм орієнтиром у літературі українській і світовій?
 
-- Усе починається з дитинства. Внутрішній світ дитини часто через надмірну заклопотаність чи «дорослість» батьків залишається або непочутим, або незрозумілим. А після першої публікації в районці, ще й виявила, що є спосіб донести своє найсокровенніше до інших, нікому про нього вголос не розповідаючи.
 
Перший мій «серйозний» твір – «Смерть Евридіки» мав 90 сторінок рукопису . Я його писала шматочками весь навчальний рік, а ціле літо в селі (кожнісінький день!) переписувала. Попри товариськість, веселість та комунікабельність в університетські роки, я залишалася великим самітником. Мала, так би мовити, два життя. Одне -- суто для себе. А орієнтиром у писанні ніхто не був, бо ніколи не думали про свою творчість серйозно. І тільки тепер починаю вчитися бути літератором. Але щойно прочитаю якусь вражаючу книжку, як знаходиться ще краща.
 
-- Кого з сучасних українських авторів читаєш? І що ти скажеш про вибух української жіночої прози останніх років: Оксана Луцишина, Таня Малярчук, Марина Соколян, Ірена Карпа, Софія Андрухович? Ти особисто як це сприймаєш: ревнуєш чи втішаєшся?
 
-- Читаю усе, до чого дотягуються руки. Правда, книжки авторів, твори яких раніше «не пішли», просто гортаю, аби ще раз переконатися у своїй думці. Добре, що вже маємо з кого вибирати. І по один бік я би поставила Оксану Луцишину та Марину Соколян, а по інший -- Ірену Карпу із Софією Андрухович, бо це -- різні голоси. 
 
Я щоразу радію, коли відкриваю для себе щось цікаве. Радію, бо маю змогу вчитися. І щоразу гніваюся, коли під розрекламованим брендом знаходжу внутрішню порожнечу.
           
-- Що ще плануєш написати? Чи останній (на сьогодні) твій роман – він називається «Твоя дитинка» - і є твоїм посланням грядущим поколінням? І як щодо великої саги про важку жіночу долю скромної дівчини з глухого закарпатського села?
 
-- У 24 роки – всі максималісти. Планів стільки, що навряд чи колись виконаю половину.
 
Маю два написані романи, над якими продовжую працювати, переписуючи їх в енний раз. Один із них – «Твоя дитинка» порушує важливу і рідкісну для нашої літератури тему насильства в сім’ї. Дуже гарно про цей твір відгукнувся Степан Процюк, якого також ваблять глибокі, психологічні твори, пов’язані з межовими переживаннями.
 
У майбутньому хотіла би також зайнятися перекладами з німецької та угорської. Чимось же треба заробляти на життя! (Сміється – авт.).
04 січня 2009р.

Теги:

НОВИНИ: Культура

13:09
Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави "Ірод" Фото новина
03:07
Закарпатська філармонія запрошує на особливий "бароковий" вечір, присвячений 340-річчю Баха
03:00
В Ужгороді відбудеться V-й Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури"
02:50
В Ужгороді відбулася зустріч з поетом, прозаїком, публіцистом, видавцем та громадським діячем Володимиром Шовкошитним Фото новина
14:26
/ 1
В Ужгородському замку розгорнули виставку молодіжної "Фокус групи" Фото новина
19:28
Визначено переможців театрального фестивалю "Ужгородський Березіль" Фото новина
21:26
У галереї "Ужгород" відкрили виставку робіт учасників Молодіжного об’єднання Закарпатської організації НСХУ Фото новина
00:58
Оголошено переможців ХІV Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" у Хусті Фото новина
15:08
В Ужгороді покажуть"Випадковості та монохроми" Тіберія Сільваші
11:27
В Ужгороді презентують дебютну збірку Віктора Новграді-Лецо "Кавалки душі"
18:20
В Ужгороді, в крамниці-кав’ярні "Zelo" відбудеться майстер-клас з писанкарства
15:15
В ужгородському скансені відбудеться лекція-майстерклас про регіональні особливості традиційної писанки Закарпаття
20:20
У Мукачеві відбудеться новий театральний фестиваль "Сцена для двох" Відео новина
01:11
Закарпатський театр з Хуста привіз до Ужгорода прем'єру "MAVKA лісова" Фото новина
14:28
У Хусті відбудеться ІІ тур фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" та гала-концерт
18:41
В ужгородському скансені посадять Шевченкову вербу
00:31
/ 1
В Ужгороді відкрили виставку робіт Михайла Сапатюка, присвячену 100-річчю від дня його народження Фото новинаВідео новина
23:53
В ужгородському скансені презентують книжку Михайла Марковича "Ватра в Карпатах"
21:11
В Ужгороді проходить ІІ-й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
00:34
/ 1
В Ужгороді відкрилася традиційна обласна виставка "Графічне Закарпаття" Фото новина
00:00
В Ужгороді відбудеться ІІ-Й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
14:42
У п’ятницю в Ужгороді представлять антологію української художньої прози "Наша Перша світова"
23:41
До Дня української жінки в ужгородському скансені говоритимуть про жінку в традиційній культурі українців Закарпаття
14:24
/ 3
ВІДЕОФАКТ. В Ужгороді проїжджою частиною бродять "нічийні" коні
15:31
До Дня закоханих в ужгородській філармонії зазвучить "Формула кохання"
» Всі новини