У свій „бізнес” залучив 30-річного Бориса К. та 25-річного тезку К., котрі також не були проти злочинного плану новоявленого „роботодавця”. Так було створено наркоугруповання, де кожний мав чітко визначені функції.
Перші 44,6 грама порошкоподібної речовини білого кольору , що містить амфетамін, організатор придбав у невстановлених осіб і привіз до Ужгорода. Зберігав у квартирі за місцем проживання. Спільникам дав команду підшукати осіб, яким могли збути наркоту. Познайомилися з особою, котра назвалася спортсменом. Йому і запропонували купити 50 грам амфетаміну за ціною 16 доларів США за 1 грам. За першою оборудкою та зиском у сумі 800 доларів послідувала друга на тисячу, далі 3200 доларів США. Все йшло за злочинним планом, який розробив організатор наркокубла. І він, і його партнери по злочинному бізнесу уже потирали руки від одержаної та ймовірної зелені, не знали вони лише одного – то були оперативні закупки наркоти, яку організували убозівці.
Затримання наркоділків та досудове слідство стали уже, як кажуть, справою техніки.
Ужгородський міськрайонний суд підтвердив вину обвинувачених у вчиненні злочинів у складі організованої групи і засудив
Михайла Ш. та Бориса К. до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна. Третього виконавця Михайла К., беручи до уваги його активне і вагоме сприяння розкриттю злочину та викриття інших співучасників, суд пощадив: звільнив від відбування п'ятирічного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину.
Звичайно, на цей вирок засуджені Михайло Ш. та Борис К. подали апеляційні скарги. Проте вища судова інстанція не знайшла підстав для зміни цього доволі сурового вироку.
Олександр Братюк, державний обвинувач, прокурор відділу прокуратури Закарпатської області
21 червня 2006р.
Теги: