Глава греко-католиків Закарпаття з журналістами відвідали 10 храмів Свалявщини (ФОТО)

Десять храмів Свалявщини — від найстаршого до найновішого — це незабутня та фантастична подорож для мас-медійників краю, у часі сьогодення, яка тривала тільки декілька годин.

Зупинка перша. С. Оленьово, церква Христа Царя.

Першу згадку про дерев’яну церкву в цьому селі зустрічаємо у 1690 році. Мурована церква була побудована греко-католицькою громадою в 1923 році. У 1949 році, радянська влада передала будівлю храму новоствореній православній громаді Московського патріархату. Після легалізації Мукачівської греко-католицької єпархії, громаді греко-католиків так і не повернено відібраний храм. Наріжний камінь та ділянку на спорудження нового греко-католицького храму Христа-Царя освятив владика Мілан 24 вересня 2005 року. На сьогодні триває будівництво храму. Адміністратором парафії є о. Микола Кость.

Зупинка друга. С. Плоске, Свято-Покровська каплиця (2006 р.)

Із села Плоске походить чудова дерев’яна церква XVIII ст.− одна із двох класичних лемківських церков, що залишились в Україні. У 1928 році в селі було збудовано нову муровану церкву Покрова Пресвятої Богородиці, а стару було перевезено до с. Канор, поблизу Волівця. Пізніше, в 1974 році, цю дерев’яну церкву перевезли до новоствореного Республіканського музею народного будівництва в Києві.

В 1949 році радянська влада відібрала від греко-католицької громади с. Плоске муровану церкву та передала новоствореній православній громаді Московського патріархату, в користуванні котрої церква знаходиться і по сьогодні.

На початку 1990-х років греко-католицька громада пропонувала почергове моління із православною громадою, однак останні були проти цього. На жаль, так й не вдалося досягнути почергового моління.

Стараннями владики Мілана напівзруйноване приміщення парохіяльного будинку, в якому ще з XIX ст. мешкали священики, було повернуто греко-католицькій громаді. Частину цієї фари перебудовано в каплицю Покрова Пресвятої Богородиці. Тут народився відомий письменник-просвітитель о. Олександр Митрак (1837-1913 рр.). Тут жив останній греко-католицький парох села - о. Михайло Деметер (1908-1984), що пережив ув’язнення в концтаборах Сибіру з 1949-1955 рр.

28 жовтня 2006 року владика Мілан освятив хрест та Свято-Покровську каплицю. 21 червня 2009 року владика Мілан освятив бюсти священиків - О. Митрака та М. Деметера, які встановлені перед колишньою фарою. Адміністратором парафії є о. Микола Кость.

Зупинка третя. С. Родниківка, храм Найсвятішого Серця Ісусового.

Вперше село згадується в документах XVII ст., в 1649 році тут служив священик Василь Укол. Мурований храм святого Архістратига Михаїла збудований місцевою греко-католицькою громадою ще в середині XVIII ст. (можливо у 1742 році). Після приходу Радянського Союзу та пізнішої заборони діяльності Мукачівської греко-католицької єпархії в 1949 році цей храм було відібрано новоствореною православною громадою Московського патріархату.

9 липня 2005 року владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового храму Найсвятішого Серця Ісусового.

14 листопада 2010 року відбулось освячення нового храму, яке здійснив владика Мілан.

Зупинка четверта. С. Павлово, храм Пресвятої Євхаристії.

За згадкою від 1692 року село Павлово було однією із трьох філій парафії с. Плоске, Свалявського району. В селі не було храмів, лише невелика капличка, збудована греко-католицькою громадою (проте вона була зруйновану в 2005 році). Від 20 березня 1998 року згідно з рішенням районної адміністрації, колишній будинок родини Гісерів, було передано греко-католицькій громаді с. Павлово для реконструкції під храм. На старому міцному фундаменті, шляхом нарощування стін побудували корпус храму.

14 жовтня 2000 року, Преосвященним владикою Іоанном Семедієм було освячений новий храм Пресвятої Євхаристії. Адміністратором парафії є став. прот. Георгій Хваста.

Зупинка п’ята. С. Поляна-Дисковиця, Свято-Юріївський храм.

6 травня 2004 року Преосвященним владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового Свято-Юріївського храму, а 17 вересня 2006 року було освячено новий храм. Адміністратором парафії є став. прот. Георгій Хваста.

Тут журналістів та владику Мілана щиросердечно вітали та зустрічали не тільки дорослі вірники села, але й маленькі. Найменшому Андрійкові і його сестричці ще не має й 5-ти рочків.

Зупинка шоста. С. Солочин, храм Пресвятої Трійці.

Історичні документи вказують, що у 1649 році в цьому селі служив священик Григорій Калабішка. Також є згадки і про солочинську дерев’яну церкву 1692 р. За служіння священика Івана Стрипського, у селі збудували муровану церкву в 1868 році. Останній греко-католицький парох Солочина о. Василь Штець був ув’язнений в сибірських таборах з 1945 до 1955 р., а церква й досі знаходиться у користуванні православної громади Московського патріархату.

5 листопада 2005 року, Преосвященним владикою Міланом було освячено краєугольний камінь під будівництво нового греко-католицького храму Пресвятої Тройці. Громаду обслуговує став. прот. Георгій Хваста.

Зупинка сьома. С. Голубине, Свято-Успенський храм.

Існує згадка, що у 1733 році в селі була стародавня дерев’яна церква св. Марії із двома малими дзвонами. Вдруге дерев’яну церкву згадують вже у 1797 році. Муровану церкву Успіня Пресвятої Богородиці споруджено в 1824 році, а вежу збудували в 1837 році. На початку XX ст. населення села становило 857 осіб греко-католицького віровизнання. Останній греко-католицький парох Адальберт Грабар був в’язнем сталінських концтаборів з 1949 до 1956 р.

Після легалізації Мукачівської греко-католицької єпархії, на початку 1990-х років, греко-католикам не повернено відібраний храм, і навіть не вдалося домовитись із православною громадою про почергове богослужіння в церкві. Через те наша громада змушена була молитись у пристосованій до богослужінь колишній дяківні.
23 листопада 2003 року, Преосвященним владиком Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового Свято-Успенського храму, а 28 серпня 2007 року, на свято Успіня Пресвятої Богородиці, владикою Міланом було освячено новий храм. Адміністратором парафії є о. Василь Реміцький.

Зупинка восьма. Свалява, храм Різдва Пресвятої Богородиці.

Є згадка про те, що в 1733 році у Сваляві, за священика Федора Ців'янковича, була стара дерев’яна церква із солом'яною стріхою. У 1737 році розпочато будівництво нового кам’яного храму Різдва Пресвятої Богородиці, яке завершили у 1778 році. Пізніше храм було трохи розширено та в 1908 році розписано інтер’єр стараннями А. Дудинського. З приходом радянської влади, церкву відібрано від греко-католицької громади і передано православній громаді Московського патріархату. Впродовж 1996-2000-го років храм перебудували, змінивши повністю вигляд давньої пам’ятки. Греко-католицькій громаді у 1990 році передали колишній православний Свято-Успенський храм (побудований у 1937 р.), який був закритий впродовж радянського періоду.

6 вересня 1992 року помічний єпископ Йосип Головач освятив камінь під будівництво нового греко-католицького храму Різдва Пресвятої Богородиці. Побудова тривала 18 років.

20 вересня 2010 року владика Мілан освятив новий храм.

Зупинка дев’ята. С. Неліпино, Свято-Вознесенський храм.

Згадки про дерев’яну церкву в селі Неліпено знаходимо в 1691 році. Теперішня мурована церква була збудована близько 1856 року. З приходом радянської влади, церкву відібрано від греко-католицької громади і передано новоствореній православній громаді Московського патріархату, у власності якої храм знаходиться і дотепер.

12 листопада 2008 року Преосвященним владикою Міланом було освячено краєугольний камінь під будівництво нового Свято-Вознесенського храму. Районна влада передала греко-католицькій громаді будинок колишньої школи , який було перебудовано на храм. Освячення храму здійснив владика Мілан 3-го грудня 2011 року. Обслуговує громаду о. Іван Козар.

9 травня, у середу, завершальною «станцією» журналістів краю на Свалявщині, була зупинка у с. Стройно в каплиці Найсвятішого Серця Ісусового.

Перша згадка про священика в цьому селі існує з 1597 року. А в 1699 році є згадка про дерев’яну церкву. Мурована церква була збудована в 1847 році за греко-католицького священика Василя Яцковича. А була вона оновлена у 1908 році. Із 1949 року й досі у користуванні православної громади.

22 жовтня 2007 року, Преосвященним владикою Міланом було освячено наріжний камінь під будівництво нового храму.

4 липня 2008 року, за участю Високопреосвященішого кардинала Йоахима Майснера , було освячено тимчасову каплицю Найсвятішого Серця Ісусового. Обслуговує громаду о. Олександр Гонда.

Крім цих храмів у Свалявському деканаті є ще й такі храми: Свято-Покровський храм (с. Росош); Петро-Павлівський храм (с. Яківське); Кирило-Мефодівський храм (с. Сусково) та храм Великомученика і цілителя Пантелеймона (с. Тибава).

Під час поїздки, 9 травня, мас-медійники краю побували також в гостях у о. Миколи.

Теги: журналіст, церква, храм, владика Мілан, греко-католицький

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати