Голова Закарпатської облради Михайло Кічковський здійснив робочу поїздку на Великоберезнянщину

Одне з перших питань порядку денного – використання коштів Держбюджету за рахунок Стабілізаційного фонду для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку району за 9 місяців ц.р. Із передбачених за рахунок коштів Стабілізаційного фонду Держбюджету через головного розпорядника коштів – управління капітального будівництва ОДА на будівництво загальноосвітньої школи у с. Вишка 1200,0 тис. грн. одержано фінансування у сумі 200, 0 тис. грн., які на сьогодні не використано.
     Це питання найбільше непокоїло голову облради. Оскільки йдеться про певні зобов’язання влади перед підростаючим покоління, котре повинно мати належні умови навчання. У ході розмови з керівництвом райради з’ясувалося, що справді, торік було відповідним розпорядженням голови ОДА від 12.05.08 р.№ 314 виділено для початку будівництва школи І-ІІ ст. у с.Вишка 500 тис.грн., які освоєні. Для продовження будівельних робіт, як повідомив начальник райвідділу відділу освіти М.Пекар, дійсно необхідно 1 млн. 200 тис. грн., які передбачені відповідним розпорядженням Кабміну від 13.05.09 № 544-р і надходження яких тут очікують однозначно.
     За даними оперативної інформації В.Березнянському району виділено субвенції з обласного бюджету в сумі 826,2 тис. грн.., з яких профінансовано станом на 1 жовтня ц.р. 764,1 тис. грн.. Залишок невикористаних коштів у райбюджеті -282,6 тис. грн.
     – Маємо визнати, що жодна область України, мабуть, не виділяє стільки коштів для розвитку медицини і освіти як Закарпатська, – мовив заступник голови райради Василь Глодан. – Діє низка галузевих програм, які фінансуються з різних джерел і вони успішно працюють.
     Так, видатки на утримання, приміром, освітньої галузі впродовж 2004-2009 років зросли у 4,2 раза. Загальний обсяг бюджетних призначень у 2008-му – сягнув одного мільярда 155 млн. гривень, цьогоріч планується використати 1 мільярд 307 мільйонів. Чи вдасться реалізувати останній показник - час покаже. Адже глобальна економічна криза триває. Тим не менше, упродовж 2008-2009 років на Закарпатті здано в експлуатацію 21 навчальний заклад, 13 з них – це новобудови. До кінця року заплановано ввести в дію ще 6 навчальних закладів, а також забезпечити їх меблями. То ж, як мовиться, цифри - річ уперта.
     Завітали в райлікарню, де головлікарем депутат райради Ярина Кич, яка присвятила медицині 40 років свого життя. Ярина Федорівна, зустрівши представників влади при вході, насамперед, не без гордості, звісно, доповіла, що від попереднього візиту голови облради стан справ в очолюваному нею медзакладі змінився кардинально на краще. Для ремонту будівлі та приміщень обласні депутати виділили 299 тис.грн. Ще 100 тис.грн. вишукали райрада та райдержадміністрація. Таким чином, проведено ремонти у відділеннях, замінено 3 вхідних дверей, багато вікон, облаштовано палати інтенсивної терапії, кімнату гігієни для працівників харчоблоку і т. д. Зайшли у приміщення – класична лікарня часів Союзу. Все сказане головлікарем – правда. Та до кардинальних змін тут ще треба і треба – коштів і праці. Чи не тому тамтешні лікарі обступили голову облради з усіх біч і завели мову саме про перспективи райлікарні. Ми, - казали вони, - дізналися з ЗМІ, що область успішно співпрацює з краєм Височіна, який допомагає облаштовувати окремі соціальні об’єкти у Рахівському та Тячівському районах. Тож було б добре, якби вдалося долучити до цієї співпраці і Великоберезнянщину. М.Кічковський пообіцяв при наступній зустрічі з гетьманом краю Височіна обговорити це питання. Тим більше, що в програму співробітництва вже включено два освітні об’єкти Березнянщини. До речі, 30 жовтня ц.р. на Міжгірщині відбудуться перемовини чеських підприємців із їх закарпатськими колегами, де йтиметься про необхідність розширення економічних зв’язків між двома краями.
 

     Забрідський сільський голова Федір Боринський, коли голова облради завітав у село, запропонував оглянути насамперед берегоукріплення річки, яка свого часу нагнала великого страху на односельців, що проживають по обидва боки річки. Тепер там простяглася добротна дамба, на будівництво якої освоєно 1 млн.грн. 600 тис. коштів Стабілізаційного фонду. Словом, тут усе як треба. От саме приміщення сільради - раритетне, збудоване ще у 1917 році. У першу світову війну в ній розміщувалася комендатура. Відтак діяла сільська школа. Коли за сприяння Віктора Балоги сільські хлопчики та дівчатка отримали добротний сучасний комп’ютеризований навчальний заклад, то сюди перевели сільраду. У приміщенні ж колишньої сільради залишилися ФАП, бібліотека, клуб. Тільки танці провести в ньому не можна, бо все завалиться.

     То ж не дивно, що люди, які прийшли на прийом до голови облради, насамперед просили допомогти збудувати дитсадок, адже у селі зростає 40 діток. М.Кічковський пообіцяв, що це питання депутати обласної ради обговорять, формуючи бюджет 2010. При цьому підкреслив, що на те в селі й голова, аби дбати про самоврядну територію, громаду, вести пошук можливостей і коштів для їх розвитку. І це довів власним прикладом житель Великоберезнянщини – Ужанський сільський голова Михайло Лешко, який бере участь у міжнародних грантах, виграє їх і розбудовує село. Зараз сільрада задіяна у міжнародному проекті „Місцевий розвиток орієнтований на громаду“. Виготовлення робочого проекту – у стадії завершення. Загальна сума - 150 тис.грн. Словом, досвід – поруч.

     – Нам би у межах села відкрити пункт переходу на кордоні із Словаччиною, – зауважив заступник голови райради.

     Авжеж, відкриття пункту пропуску через державний кордон для міжнародного автомобільного сполучення „Убля – Малий Березний” позитивно вплинуло на життя малоберезнянців. Люди вийшли з прориву. Сьогодні тут розбудована інфраструктура, розширено торговельну мережу та мережу туристичних ресурсів, а це - створення нових робочих місця, поліпшення добробуту населення тощо.

     То ж М.Кічковський пообіцяв порушити і предметно обговорити питання прискорення відкриття пункту пропуску „Лубня –Волосате” з воєводою Підкарпатського воєводства та на засіданні Карпатського Єврорегіону, яке відбудеться цього разу в Польщі. А також можливості відкриття на українсько-словацькому кордоні ПП „Забродь – Улич”. Останній, зокрема, фігурував ще в документах за президентства Леоніда Кравчука. Закарпатська ОДА та Пряшівський самоврядний край обговорювали питання на засіданнях українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, приймали рішення. Попередньо сторони домовились, що цей пункт пропуску може бути відкритий в рамках українсько-словацько-польського Єврорегіону „Полонина” для пішоходів та велосипедистів. Але віз і нині там.

     Люди не розходилися. Цікавилися також роботою обласної ради, прийнятими рішеннями та програмами розвитку краю на перспективу.

     На всі запитання М.Кічковський дав вичерпні відповіді. Тих, хто прийшов просити матеріальну допомогу на оздоровлення, також не обійшов увагою. А таких було так само чимало. За словами завідуючої ФАПу Галини Сабов, у селі проживає лише 5 інвалідів І групи, 20 - одиноких, престарілих. Майже всі потребують лікування.

     Окремо зібралася група людей, яка скаржилася на великі черги на оформленням Державних актів на землю. Ви ж знаєте, - казали люди, - у гірській місцевості земелька – на вагу золота.

     Голова облради тут же звернувся до начальника обласного управління земельних ресурсів Івана Калинича і попросив його дати роз’яснення щодо ситуації в області. Ось що він сказав:

     – Станом на 7 жовтня ц.р у Великоберезнянському районі видано 15 Державних актів на право власності на земельні ділянки.

     У цілому ситуація така. З метою захисту конституційних прав громадян України на землю Кабінет Міністрів України постановою від 05.08.2009 № 844 „Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році” затвердив Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році Державних актів на право власності на земельні ділянки.

     Головним управлінням у Закарпатській області проведено ряд організаційних заходів щодо належного виконання постанови. Постанову та Регламент організації безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році Державних актів на право власності на земельні ділянки доведено до територіальних органів Держкомзему у районах та містах. Одночасно 29 серпня 2009 року проведено розширену нараду з керівниками територіальних органів Держкомзему, керівництвом Закарпатської регіональної філії ДП „Центр державного кадастру” та ДП „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, на якій розглянуто ефективні шляхи виконання постанови КМУ в умовах Закарпатської області.

     Для організації збору заяв громадян територіальними органами Держкомзему у районах і містах направлено звернення головам сільських, селищних, міських рад. Область налічує 306 сільських, 19 селищних та 11 міських рад.

     Для ефективної роботи по виготовленню Державних актів зроблено розподіл районів та міст між державними підприємствами, які належать до сфери управління Держкомзему. Із числа керівництва та керівників структурних підрозділів Головного управління Держкомзему у Закарпатській області визначено відповідальних працівників з координації та постійного моніторингу процесу безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році згаданого документу. У районах та містах області відповідальність за забезпечення виконання робіт покладено на керівників управлінь та відділів Держкомзему. З метою контролю, моніторингу та миттєвого реагування на проблемні питання, які можуть виникнути при реалізації Постанови сформовано спеціальну Групу із числа висококваліфікованих фахівців, які працюють в землевпорядній службі області.

     Щодо завдань, які поставлені перед областю. Можна сказати, що до кінця 2009 року заплановано виготовити правовстановлюючі документи на землю 178,7 тис. громадянам на 228, 0 тис. земельні ділянки. На сьогодні зареєстровано 8 тис.606 заяв, укладено 4 тис.454 договори на виконання робіт. Процес триває. Мобілізовано всіх землевпорядників і фахівців – ліцензіантів щодо обмірів земельних ділянок. Це додає упевненості в тому, що до кінця року поставлені нам завдання будуть виконані. Твердо вірю, що високий професіоналізм наших фахівців, усвідомлене почуття обов''''''''язку допоможуть нам бути на висоті вимог сьогодення.

     – Порадував щиро задум обласної адміністрації та облради щодо створення Регіональної програми з розвитку присілків Закарпаття, – мовив Василь Глодан. – Ми вже опрацювали пропозиції і готові передати їх в облраду для розгляду.

     Присілки розкриваються між горами як у долонях. У більшості – довкола густі ліси, високі полонин , що сходять у долину аж до рік, і де-не- де хата. А до них - ні тобі доріг, ні освітлень, ні інших благ цивілізації. От люди – інше діло. Вони – доброзичливі, відверті. Жінки ніжні, зі скромним, навіть стидливим лицем.

     На його території всього 6 сільських хат, в яких проживає 15 людей. Особливо одна з них, де донедавна проживав хлопець, якого призвали в армію, немов осиротіла, стоїть без шибок. У Лісковці не чути ні музики, яка б лунала з осель, ні дитячого сміху. На цьому фоні вражає сучасний двоповерховий котедж. Як розповів селищний голова М.Березного, це зелена садиба сім’ї Волосянських. Йосип - місцевий художник, доньки – Ганна і Ольга також пішли по батьковій стежині. А сама господиня Ганна в минулому інженер. Коли з розпадом Союзу постало питання: куди йти і що робити, сімейство вирішило зайнятись сільським туризмом. І вони це зробили. Сьогодні сюди приїжджають на відпочинок люди з усього колишнього Союзу цілими родинами. Для сім’ї це додатковий заробіток, для присілку теж добре, оскільки приїжджі купляють у людей молоко, сметану, яйця, картоплю.

     У кімнатах – всі зручності, комп’ютери, Інтернет. На подвір’ї – п’янке повітря, краса, яку подарувала сама природа. Водночас для подальшого руху вперед треба, як казав пан Йосип, налагодити збір сміття, популяризувати місцеві культурні надбання, унікальні природні умови, місцеву кухню і народні ремесла Закарпаття, стимулювати приватну ініціативу. Іншими словами, виділяти під їх розвиток землю, включити ці садиби у турмаршрути краю. Коли б , приміром, у Лісковці були ще кілька таких садиб, то їх господарі збудували б дорогу, провели освітлення вулиць і т.д.

     – Створення у гірських районах мережі таких зелених садиб може стати чи не найголовнішою з можливостей щодо поліпшення життя, добробуту закарпатських присілків та хуторів, – підсумував М.Кічковський.

     Підтвердженням цього є приклади успішної роботи таких зелених садиб, як Лісківська, у Міжгірському, Рахівському і Тячівському районах. Отже, перспективи відродження присілків є. Місцева влада повинна безпосередньо прилучитися до цього важливого процесу.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати