Квітку папороті вартують злі духи в ніч на Івана Купала

Купальські свята відзначаються особливою загадковістю, адже, за повір'ями, у цей день пробуджувалася всіляка нечиста сила, дозрівало чудодійне зілля, розквітала папороть. Івана Купала, за старим стилем, святкують у ніч із 23 на 24 червня і в ніч із 6 на 7 липня - за новим. Щоб наші читачі мали змогу підготуватися до свята, ми вирішили завчасно ознайомити їх з особливостями святкування.

Квітку папороті вартують злі духи в ніч на Івана Купала

НАПЕРЕДОДНІ РОЗГУЛЮЄ «НЕЧИСТЬ»
Купальські вогні - це відгомін культу сонця, купальська вода - символ цілющої сили, папороть - символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево - родючість та щастя. У гуцульській купальській -обрядовості збереглися відголоски давньослов'янських вірувань у те, що в період найбільшого розквіту природи сонце плескається у воді. Тому з цього дня починають купатися у річках. З віруваннями в чудодійну силу сонця, води і роси пов'язаний звичай до схід сонця на Купала купатися в росі, якого дотримувалися гуцулки. Дівчата плели віночки і вивішували їх на дахах, а наступного дня оглядали, чи заплутався у віночку волос і якого він кольору. По ньому визначали свого судженого.
Найменше зберігся серед гуцулів загальнослов'янський звичай запалювання купальських вогнів. Зате їхнім своєрідним рудиментом є звичай «бити папороть». Напередодні купальського дня гуцулки зби¬рали її у купи і спалювали. Його мотивація втрачена вже в XIX ст. Пізніше В.Шухевич трактував його як спосіб знищення папороті, щоб хтось випадково не скористався в купальський день її чудодійним цвітом. Хоч повір'я у чудодійну силу цвіту папороті, як і всякого іншого зілля, в пору літнього сонце-вороту було надзвичайно розповсюдженим серед гуцулів.
День, який передував купальському дню, гуцули називали «розиграми». Вже сам цей термін вказує на народне повір'я в особливий розгул «нечистоїсили». Найчастіше функцію оберегу від неї виконували зелені гілки ліщини, калини, верби, явора, вільхи тощо. Ними напередодні купальського дня гуцули «обтикали» хату, город, поле, щоб не шкодила буря, черв'яки не точили городини та інше. Роль оберегу виконував також часник. Ним натирали худобі вим'я, хребет, чоло, вважаючи, що після такого заходу відьми не зможуть відібрати молоко.
Лемки також вірили у магічну силу зілля, назбираного в день Купала (Янове зілля). Його збирали жінки перед сходом сонця, по росі, потім із гілками ліщини (подекуди з гілками фруктових дерев) зв'язували у сніпок, освячували біля церкви і зберігали до наступного свята. Вживали при лікувальному «замовлянні» людей чи тварин. При вмілому приготуванні відвари давали позитивні результати. Також зілля використовували дівчата для ворожби. Подекуди вони рано-вранці на Івана Купала йшли шукати так звану «бігачу траву», яку вшивали до безрукавки (лайбика) на щастя.
Уява бойків також вимальовувала універсальний лік на всі хвороби і
пошесті у вигляді чарівного зілля, що росте в горах, зірваного на світанку Івана Купала. В деяких місцевостях дівчата-бойкині теж плели вінки і пускали їх на воду.
ЗАГАДКОВІ ПРИГОДИ
Надзвичайно цікаві пригоди напередодні цього свята описав ще в кінці 30-х років XX ст. краєзнавець В.Загорський. У другій половині XIX ст. група людей із Верховини возами їздила вздовж річки Теребля продавати дранку (покрівельний матеріал на хату). Перед селом Драгово (Хустщина) вирішили відпочити, розпрягли волів. Одні залишилися з волами, інші пішли шу¬кати дрова, треті - по воду, останні чистили картоплю і готували їжу. Під час вечері хтось згадав, що завтра Івандень. Близько до півночі старший групи прокинувся і пішов до людей, які вартували волів. Худобу пригнали, але бракувало найкращої пари. Тієї ночі вартував їх сам господар, тож нарікати не було на кого. Люди вирушили в дорогу, залишивши серед поля бідо¬лаху. Домовилися: хто першим продасть дранку, повернеться за ним. Молодий чоловік подався у ліс, та як тільки пройшов кілька кроків, з ним трапилося диво: відчув себе ясновидцем і побачив своїх волів, а ще - де в той час знаходилися його односельці. У кишенях його дзвеніло багато золотих монет. Швидко запряг він до воза волів і вирушив доганяти своїх. Перед одним селом, коли вже сонце почало сходити, хотів перевзутися, бо онучі були мокрі. Зупинив волів, скинув онучі - і дар ясновидіння зник. Надвечір чоловік наздогнав цімборів і розказав, що з ним трапилося вночі. Вони всі в один голос твердили, що в нього за онучею була квітка папороті. І коли він перевзувся, то квітка випала. Тому дар і пропав. Пригнічений жалем «щасливець» швидко повернувся на те місце, де перевзувався, але квітки папороті не знайшов. Щастя було в руках, але він не зумів ним скористатися. Коли люди повернулися додому, то розповіли про пригоду односельцям. Старожили повідали, що в тому лісі з
давніх-давен челядь знаходила квітки папороті. Так, завдяки їм Марійка Клявчина вийшла заміж за такого ґазду, як Коршинський, а Михайло Візантій розбагатів.
СТРАШНА НІЧ
Наслухавшись розповідей, найстарший і найдосвідченіший з тих людей, що возили продавати дранку, не повірив їм і вирішив особисто переконатися у диві. Чув від багатьох людей, що квітку папороті у ніч на Івана Купала вартують злі духи і що тоді в лісі коїться «страшний суд», який важко витримати. Та й у ліс повинна йти
тільки одна людина, інакше чарівна квітка не покажеться. Дочекався вечора, взяв із собою молитвеник, свічку, свячену воду, годинник і вирушив у ту диявольську хащу. Лиш ступив у звір - знялася страшна буря. Як подумав, що до папороті не дійде, то одразу блиснуло в обличчя - перед ним з'явився кущ папороті. З радості почав читати молитву «Да воскресне Бог». Буря вщухла, але в хащі знялася пожежа. Відкрив склянку із свяченою водою, перехрестився, помолився. Пожежа стихла. Згорнув трохи грані й кинув ладан. По землі пішов пахучий дим. Злі духи не витримали й кинулися тікати. Годинник показував за три хвилини дванадцяту. «Усе перетерплю, а чарівної квітки дочекаюсь», - подумав. Простягнув руку до корча - і отримав по пальцях. У таких муках дочекався півночі. Нарешті розквітла довгоочікувана косиця і блиснула чарівним світлом. Через диявольський цвіт чоловік ледь живим залишився. Коли дістався додому, радів, наче дитина. Диявол просто так своє багатство не роздає, а купує за нього грішні душі. Чоловіка не зміг звести, бо той пішов у ліс із святими предметами і молитвою.
Режисер і драматург Юрій Іллєнко у 1967 році зняв фільм «Вечір напередодні Івана Купала». Варто було б створити фільм і про особливості нашого карпатського свята Івана Купала.

Ілля Грибанич, етнограф Закарпатського краєзнавчого музею
23 червня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

13:09
Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави "Ірод" Фото новина
03:07
Закарпатська філармонія запрошує на особливий "бароковий" вечір, присвячений 340-річчю Баха
03:00
В Ужгороді відбудеться V-й Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури"
02:50
В Ужгороді відбулася зустріч з поетом, прозаїком, публіцистом, видавцем та громадським діячем Володимиром Шовкошитним Фото новина
14:26
/ 1
В Ужгородському замку розгорнули виставку молодіжної "Фокус групи" Фото новина
19:28
Визначено переможців театрального фестивалю "Ужгородський Березіль" Фото новина
21:26
У галереї "Ужгород" відкрили виставку робіт учасників Молодіжного об’єднання Закарпатської організації НСХУ Фото новина
00:58
Оголошено переможців ХІV Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" у Хусті Фото новина
15:08
В Ужгороді покажуть"Випадковості та монохроми" Тіберія Сільваші
11:27
В Ужгороді презентують дебютну збірку Віктора Новграді-Лецо "Кавалки душі"
18:20
В Ужгороді, в крамниці-кав’ярні "Zelo" відбудеться майстер-клас з писанкарства
15:15
В ужгородському скансені відбудеться лекція-майстерклас про регіональні особливості традиційної писанки Закарпаття
20:20
У Мукачеві відбудеться новий театральний фестиваль "Сцена для двох" Відео новина
01:11
Закарпатський театр з Хуста привіз до Ужгорода прем'єру "MAVKA лісова" Фото новина
14:28
У Хусті відбудеться ІІ тур фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" та гала-концерт
18:41
В ужгородському скансені посадять Шевченкову вербу
00:31
/ 1
В Ужгороді відкрили виставку робіт Михайла Сапатюка, присвячену 100-річчю від дня його народження Фото новинаВідео новина
23:53
В ужгородському скансені презентують книжку Михайла Марковича "Ватра в Карпатах"
21:11
В Ужгороді проходить ІІ-й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
00:34
/ 1
В Ужгороді відкрилася традиційна обласна виставка "Графічне Закарпаття" Фото новина
00:00
В Ужгороді відбудеться ІІ-Й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
14:42
У п’ятницю в Ужгороді представлять антологію української художньої прози "Наша Перша світова"
23:41
До Дня української жінки в ужгородському скансені говоритимуть про жінку в традиційній культурі українців Закарпаття
14:24
/ 3
ВІДЕОФАКТ. В Ужгороді проїжджою частиною бродять "нічийні" коні
15:31
До Дня закоханих в ужгородській філармонії зазвучить "Формула кохання"
» Всі новини