"Колегія кардиналів на сьогоднішній загальній конгрегації вирішила призупинити заплановані беатифікаційні урочистості до прийняття рішення новим Римським Архиєреєм", – повідомлення про це у вівторок, 22 квітня 2025 р., поширила пресслужба Святого Престолу.
Зазначимо, що вже на суботу, 26 квітня, була запланована беатифікація угорської мирянки-мучениці Марії Магдалини Боді,.
А 3 травня в селі Білки Хустського району Закарпатської області України була запланована беатифікація мученика комуністичного режиму, священника Мукачівської греко-католицької єпархії Петра Ороса. Урочистість мав очолити кардинал Ґжеґож Рись, архієпископ та митрополит Лодзький (Польща), член Дикастерії Божественного культу та дисципліни Святих Тайн.
Це мало бути перше в історії Закарпаття проголошення блаженним саме на Срібній Землі.
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, 2 жовтня 2014 року тодішній керівник МГКЄ Мілан Шашік передав у Ватикан матеріали беатифікаційного процесу о. Петра-Павла Ороса.
У листопаді 2015 року в Ужгороді презентували книгу Ласла Пушкаша «Петро Павло Орос: життя та мучеництво», редактором якої став професор УжНУ Сергій Федака.
Петро Орос народився 14 липня 1917 року в угорському селі Бірі у сім’ї греко-католицького священника. Дитинство майбутнього мученика було непростим — у 1919 році він втратив батька, а у дев’ятирічному віці залишився сиротою, коли померла його мати.
Після цього його виховували родичі-священники, а згодом він вступив до духовної семінарії. У 1942 році Петро Орос прийняв ієрейські свячення, а вже через два роки, за свідченням сучасників, був таємно висвячений на єпископа Теодором Ромжею, передбачаючи наступні переслідування церкви радянською владою.
Починаючи з 1946 року, отець Петро служив на парафії у селі Білки. Його принципова позиція та відмова перейти до російського православ’я викликали невдоволення радянських чиновників.
Священнику заборонили душпастирську діяльність, але він продовжував підпільно служити вірянам разом із однодумцями — отцями Іваном Маргітичем, Іваном Романом та Іваном Ченгері. Переслідування не зламали його духу: попри арешти, погрози та постійний ризик, він залишався зі своєю паствою, підтримуючи людей у найважчі часи.
У 1953 році отця Петра заарештували й понад два тижні тримали у слідчому ізоляторі КДБ в Ужгороді. Влітку того ж року, після невдалої спроби затримання, він знову змушений був переховуватися.
27 серпня 1953 року, після відправлення літургії та причастя вірян у селі Великі Ком’яти, отця Петра затримали й повели у напрямку села Заріччя. Біля хреста пролунали два постріли — священника вбили, а його тіло потайки поховали представники радянської влади. Лише через десятиліття останки мученика перепоховали у селі Білки.
Спостерігачу 23.04.2025 / 16:43:08
Судячи по деяким коментарями, всі чекають публічної реакції єпискапа МГКЄ. Таке, як би вона могла бути інакшою від того, що сказала Апостольська столиця!
Спасибі відважному zakarpattya.net.ua
спостерігач 23.04.2025 / 15:41:59
Разом з тим від представників епархії жодної офіційної інформації крім продовження анонсування урочистостей 3 травня