На європейський дух Сковороди мала вплив "Унгарія" – угорський дослідник Воздвиженський

Яке місце посідатиме ця країна в його численних працях? З ким, де і коли він там побував? Про це розповів дослідник життя та творчості Сковороди, викладач Шарошпотоцького реформатського колегіуму Вадим Воздвиженський.

– Почнемо з того, що достовірних фактів про перебування Сковороди в Угорщині майже не збереглося. Цей малодосліджений період його біографії зберігає багато таємниць. Період перебування українського філософа, поета і педагога в Угорщині – це справжня хронологічна чехарда...

– Так, справді, різних вигадок та здогадок – не перерахувати. Варто лише нагадати, що на меморіальній дошці на стіні Києво-Могилянської академії на Подолі написано: "Тут, у будинку колишньої Київської академії, у 1744-1750 рр. навчався видатний український філософ і поет Григорій Савич Сковорода". Водночас на меморіальній дошці у Токаї (Угорщина - ред.) читаємо:"...У моїй любій Гунгарії...". На цьому місці стояла православна дерев'яна церква, у якій в 1745-53 роках був півчим і звідси вирушав у мандрівки по Угорщині та інших країнах Європи великий український просвітитель-гуманіст, філософ і поет Григорій Сковорода".

У книзі угорського історика Лайоша Тарді "Історія Токайської винної торговельної комісії (1733-1798)" значиться: "Сковорода Григорій Савич, великий український філософ і поет, приблизно з 1745 по 1752 – співочий Токайської російської комісії".

У цей час більш-менш достовірно відомо, що Сковорода перебував в Угорщині з вересня 1745-го по жовтень 1750 року. П'ятирічне перебування Сковороди в Угорщині, угорська культура та вільне спілкування з представниками різних соціальних груп і віросповідань плідно вплинули на його життя та творчість. За твердженням Коваленського, він приїхав в Україну "наповнений ученостію, сведеніями, знаніями".

– З ким і за яких обставин Сковорода прибув в Угорщину?

– Про це частково згадується у книзі Коваленського "Життя Григорія Сковороди, написане "у стародавньому смаку". Там згадується генерал-майор Вишневський, який в Токаї шукав церковників, здібних до служб та співів. Сковорода, який був відомий знанням музики, інших мов, мав хороший голос і бажання побувати в чужих краях, був схвалений Вишневським і взятий ним під заступництво.

Угорський дослідник Тарді стверджує, що"... у 1745 році разом з невеликим загоном Федора Вишневського із Переяславської церковної єпархії в Токай прибуло двоє церковнослужителів для духовної опіки членів російської комісії: один із них як священик, інший - Сковорода - також у сані попа, але у Токаї служив півчим. Попу, ім'я якого невідоме, встановлено зарплату у 50 рублів, Сковороді ж у 25 рублів, майже на півтора рублів більше, ніж звичайним особам".

– Адже Сковорода їхав не для того, щоб лише співати, прислужуючи у церкві...

– Природно, він, як губка, вбирав у себе знання, європейський досвід. Зокрема, у Шарошпотокському колегіумі, що знаходився неподалік Токая, де викладав Ян Амос Коменський, автор "Великої дидактики" і батько сучасної педагогіки. Тут він (Коменський - ред.) склав свій Orbis Sensualium Pictus ("Мир чувственных вещей в картинках") – перший в історії ілюстрований багатомовний словник. Відвідуючи колегіум та вивчаючи праці моравського педагога Коменського, наш майбутній вчитель вже тоді задумав "Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира" і багато що інше.

Можна знайти багато спільного у долях і характерах цих двох видатних особистостей, які однаково порушували застарілі академічні канони, гостро критикували державу та церкву, засуджували дух наживи та "сріблолюбства", які призводили до тяжб та воєн, шукали вищі форми духовного життя, гаряче любили свій народ, були по-християнському скромні та віддані своїм ідеалам.

Із природних наук Сковорода також захоплювався фізикою. Заради цієї науки він міг приходити в Шарошпоток, щоб попрацювати з наочними посібниками у місцевому колегіумі, який завжди славився викладанням фізики. Оригінальні фізичні прилади тих часів і сьогодні можна побачити виставленими у довгих коридорах цієї альма-матер, що дала світу не один десяток вчених та політичних діячів. У бібліотеці колегіуму наш лінгвіст та дослідник вперше почерпнув ідею пансофії – навчання усіх всьому, власноручно проштудіював вже тоді загальнодоступні шкільні підручники Коменського.

– Донедавна вважалося, що "угорський слід" у житті та творчості Сковороди хоч і помітний, але не так вже широко представлений в його творах. Ви вже 27 років перебуваєте в Токайському краї, вивчаючи угорські мотиви в літературно-філософській творчості Сковороди...

– Як правило, про "угорський слід" писали ті, хто, не володіючи угорською мовою, досліджував проблему без зв'язку творів з Угорщиною. Насправді, багато його творів прямо "кишать" угорськими мотивами або навіяні знаннями, спогадами про країну.

Пригадаємо лише "Благородного Еродія" з його вічно актуальними життєвими сентенціями. Під грецьким "еродій" потрібно розуміти малоросійських гайстерів, тобто українських лелек. "Душа наша яко птица" – напише наш натураліст, який годинами любив спостерігати цих "боголюбних" птахів у багатому природою Земплені. І продовжить про те, як ці птахи годують і носять батьків, "паче ж старих". Гніздяться вони, пише Сковорода, на будинках, на кірхах, на їх шпицях та на турнях, пірамідах, теремах, вільно, вільно. "У Гунгарії бачив я на камінах", – зазначає він. (Під висловом "на камінах" мається на увазі пічні труби на угорських будинках, а не кахельні печі, як пояснює Ю.Лощиць).

І досі у центрі Токая можна побачити гніздо лелек на цегельній трубі старовинного грецького купецького будинку, де зараз розташований міський музей.

Згадує Сковорода про "люб'язну Унгарію" і у творі "Беседа, нареченная двое", де вживає угорське слово "Isten". У його творах ми зустрічаємо й інші угорські слова: кадь (kаd – бочка), кокош (kakas – півень), муст (must – виноградне сусло), руга (ruha – одяг), що ще раз підтверджує його невимушене спілкування з простим земпленським людом їх мовою.

– Доля Сковороди в Угорщині була тісно пов'язана, насамперед, з його патроном Федором Вишневським. Фактично зі смертю генерал-майора закінчився і угорський період життя та творчість філософа-поета.

– Згадку про Вишневського містить нестаріюча Пісня 10-а, яка так і свідчить:"...Федька-купец при аршине все лжет". Однак, Байка 9-а, "Мурашка и Свинья", підкреслює і його позитивні сторони: "Он 20 лет с лишком отправлял с великою славою судейскую должность, и можно сказать, что он между всею своею братиею искуснейший юрист и самый острый арифметик и алгебрик. Его благородие может нам спор легко решить. Да он же и в латынских диспутах весьма, кажется, зол".

Причиною такого несподіваного повернення Сковороди з Угорщини послужила смерть цього придворного комісара, що настала 27 січня 1749 року через його легендарну пристрасть до токайського вина.

Мине не один десяток років, а Сковорода знову і знову буде в думках звертатися до Угорщини, називаючи її то "Унгарією", то "Гунгарією", але завжди "люб'язною".

Теги: Сковорода, Угорщина

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати