Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ІІ

«Невеличкий в мене є маєток: є серце, є розум, є руки… Серце – не продам, розум – не заплямлю, і руки не подам будь-кому…»

Іван Мацинський (1922-1987)

…І за продовженням не треба далеко ходити.

Ми в Пряшеві. У розмові зачепили тему перспектив україністики в братній Словаччині, в Європі. Тут є над чим почухати потилицю.

Микола пропонує переглянути літературу з чергової ліквідованої книгозбірні в його майстерні й відібрати собі, чого ще не маю. Користаю з такої нагоди. І от – маю з-поміж багато чого дві речі, які мене надзвичайно збентежили.

Тут напрошується гасло «Шістдесятництво».   

Микола Мушинка та Орест Зілинський на пряшівській науковій конференції
з проблем розвитку української культури. 1967 рік

Аргументування Мушинкового шістдесятництва було б доливанням води в море чи ношенням дров до лісу. Це його сутність, єство, стиль життя і творення власного світу. Ніколи не мав щодо цього сумніву, а от що це гасло так глибоко зачепить – не очікував. Як кажуть правники: відкрилися нові обставини.

Якось на цьому ніколи не акцентувалося або ж не потрапляло під мою увагу: шістдесятництво в контексті Празької весни. Отже, маю від Мушинки два унікальні зразки української періодики: четверте число журналу «Дукля» з 1968 року та «Народний календар­ʼ69». Це, принаймні, останні в цьому періоді нецензуровані пряшівські видання.

1968 рік. Щойно відбулися Дні української культури в Чехословаччині, йде підготовка до Днів чехословацької культури в Україні, запланованих на осінь. Однак, серпень вніс зовсім іншу динаміку в стосунки братніх культур.

Все-таки – це лише тло. Значно глибші процеси зародилися задовго до й перетривали чорну добу «нормалізації».

Але ж бо й товариство зібралося: Орест Зілинський, Іван Мацинський, Микола Мушинка, Федір Іванчов, Юрій Бача, Степан Гостиняк, Єва Біс, Мілан Бобак, Василь Дацей, Олена Рудловчак, Лариса Мольнар, Йосип Шелепець, Зіна Геник-Березовська, Тарас Кущинський – це, сказати б, місцеві, українці Словаччини.

Богуміл Грабал, Мілан Кундера, Вацлав Гавел, Ян Бенеш, Їржі Коларж, Іван Вискочіл і ще з десяток представників чеської літератури, науки, політики.

Іван Світличний, Іван Марчук, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Григорій Кочур, Лесь Танюк, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Василь Стус, Микола Холодний, Опанас Заливаха, Євген Безніско – з Великої України.

З цих, останніх, на час публікації багатьох уже було висмикнуто з культурного простору й запроторено до тюрем і таборів. Та й пряшівчани, зокрема й сам Микола Мушинка, мали досвід спілкування з органами держбезпеки на предмет «Інтернаціоналізму чи русифікації» Івана Дзюби (1965). А в «Дуклі» й «Народному календарі» вони достойно презентували Україну й Чехословаччину.

Стаття Івана Дзюби про поезію Миколи Вінграновського
та робота Івана Марчука "Сонце над містом"

«Задум видати у зв’язку з Днями чехословацької культури, що проходитимуть восени цього року на Україні, окремі чеський та словацький номери «Дуклі», – писав у передмові Іван Мацинський, – збігся з вели­кими подіями, які здійснюються зараз у нашій країні. Ці події можна окреслити як процес великого духовного самовизначення народу, як відважний бунт проти ідеоло­гічних, суспільно-побутових та економічних схем, які, штучно прищеплені на наш ґрунт, довгі роки гальмували природний розвиток нашого суспільства, як свідомий і дуже відповідальний вибір дальшої історичної дороги…

Між культурами можуть існувати зв’язки інформативного характеру і глибоке взаємпроникання, подібне до вірної дружби двох близьких людей, – продовжує автор. – Подібність історичної долі, спільні риси соціального профілю, боротьба проти подібних небезпек поєднують традицію чеської й української культур. Тому й наша сучасна перемога не повинна сприйматися українцями тільки в плані холодної, безсторонньої інформації».

Іван Марчук. Гайдамаки

Хороша настанова, хоча до перемоги ще було далеко. Її дотримала більшість із згаданих вище. З цим шістдесятницьким настроєм й належить глянути на нинішні проблеми й перспективи україністики в Європі.

Теги: Мушинка, шістдесятники

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати