Закарпатські експерти підписання «мовного» закону називають передвиборчою політтехнологією

Вчора, як відомо, Президент Віктор Янукович таки підписав Закон «Про засади державної мовної політики». І це – після масових акцій протесту, що прокотились Україною як реакція на відповідний закон. І це – на другий день після зустрічі з представниками творчої та наукової інтелігенції. 

Як вплине прийняття закону «про мови» на Закарпаття? Чи варто чекати виявів обурення краян? Чи зміниться хід передвиборчої кампанії і чи вплине прийняття закону на голосування і результати виборів в області? З такими питаннями Закарпаття онлайн звернулось до крайових політологів і соціологів.

Сергій Федака, доктор історичних наук, політолог, професор УжНУ, письменник, журналіст вважає: підписання закону Президентом – ніщо інше, як передвиборча технологія, а заяви опозиції про мітинги й акції протесту – нещирі. 

– Вчора одразу же «під підписання» у східних областях розпочались мітинги, тому підписання закону є явно передвиборчою технологією. Як це вплине на Закарпаття? В області останні події навколо закону про мови вже відштовхнуло від Партії регіонів дуже багатьох, викликало дуже велику антипатію, тому, думаю, на рейтинг Партії регіонів підписання закону вплине негативно. 

Стосовно доручення Президента щодо підготовки Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови – це чисто, як то кажуть, «спускання пари», намагання заколисати інтелігенцію. Мені здається, Ганна Герман дуже брутально використала інтелігенцію: представники інтелігенції їхали до Президента, аби переконати його не підписувати закон, а фактично, освятили цей підпис. Об’єднана опозиція, як на мене, мову просто «здала», і оці заяви про мітинги, акції протесту проти ухвалення закону з її боку нещирі.

Віктор Пащенко, політолог, соціолог, директор Центру підвищення кваліфікації державних службовців та громадської організації "Інститут політичних досліджень", своєю чергою також вважає підписання закону піар-ходом і каже, що суттєво на перебіг передвиборчої кампанії на Закарпатті він не вплине.

– Сам закон, процедура його запуску, голосування, прийняття і підписання одним словом можна охарактеризувати як піар-кампанію. Безумовно, це передвиборча технологія, причому, один із ключових її моментів. Показово перед підписанням закону Президент збирає інтелігенцію, прихильників української культури та мови, але таких, нібито дуже лояльних до влади. Та все одно закон підписує і після цього робить своєрідні реверанси – видає цілий ряд доручень, накази про підготовку доповнень. І це теж – елементи цілеспрямованої піар-кампанії, й більше за цим нічого не стоїть.  

Що стосується Закарпаття: підписання закону суттєво на хід передвиборчої кампанії не вплине. Російськомовні жителі, яких в області відносно невеликий відсоток, і так голосували за Партію регіонів і за комуністів. Угорська громада в значній мірі також: традиційно високий відсоток був за провладні сили завжди. Власне кажучи, цей закон по Україні, і на Закарпатті зокрема, укріпив у своєму виборі тих, хто і так би голосував за Партію регіонів і комуністів, і віддалив, зробив неможливим голосування за них тих, хто б за ці політичні сили не голосував раніше. 

Якихось кардинальних змін з прийняттям закону чекати не варто, однак функцію мобілізації електорату він виконує, що стосується і нашої області. Причому, якщо цим законом партія влади мобілізовує свій електорат, то гучними заявами про акції протесту опозиція – свій. І все.

Десь у мовного закону є навіть більш важлива функція – не стільки мобілізаційна, скільки відволікти увагу від конкретних, набагато важливіших соціально-економічних проблем. Якщо запитати конкретно: які були вирішені проблеми в галузі охорони здоров’я, чи в галузі освіти, або в галузі розвитку підприємництва, відповіді немає. А поговорити про закон – це ми будь-ласка.   

Олександр Пєлін, соціолог із багаторічним стажем роботи вважає: по прийнятті закону на Закарпатті слід чекати «толерантного очікування». За його словами, краяни більше чекатимуть якихось конкретних наслідків і результатів, і протестні прояви можливі хіба що в такому разі.

– Мовне питання для Закарпаття взагалі дуже і дуже неоднозначне. Враховуючи мультикультурну ситуацію, яка склалась в області історично, думаю, підписання закону не буде аж таким резонансним, яким воно є, наприклад, для Західної України. Все ж таки близько 30% населення області розмовляють своїми національними мовами, плюс, треба враховувати населення Закарпаття, яке розмовляє закарпатським діалектом. І в принципі, мовний закон ніяк не впливає на характер спілкування. Тому вірогідніше він буде прийнятий краянами, як традиційно в Закарпатті, з певним очікуванням – що це дасть кожній з тих етнічних груп, які тут мешкають.

Закарпатці зараз будуть деякий час обдумувати, обговорювати це питання, шукати плюси і мінуси, але, думаю, що якоїсь гострої реакції чекати не варто. Імовірність акцій протесту на рівні області мінімальна, хіба використовуватимуться політичними організаціями під час виборів. На відміну від інших регіонів, в Закарпатті буде таке толерантне очікування: краяни вірогідніше чекатимуть якихось наслідків. От якщо дійде до якихось конкретних дій, практичних змін, то від певного відсотка людей можна чекати проявів незгоди. Поки що дій ніяких немає – кожен говорить мовою, якою йому комфортніше. 

Теги: мовне питання, експерти, політолог, передвиборча технологія

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати