У Мукачеві стартував чотириденний фестиваль крафтового пива "Варишське пиво" (ФОТО)

14 вересня розпочався в Мукачеві ІІ пивний фестиваль Закарпаття "Варишське пиво", він триватиме до неділі. Фест покликаний відновити славу Закарпаття як пивного краю. Адже саме в Мукачеві був заснований перший на території країни пивний завод – за наказом князя Ракоці, у 1701 році, тобто, на десятиліття раніше ніж у Львові. І хоча завод цей занепав, але на Закарпатті, як гриби після дощу, ростуть крафтові пивоварні – за останні два роки їх кількість збільшилася удвічі. Тури з дегустацією унікального пива стають усе популярнішими серед туристів, а у вересні істинні поціновувачі цих напоїв мають чудову можливість відвідати фестивальне містечко в Мукачеві і скуштувати продукцію усіх крафтовиків-пивоварів разом.

ПИВНІ ТРАДИЦІЇ

Як розповів кореспондентові Укрінформу організатор фесту Максим Адаменко, директор Турінфоцентру Мукачева, перед тим, як отримати допуск на фестиваль, усі пивовари проходили відбір на якість –  і всі з честю його витримали. Тестування передбачало вивчення продукції, її якості та устаткування, на якому пиво виробляється. Відтак, на фесті будуть присутні майже усі крафтові пивовари Закарпаття, та ще й додатково - київська пивоварня, яку очолює закарпатець. 

- Загалом цей фест започатковано минулого року, щоби відновлювати пивні традиції Закарпаття, закладені ще князем Ференцем Ракоці ІІ у 1701 році, коли було підписано грамоту про заснування пивоварні в селі Подгерінг (Підгоряни, район Мукачева), а продовжені графами Шенборнами з 1728 року, - розказує Максим Адаменко. – Закарпаття – це край, де вміють цінувати пиво й уміють його робити. На сьогодні маємо широкий спектр смаків пива, зварених тут – від традиційних до ексклюзивних, із додаванням, наприклад, відвару гірських трав (таке практикує одна з Рахівських пивоварень). Кожен із цих смаків, зрештою, знаходить свого поціновувача, ну, а фест – це нагода зібратися усім разом, і шанувальникам, і пивоварам.

Цьогоріч продумали, аби пива вистачило на всі чотири дні фесту – його заготували понад 20 тонн. (Торік на фестивалі трапився непередбачений прикрий казус – в останній, третій, день фестивалю, пиво закінчилося в обід – адже воно випускається невеликими партіями, а виробники не розрахували, що буде аж такий ажіотаж).

На фесті ціна за склянку пива стартує від 35 грн. Годуватимуть гостей пивного свята (а їх тут очікують зібрати понад 100 тисяч) вісім ресторацій і шеф-кухарів, які розробили тематичне пивне меню: курячі крильця, баранячі і свинячі ребра, крумплі на шпорі, перепілки смажені і копчені, ковбаски, рулька, гурка, свинячі вушка, овочі на грилі та у фритюрі, кнедлики з соусами і гарнірами, тушкована капуста, м'ясні нарізки (бастурма, хамон...), мариновані закуски (сир гермелін, ковбаски утопенце), різноманітні сири до пива, рибні і сирні палички, в'ялена, копчена, сушена риба і раки тощо...

Фестивальне містечко працюватиме щодня з 11:00 по 21:00, вхід на територію - вільний. 

МАЙЖЕ 90% СМАКУ МІСЦЕВОГО ПИВА - ЦЕ М’ЯКА КАРПАТСЬКА ВОДА

Перед фестивалем кореспонденти Укрінформу побували у найбільшій крафтовій пивоварні Закарпаття, що у місті Берегове. Працюють тут із 2014 року, випускають світле і темне пиво, яке добре продається по всій країні, просять цей продукт постачати навіть у Німеччину, Австрію та Ізраїль. Але берегівські пивовари не поспішають захоплювати ринки – кажуть, що на цих потужностях (випускають до 60 тис. тонн на рік) виробляти більше – означає поступитися якістю. А цього собі дозволити не можуть.

Варять тут пиво зі словацького, німецького і місцевого мукачівського солоду.

- Ми хотіли, аби був у нашого пива місцевий солод, тому мукачівський виробник, із яким співпрацюємо, вийшов на той рівень якості, що влаштовує нас: вони купили спеціальний апарат, який ще раз чистить солод – і він тоді стає придатним до якісного пивоваріння, - розповідає Бейла Варга, директор крафтового міні-пивзаводу. Використовуємо тільки вищий сорт солоду для нашого пива.

Для свого пива беруть також німецький хміль – його купують через дистриб’ютора з Києва, у гранулах. Потрібна певна альфа-кислотність – чим вона більша, тим більший і термін зберігання напою. 

- Знаю, що роблять хміль і український, але він, на жаль, не має тієї якості, яка нам потрібна. Якби була відповідність німецькій, з радістю би його використовували, – каже пан Бейла. – Але все-таки 88% смаку пива – це вода, з якої воно зроблене. Воду ми маємо свою, добуваємо її зі свердловини й очищуємо перед початком виробництва.

Ми поцікавилися у виробника, чи реально отримати питомо закарпатське пиво – аби воно було зварене виключно з місцевих інгредієнтів. Виявляється, таки ні: вийде несмачно, бо у нас нема технологій для вирощування якісного хмелю. Тому, власне, тут діють за іншим правилом: краще варити якісний продукт із ресурсів, які для цього готують, наприклад, у Німеччині. Тоді навіть ті ж німці зацікавлені купувати це пиво – імпортувати його. 

- Маємо такі пропозиції, але поки до цього не готові. Хочемо розробити ще кілька нових сортів напою, працюємо над цим, для нас головне — якість, інакше втратимо споживача, - пояснюють берегівські пивовари.

Спеціально до фестивалю тут зварили новий сорт пива, для нього використали технологію, яка дозволяє міняти відтінок смаку, розливають його у 300-грамові пляшки (а загалом виробляють у півлітрових пет-бочечках), виготовили навіть спеціальну пластикову тару.

- Як би ви визначали особливість закарпатського пива? – насамкінець запитуємо у берегівського пивовара.

- Я насамперед говорю про наше пиво – ну, що воно м’яке, без гірчинки, як, наприклад, чеське пиво. Багато плюсів нашому пиву дає саме карпатська м’яка вода, - повторює Бейла Варга. – А загалом особливість нашого пива – у старій німецькій рецептурі – це напій із чистого солоду, хмелю та води, без будь-яких добавок. Це стандарт 1574 року. Наше пиво, зрештою, витримує 60 днів зберігання, а цикл його виробництва – 21 день: це варка, бродіння та фільтрація.

НІ, ЗАКАРПАТСЬКЕ ПИВО – З ГІРЧИНКОЮ

Експерт із туризму Федір Шандор, навпаки, каже, що закарпатське пиво – якраз із гірчинкою. – Ми входимо в ареал чехословацьких пивних традицій, а саме вони відзначаються гірчинкою. Власне, більшість сортів крафтового пива на Закарпатті цю гірчинку мають, - зазначає Шандор.

За останні два роки кількість крафтових пивоварів виросла на Закарпатті на 100 % – минулого року тут було 6 крафтових пивоварів, сьогодні маємо 12, каже Федір Шандор. 

- Починають цю справу просто любителі пива – вона не потребує надзвичайних вкладень, можна почати варити добре пиво, маючи якусь тисячу доларів, – але далі потрібно розкручувати продукт. Якщо людина хоче працювати, вона  шукає можливості, а хто хоче погратися просто, - випадає. У нас був такий спалах, коли дуже багато людей зробилися раптом пивоварами (міні-пивоварню тоді можна було купити за 15 тис. грн) – але лишилися, зрештою, ті, хто того таки вартий. 

- Популярність крафтового пива – це загальна тенденція, вона в Європі з’явилася давно, просто тільки зараз докотилася до нас, - пояснює експерт сплеск моди на крафтове пиво. - У львів’ян, які більш відомі пивними традиціями у країні, назагал більший акцент на маркетингу (там випускають один сорт під різними етикетками, насправді), ніж на якості самого напою. На Закарпатті якість завжди краща – справа у кордоні, - переконаний Шандор. - Адже масова міграція через нього дає, зокрема, можливість куштувати європейське пиво. І такі споживачі не купуватимуть будь-що у свого виробника, вони таким чином його виховують, - вважає Федір Шандор. 

- Чи може так статися, що згодом Закарпаття, відоме, як край виноробів, стане краєм пивоварів?

- Ні. Ті, хто п’ють пиво, п’ють і вино. Це любов до живих продуктів – закарпатці ніколи не пили «водки» до приходу росіян (були бренді та паленки, перегнані з фруктів, – так само живі продукти). Але ця любов до напоїв - паралельна. Одне другому не мішає – як люблять казати на Закарпатті.

Теги: пиво, фестиваль, Мукачево

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати