Закарпатський художник Адальберт Ерделі у всеукраїнському бутіку книжкових ідей

НОМІНАЦІЯ «ВІЗИТІВКА»

Мистецтво

Адальберт ЕРДЕЛІі. — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 380 с.

Жіночий образ у сучасному українському мистецтві (кінець ХХ століття). — К.: Навчальна книга, 318 с.

Ольга Лагутенко. Українська графіка першої третини ХХ століття. — К.: Грані–Т, 240 с.

Віталій Мітченко. Естетика українського рукописного шрифту. — К.: Грамота, 208 с.

Володимир Орловський. Микола Пимоненко; Сергій Васильківський. — Хмельницький: Галерея, 192+144 с.

Роман Петрук. — К.: Родовід, 288 с.

Іоанн Георг Пінзель. Перетворення. Скульптура; Євгенія Кононенко. Жертва забутого майстра; Володимир Єшкілєв. Втеча майстра Пінзеля. — К.: Грані–Т, 152+180+192 с.

Етнографія

Ганна Врочинська. Українські народні жіночі прикраси ХІХ — початку ХХ століть. — К.: Родовід, 232 с.

Марко Грушевський. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. — К.: Либідь, 256 с.

Володимир Кушпет. Старцівство: мандрівні співці–музиканти в Україні (ХІХ—поч. ХХ ст. ). — К.: Темпора, 592 с.

О. С. Найден. Українська народна лялька. — К.: Стилос, 240 с.

Поезія пестування. — К.: Перископ, 208 с.

Євген і Тетяна Причепій. Вишивка східного Поділля. — К.: Родовід, 344 с.

Україна й українці. Галичина, Буковина. — К.: Оранта, 304 с.

Краєзнавча і туристична література

Замки та фортеці. — К.: Мистецтво, 352 с.

Кам’янець–Подільський. — Хмельницький: Галерея, 208 с.

Ірина Котлобулатова. Львів на фотографії. — Л.: Центр Європи, 312 с.

Євген Марков. Нариси Криму. — К.: Темпора, 584 с.

Борис Мельник. Вулицями старовинного Львова. Сер. «Історичні місця України». — Л.: Світ, 272 с.

Одесса на старых открытках. — Одесса: Эвен, 416 с.

Шуян Су. Загадочный Китай. — Х.: Книжковий «Клуб Сімейного Дозвілля», 248 с.

* Короткі списки укладено за абеткою.

А СУДДІ ХТО?

Експерти номінації «Візитівка»

1. Сергій ВАСИЛЬЄВ. Оглядач з питань культури газети «Коммєрсантъ–Україна»

2. Володимир ВОЙТЕНКО. Головний редактор журналу «КІNО–КОЛО»

3. Лариса ГОЛОВАТА. Заступник директора Львівської наукової бібліотеки

ім. Стефаника

4. Ірина ГОПАНЧУК. Доцент кафедри слов’янської філології КиМУ

5. Дмитро ГОРБАЧОВ. Мистецтвознавець

6. Сергій ГРАБАР. Письменник, краєзнавець

7. Віталій ЖЕЖЕРА. Есеїст, оглядач газети «Голос України»

8. Степан ЗАХАРКІН. Науковий працівник Інституту літератури НАНУ

9. Віталій КОВАЛИНСЬКИЙ. Науковий співробітник Музею історії Києва

10. Юрій КОМЕЛЬКОВ. Генеральний директор рекламної агенції «Atlant UMS»

11. Олег КОЧЕВИХ. Завідувач відділу культури журналу «Україна»

12. Олександер КРАСЮК. Культуролог, перекладач

13. Юрій КРУЛІКОВСЬКИЙ. Директор Фонду сприяння розвитку мистецтв

14. Василь КУЗАН. Письменник, начальник відділу культури і туризму Іршавської РДА Закарпатської обл.

15. Дмитро МАЛАКОВ. Заступник директора з наукової роботи Музею історії Києва

16. Лілія НІКІТІНА. Заввідділу інформаційної політики видавничої та архівної справи КМУ

17. Костянтин РОДИК. Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»

18. Галина РОДІНА. Директор Центру рейтинґових досліджень «Еліт–Профі»

19. Ігор СТЕПУРІН. Генеральний директор «Самміт–книга»

20. Людмила ТАРАН. Оглядач журналу «Українська культура»

21. Григорій ШТОНЬ. Літературознавець, професор Київського Національного університету

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Дмитро ГОРБАЧОВ

Українська книжкова справа уже самодостатня. І в шатах цієї самодостатності вона упевнено виходить у світ. Людину цікавить насамперед світова ситуація, і якщо у нас прописане щось світове — це шанс на успіх. Це як у футболі: всі цікавляться успіхами київського «Динамо» й лише окремі громадяни — станом справ своєї дворової команди. Ми вже перестали бути для світу дворовою командою, а дизайнерський рівень деяких минулорічних українських мистецьких видань перевищує світовий. Мені щойно переслали кращу книжку року Франції — так от, серед минулорічного асортименту чимало наших видань безумовно кращі. Можливо, скаже хтось, був невдалий видавничий рік у Франції...

Василь КУЗАН

«Книжка року» не лише ставить якісь знаки, орієнтири, символи, а й дає змогу візуально проаналізувати стан книгарства у країні. Наприклад, видно, як набирає обертів регіональне книговидання — моє Закарпаття представлено нині чи не в усіх номінаціях і почасти — на найвищому конкурентному рівні. Візьмімо, бодай, альбом «Адальберт Ерделі». Тепер землякам варто усерйоз взятися за всеукраїнську реалізацію свої новинок.

Віталій ЖЕЖЕРА

Раніше я, як експерт, завжди намагався максимально відзначити регіональні видання, котрим важко було змагатися зі столичними видавцями бодай з огляду на поліграфічні можливості. Тепер бачу, що регіонали, коли хочуть, уже не поступаються киянам. Це демократизує саме поняття культури.

Сергій ГРАБАР

Альбом «Ерделі» — стандарт досконалості, взірець мистецького видання. Проект видавництва «Грані-Т», присвячений Іоанну Георгу Пінзелю, — зразок передової креативності. Свого часу директор Львівської галереї мистецтв академік Борис Возницький багато розповідав мені про цього загадкового майстра і я перебачив усього Пінзеля ще тоді, коли про нього мало хто чув. Альбом не лише жодним чином не порушив мого внутрішнього уявлення про скульптора, а й «підсвітив» його досі незнаними кольорами. «Одесса на старых открытках» — це те, чого досі не має Київ; кажу це як філокартист із багаторічним досвідом.

Ігор СТЕПУРІН

Як книготорговець, я оцінював книжки, зважаючи на реальний попит. А він досить високий на книжки цієї номінації, видані столичними «Гранями–Т» і «Перископом». Також сталий інтерес фіксується на краєзнавчі книжки, видані у Львові. Усі ці видання користуються попитом навіть у Росії.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати