Закарпатські пародисти виступають не гірше столичних зірок шоу-бізнесу

І він, здається, є у двох молодих закарпатців, котрі волею долі тепер живуть у столиці - Віктора Товта і Ярослави Єсеновської (Митровки).
Обидвоє молодих людей родом із Ужгородщини - Віктор із Великих Лазів, Ярослава - із Підгорба. Вони навчалися в одній школі, відтак - сиділи за однією партою в Ужгородському училищі культури, а тепер разом гризуть граніт науки в Київському університеті культури і мистецтв М.Поплавського.

Дует пародій «Максимум» Віктор і Ярослава створили у 2005 році, відтоді пародіюють відомих зірок українського та російського шоу-бізнесу: Аллу Пугачову, Максима Галкіна, Валерія Леонтьева, Миколу Бескова, але найкраще вжилися в образ українських зірок - Вєрки Сердючки та її мами. Дуже часто Віктора та Ярославу плутають зі справжніми артистами, а це означає, що із завданням вони справляються бездоганно.

В образ Вєрки першим закохався Віктор. Ще під час навчання у школі у 2002 році хлопця попросили зіграти на шкільному вечорі Сердючку. Спершу він запротестував: не хотілося перевтілюватися у жіночий образ, але після прохань однокласників погодився. Пародія вийшла такою вдалою, що Віктор замислився: «А чому б не продовжувати?» і продовжив. Хлопця часто запрошували на святкові заходи, де він у «десертній» частині програми розважав публіку.

Тим часом у Ярославі теж «дрімав» майбутній артист. Дівчина часто виступала на різних вечорах у образі старого діда. Пізніше обоє вирішили об'єднати свої таланти. Віктор запропонував Ярославі грати роль його батька тобто батька Вєрки, бо в той час справжня Сердючка виступала ще без мами. Та дівчина відмовилася виконувати чоловічу роль і запропонувала своє: «Я гратиму твою маму». Ця ідея сподобалася обидвом пародистам, а вже через кілька місяців на екранах наших телевізорів справжня Вєрка Сердючка з'явилася зі... своєю мамою. Та це не єдиний збіг обставин у пародистів, вони кажуть, таке часто трапляється.

«Я відчуваюте, що відчуває Данилко, - розповідає Віктор. - Траплялося, дивлюся я потелевізору виступ справжньої Вєрки Сердючки, тобто Андрія Данилка, і думаю собі: «На його місці я сказав би зараз таку фразу...» Щойно подумав про це, а Вєрка виголошує те, що я задумав».
Щось подібне сталося і минулого року, коли Вєрка Сердючка представляла Україну на Євробаченні. Саме в той день, коли по телевізору передавали її виступ, у Ярослави проходило весілля. Щоб розвеселити гостей, дівчина попросила Віктора одягтися у Сердючку і провести розважальну програму.

«Під час мого виступу люди питають жартома: «Ну що, Вєрка, ти вже повернулася із Євробачення? Яке місце зайняла?». А я жартома відповідаю: Мне первое место в одно место, мне хватит и второго», а через дві години ми дізналися, що Сердючка справді посіла друге місце».

І такі оказії стаються нерідко... Але найбільше хлопець і дівчина переймаються тим, щоб люди не плутали їх зі справжніми артистами. Тому постійно підчас виступів наголошують, що вони тільки пародисти. Але глядачі не надають цьому дуже великого значення, вони щиро вірять Віктору і Ярославі і люблять їхню творчість.

Після їхніх виступів перехожі часто впізнають на вулиці уже переодягнених артистів-пародистів. Причому, сприймають їх як справжніх.

«Наприклад, іду якось містом і чую у себе за спиною напівголосну розмову: «Дивися, Сердючка йде». Або, бувало, сідаю якось у маршрутку і даю водію гроші. А він замість того, щоб узяти, оголошує на весь салон: «Від Вєрки Сердючки гроші не беремо». Пасажири посміхаються, а я опиняюся у незручному становищі. Виходить, що наша слава ще й боком вилазить інколи», - каже Віктор.

Не оминає подібна доля і Ярославу. Дівчина уже звикла до того, що на вулиці її називають просто: «Мама». Бувало, купує дівчина на ринку молоко, а її питають: «Вам, мама, яке саме?». Але до таких казусів пародисти уже звикли. Костюми для виступів актори підбирають собі самостійно. Як тільки побачать потелевізору Вєрку Сердючку у новому вбранні - одразу поспішають до магазину чи на ринок. Купують собі або готовий одяг, або тканину, з якої самостійно шиють костюми. Зі взуттям трохи важче.

«Якось треба було купити для Вєрки нові туфлі і ми з Ярославою вибралися на ринок. Підійшли до нашого постійного продавця і дочекалися, доки покупці розійшлися. Щойно я одяг жіночу туфлю, як чую позад себе сміх. А це люди позбігалися дивитися, як хлопець приміряє жіноче взуття. Довелося пояснювати, що ми артисти», - ніяковіє Віктор. Та чи не найвідповідальніше в образі Вєрки Сердючки - її бюст. Щоб зробити його, пародисти користуються надувними кульками. Але й тут бували казуси. Якось під час виступу до Вєрки підбіг глядач і штирхнув у штучні груди голкою, кулька і лопнула. Довелося виходити із ситуації жартома. Але спонтанності артистам не позичати, вони вміють знайти вихід із найнезручнішої ситуації.

Найбільшою мрією пародистів, ясна річ, є зустріч зі справжньою Вєркою, тобто Андрієм Данилком. Після від'їзду до Києва їхні шанси на зустріч зросли у кілька разів. І не зважаючи на те, що між Закарпаттям та Києвом більше 800 кілометрів, пародисти мають багато замовлень і часто приїжджають додому, щоб укотре повеселити рідну, закарпатську публіку.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати