В Ужгороді Андрухович читав "про секретарку, яка хоче з усіма переспати..."

Юрій Андрухович

Зал Закарпатського облмуздрамтеатру потрохи наповнювався публікою. Сходилися закарпатські політики викладачі університетів, мистецтвознавці, поети й прозаїки, студенти (здебільшого з філологічного факультету), журналісти. Їх усіх щось об’єднує, адже вони постійно "тусуються" на одних й тих самих заходах, присвячених літературі, живопису... А вчора, 12 вересня вони завітали до театру, щоб оцінити, можливо, насолодитися виступом сучасного українського письменника Юрія Андруховича з польським гуртом "Karbido". Вони представляли ужгородській публіці альбом "Самогон".
Як завжди, початок затягувався. Народ, який зібрався у залі жваво перемикав клавіші на мобільниках і зрештою почали плескати в долоні, мовляв, починайте! Тоді на сцену вискочив Андрухович із сумною звісткою — "Carbido" не приїхали, зате буде "Qeen". Молоді хлопці в білому одязі (складалося враження, що вони санітари) запустили пісні легендарного гурту. Аж раз — несподіванка — "Carbido" з’являється на сцені. Їхня музика — це унікальний музично-альтернативний сплав, в якому виразно домінують рокові та фрі-джазові елементи. Дехто був у захваті, дехто — затулив руками вуха... Андрухович ще був за лаштунками, а гурт все грає і грає. А глядачі, слухаючи гучну музику, чекали на нього — Андруховича. До його появи на сцені, кілька жінок утекли з зали, не витримавши сили звуку.
Вірші Андруховича з англійськими назвами, брутальним сленгом і з музикою... Попиваючи мінералку, Андрухович читав "про секретарку, яка хоче за 100 баксів спати з усіма", "заголовки газет", "курву-пресу, радіо, телебачення", "козака Ямайка", ки позитивно реагували на поезію любовної тематики. Публіці до смаку припала композиція "Танго біла троянда", адже звучала відповідна мелодія у ритмі танго. Наприкінці, Андрухович проспівав не власне авторський твір, присвячений пам’яті покійного письменника Юрія Покальчука, "Зеленая Ліщинонько".
 У багатьох глядачів були позитивні відгуки, дехто був вкрай незадоволений гучністю... Утім, маленький драмтеатр не передбачений для такого "харду". А, може, в цьому була певна родзинка...
Ужгородці розкупили музичні диски з альбомом "Самогон" й подалися... Можливо, хтось і незадоволений через витрачені на квиток 45 гривень, а хтось — з наповненою душею й масою емоцій від побаченого.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати