Я думкою лину у свій материнський край...

У суботу, 18 вересня 2010 року за адресою м.Ужгород, пл. Народна, 5 відбулись Установчі збори обласної організації Земляцтво «Хмельничани Закарпаття» ім. Ф. Корятовича.

Я думкою лину у свій материнський край...

Земляцтво Хмельничан засноване у Києві в 1996 році. На першому зібрані 19.12.1996 р були присутні усього 40 чоловік. А уже через рік, 22.02.1997 року в столиці України відбувся з'їзд Земляцтва, на який приїхало 600 чоловік.

На Закарпатті проживає багато вихідців з Хмельницької області. Це різні за характером, звичками, способом життя, інтересами люди. Можливо, при звичайних обставинах, там на Батьківщині вони б не стикались в буденному житті і не тягнулись один до одного. Проте, усіх земляків-хмельничан, що живуть за межами рідної області, об'єднує любов до подільського краю, підсвідома туга за батьківською домівкою. Ідея зібрання уже давно витала у думках ужгородських хмельничан. І ось з'явились ентузіасти на чолі з деканом біологічного факультету проф. Ніколайчуком В.І.

Метою створення і дяльності Земляцтва є підтримка і поширення ініціатив своїх членів, підвищення їхньої ділової та соціальної активності, сприяння і створення умов для творчої та професійної реалізації ними своїх можливостей.

Привітати засноване в серпні цього року Земляцтво "Хмельничани Закарпаття" ім. Ф. Корятовича приїхали гості із Києва : Голова Земляцтва м. Київ Каплун М.С., керівник Земляцтва Закарпаття в м. Києві Бідзіля М.І. та ін.

Я з цікавістю розглядала присутніх на зібрані. Приємно було бачити серед моїх земляків заступника директора підприємства "Фішер" Яцишина В.О., директора міської друкарні Брохуна В.Г., доцента кафедри "Дитячі хвороби" Кучерук В.В. ... Порадував зібрання організацією святкового концерту голова Оноківської сільської Ради Дмитрук В.Т.  На жаль, Віктор Тарасович не зміг бути присутнім на значущій для нього події.  За декілька днів до дійства він потрапив у реанімаційне відділення міської лікарні. Проте, пан Дмитрук через гучномовець в телефонному режимі поздоровив своїх земляків-хмельничан.

Перше зібрання обласної організації Земляцтво "Хмельничани Закарпаття" ім. Ф.Корятовича пройшло  досить насичено, як в інформаційному, так і емоціному сенсах. Воно стало хорошим почином в об*єднанні і взаємній підтримці хмельничан Закарпаття.


      

Пісня про Хмельниччину

Поділля моє неозоре,

Хмельниччино рідна моя.

До тебе Любов непоборна

З дитинства у серці сія!

Одвіку я думкою лину

У твій материнський край

Поділля, красо України,

Ти серце моє привітай!

 

Давно я блукаю по світу,

Давно загубились в імлі

І рік твоїх води світлі

Й дитинства стежини малі

Згадай свого блудного сина

Як мати, мене привітай,

Поділля, перлино Вкраїни

Святий материнський край!

 

Проносились понад тобою

Буремні і грізні часи,

Та ворог не зміг у двобої

Здолати твоєї краси!

Повстань з вікової руїни

І серце моє привітай

Поділля, красо України,

Мій древній батьківський край


(Олесь Гордійчук, КМ України, Ізяслав)

24 вересня 2010р.

Теги: Земляцтво, «Хмельничани Закарпаття», Корятович, хмельничани. Поділля

Коментарі

Кришеник 27.09.2010 / 13:22:00
до анонім:
Про 40000 - це сильне перебільшення.
На порядок менше. Таке писалося, бо так було прийнято поводитися з числами. Але в іншому - правда.

аноним 25.09.2010 / 21:52:00
Каменец Подольский князь Корятович оказался на Закарпатье и привел с собой 40 000 земляков- подольчан (теперешняя Хмельницкая обл.). Землячество вероятно ето и подразумевало. К тому же дед у него бил славянином. У них ведь не било чистих браков - все в интересах государственних. Там помесь литовского, русинского и т.д.

ember 25.09.2010 / 21:24:00
Kakoe otnoshenie imeet litovskij (!) knjaz do Kmeljnitska, voobshche do ukrajintsev?!

смешной 25.09.2010 / 08:33:00
Что-то молодежи на фото не наблюдаю. Молодим все ето пофиг? Им би пивка на очередном фесте попить и жизнь удалась!

24.09.2010 / 20:11:00
Якщо зробили земляцтво, значить вважають себе за кордоном України.

KK 24.09.2010 / 19:29:00
Гарно бачити що русини з поділлі живуть разом з русинами закарпатті, але ще тримають живі звязки зі степом.

Інна Конар
Інна Конар
Публікації:
/ 5Лумшорська містерія на Івана Купала
/ 5У пошуках «землі обітованої»
/ 22Полювання на «щастя»
/ 9Теорія змови, або безперспективні бої з вітряками
/ 19Чи знімуть фільм про українського Джеймса Бонда?
/ 52Експерти радять не поспішати з покупкою нерухомості
/ 4Інна Конар: «Тільки той, хто чогось прагне у цьому житті, ладен перетворити сірі будні на яскраві свята»
/ 4Скарбничка літніх вражень
/ 5Прийшов Спас - пішло літо від нас
/ 36Присяговідступники...
/ 9Каламутні води української феміди
/ 124Міліціонери – не "олов’яні солдатики"
/ 4Про життя
/ 25Про щастя
/ 4ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIIчастина -"Паломництво в святилище Афродіти")
/ 13ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIчастина)
/ 17ДВА ТИЖНІ В РАЮ (I)
/ 37Візит журналіста викликав переполох у Закарпатській обласній прокуратурі
/ 4Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…
/ 10На Івана, на Купала…
/ 2ПРОФЕСОР
Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
/ 25Українська калина, чи японська сакура
/ 11Візерунки дитинства
/ 5Про популярність, марнославство, дуалізм та гумор
» Всі записи