На Закарпатті укладено понад сто контрактів з кандидатами, відібраними на військову службу за контрактом

Розповідає, що був період, коли жалкував про вчинене – через невисоку зарплату. За два роки служби, вважає, багато чого змінилося, в першу чергу - що стосується матеріального забезпечення. Тому нині, каже Віктор, служба за контрактом для нього - це не тільки престижно, але й можливість непогано заробляти, отримувати пільги та переваги. Однак зазначає, що до професійної армії українській ще надто далеко.
 – Говорячи про військову службу за контрактом, треба виходити з того, що вона передбачена відповідною Державною програмою розвитку Збройних сил України на 2006 – 2011 роки, - зауважує мій співрозмовник Станіслав ХРАПТОВИЧ, старший офіцер відділення комплектування військовослужбовцями за контрактом Територіального центру комплектування особовим складом обласного військкомісаріату. - Відповідно до неї й почався поступовий плановий перехід на комплектування військовослужбовцями за контрактом. Як передбачається, строкова служба за ці роки має бути повністю ліквідована, а армія - стати професійною. Хоча слід зауважити, що перехід на контрактну службу в нас поступово триває уже сім років. Але процес проходить повільно, бо до цього часу не було ні відпрацьованого механізму, ні чітко прописаних пільг військовослужбовцям та їх сім’ям. Окрім того, дуже багатьох не задовольняла зарплата – як можна в Закарпатті прожити за сімсот-вісімсот гривень? До слова, у квітні цього року видано постанову, відповідно до якої мінімальну зарплату військовослужбовцям на першому році служби збільшено до 1 200 - 1 350 грн. З 1 січня наступного року теж планується її збільшення. Тож, гадаю, це буде додатковим стимулом для бажаючих служити в армії за контрактом.
 - Який процес відбору військовослужбовців і що потрібно для оформлення особової справи?
- Військові частини надсилають до Територіального центру заявки, в яких називають необхідних для них фахівців. Кожний бажаючий стати контрактником може звернутися до військкомату за місцем проживання, де одержить відповіді на всі запитання. Звичайно ж, потрібен висновок військово-медичної комісії про придатність за станом здоров’я до служби в армії. А для оформлення особової справи потрібна насамперед особиста заява про бажання добровільно вступити на військову службу за контрактом. Після її розгляду кожному майбутньому контрактникові дадуть перелік усіх документів. Якщо ж людина підписала контракт і не має строкової військової служби, вона повинна пройти півторамісячні курси в якомусь військовому підрозділі, тобто це так звана «учебка». У нас в області таких підрозділів немає, але на території України їх достатньо (це і сел. Дівички Київської області, і відома «Десна» на Чернігівщині тощо). Після цього контрактник із відповідним військовим дипломом повертається на службу в частину, яку обрав.
 - Мабуть, все-таки повернемося до питання про грошове забезпечення та соціальні пільги, адже це в першу чергу мотивація для бажаючих стати контрактником.
- Ви маєте рацію, це цікавить кандидатів на укладання контракту насамперед. Зарплата залежить від спеціальності, посади, терміну служби. Зазначу, що строк військової служби за першим контрактом встановлено три роки - для осіб, що приймаються на посади рядового складу, та п’ять років для осіб, що приймаються на посади сержантського і старшинського складу. Як я уже говорив, на першому році служби мінімальну зарплатню підняли до 1 200 –  1 350 гривень. Ті, хто перебуває на посаді сержантів і старшин і вже несли строкову службу, то у них ця сума збільшується на 100 - 150 гривень. Крім цього, видається щорічно матеріальна допомога у розмірі посадового окладу  та окладу за військовим званням. Якщо контрактник іде в чергову відпустку, одержує допомогу на оздоровлення – місячне грошове забезпечення. Два посадові оклади виплачуються щорічно за зразкове виконання службових обов’язків як нагорода (це так звана 13-та зарплата). При переїзді на нове місце служби військовослужбовцеві видається 100% місячний оклад, а членам сім’ї – 50% на кожного. Окрім того, прослуживши двадцять п’ять років, військовослужбовець виходить на пенсію у сорок п’ять. Ця ж межа залишається й тоді, коли є дванадцять років цивільного стажу і решта - військового.
 - А як щодо забезпечення житлом?
- У нас по області з цим дуже важко. Я був в експериментальних частинах у Миколаєві та Сімферополі, так там у військових частинах казарми повністю перероблені під гуртожитки нового зразка. А в центрі Вінниці військові будують 16-поверховий будинок. Хлопці з Криму, з ким я починав службу, уже всі давно отримали квартири. А що в Закарпатті? Для військових нічого не будується. Під гуртожитки переобладнали деякі казарми в 15-му окремому горно-піхотному батальйоні. Минулого року Міністерство оборони виділило кошти на закупівлю чотирьох квартир, однак із різким стрибком цін на нерухомість за ці гроші можна було купити лише одну двохкімнатну. До слова, сім’ї військовослужбовців давно піднімають питання про переобладнання під житло казарм колишнього 398-го танкового полку, що по вулиці Гагаріна в Ужгороді. Вони готові отримати голі стіни і зробити все самі. Однак і територія, і приміщення  поки що пустують.
 - Зважаючи на вищесказане, чи бажають закарпатці нести службу за контрактом?
- З початку року ми призвали на службу за контрактом понад 100 чоловік. Двоє з них навіть пішли служити у місто Хмельницький, у полк спеціального призначення, який підпорядковується напряму Генеральному штабу, один чоловік пішов на корвет «Тернопіль» (АР Крим), де проходив строкову військову службу. Інші всі – в Закарпатті. В основному контрактники виявляють бажання потрапити у 15-й окремий горно-піхотний батальйон, тому що під час проходження служби виїжджають на полігони і можна стати миротворцем. Популярністю користується інженерно-саперний батальйон «Тиса», що у Виноградові. Це міжнародний батальйон, прирівняний до МНС, але підпорядковується Мінобороні. І військова служба правопорядку, та ж сама військова поліція, що й за кордоном, у нас також є подібна структура,  хоч і невелика. Разом з тим, хочу зазначити, що першочергове наше завдання – укомплектувати визначені Генштабом експериментальні військові частини, тобто ті, які до кінця 2008 року стовідсотково комплектуються військовослужбовцями за контрактом. Таких частин в області в нас немає, а на території інших регіонів основні знаходяться у Новоград-Волинському (Житомирська область), Хмельницькому (8 полк спецпризначення) та Сімферополі (бригада Військово-Морських сил).
 - Чи дозволяє наявна матеріально-технічна база армії підготувати справжнього військового-професіонала?
- Якщо людина йде лише заради військового квитка та зарплати, то про професіоналізм тут мало йдеться. Справжній військовий вийде тільки з тієї людини, яка хоче чомусь навчитися. Тим більше у контрактників є можливість поїхати у миротворчий батальйон за кордон. Маю знайомого, старшину військової служби за контрактом, який був уже у п’яти місіях за кордоном – у Лівані, Іраку, С’єрра-Ліоне. А наприкінці 2004 – на початку 2005 р. було відправлено для підготовки до 84-го окремого батальйону, який виїжджав до Іраку, 13 закарпатців. 8 з них поїхали туди і вже повернулися. Якщо ж говорити про технічне оснащення української армії, то ні для кого не секрет, що половина техніки вже давно застаріла. Хоча в Закарпатті ще не найгірша техніка, в деяких областях ситуація куди складніша. До слова, у Виноградові в 17-й окремій артилерійській бригаді стоїть остання розробка військових заводів Росії - артилерійська гармата 2С19. Вона створена на базі танка Т80, при цьому повністю оснащена комп’ютерною системою. В нормальному стані у нас також БМП, БТР, однак потребують заміни ті ж самі КамАЗи, «Урали», ЗІЛи-131.
 - Ваша думка як військово-службовця зі стажем: чи потрібно Україні повністю переходити на службу за контрактом? 
- Безумовно, контрактна армія повинна бути. Бо строковики – це люди, які прийшли на рік і пішли, їм не має від кого вчитися. Але й переходити повністю на контрактників недоцільно, бо все-таки переважна більшість людей йде служити в армію не з патріотичних почуттів, а передусім із матеріальних інтересів. Так що доцільно було б запровадити змішану систему – строковики і контрактники. Зазначу, що на строкову службу навесні призвали 700 закарпатців, восени в армію піде ще тисяча юнаків. План же військового призову за контрактом на цей рік – 380 чоловік. Яким саме має бути співвідношення контрактників і призовників, поки що зарано говорити, бо дане питання тільки вивчається й експеримент триває. І, окрім позитивних зрушень, в ході експерименту виявляються й проблеми. Адже набрати необхідну кількість контрактників - завдання важливе, але далеко не останнє.
 
Категорії осіб, яких приймають на військову службу за контрактом:
приймаються громадяни, що пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають вимогам проходження військової служби:
 - громадяни призовного віку, які мають вищу або професійно-технічну освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов’язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років.
  Вимоги до кандидатів:
 - наявність громадянства України;
 - позитивна характеристика з останнього місця роботи чи навчання;
 - придатність до військової служби за станом здоров’я;
 - придатність за освітнім рівнем;
 - відсутність судимості та приводів у міліцію.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати