Каїн і Авель по-закарпатськи

У гірське село виїхала слідчо-оперативна група Воловецького райвідділу міліції. При огляді місця події в оселі було знайдено закривавлений ніж, а неподалік будинку -- сокиру. Судово-медична експертиза засвідчила, що небіжчика спочатку оглушили сокирою, а вже потім різали ножем. Незрозумілими були мотиви вбивства, адже з будинку нічого не зникло. Та й звідки тут могло взятися якесь багатство, коли Василь був інвалідом (він не мав обох ніг) і жив тільки на пенсію. Згодом вдалося встановити, що до злочину може бути причетний брат покійного Іван. Останнім часом 55-річний Іван проживав з убитим. Селяни розповідали, що той любив перехилити чарчину-другу, а коли був п'яним, то міг «наламати дров». Та знайти підозрюваного було непросто. Накоївши лиха, він переховувався. І все
ж міліціонерам вдалося його підстерегти й затримати. Відхрещуватися від скоєного злочину не було сенсу, й він у всьому зізнався.
...Того вечора обидва брати добряче випили. Зранку страшенно хотілося похмелитися. Іван став вимагати, щоб Василь дав йому гроші на горілку. Той заходився виганяти його з хати, намагаючись штрикнути милицею. Така поведінка неабияк розгнівала Івана. Схопивши сокиру, він кілька разів ударив брата по голові. Потім полоснув свою жертву по горлу ножем. Зрозумівши, що накоїв, швидко вибіг з хати. Хміль з голови вивітрився швидко. Намагався сховатися, та ненадовго.
На суді Іван свою вину визнав повністю, щиро каявся у скоєному, мовляв, у всьому винна клята горілка. Але життя назад не повернути. Вироком суду Івана Щербея засуджено на 8 років позбавлення волі. Закарпатський апеляційний суд вирок залишив без змін.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати