Закарпаття: Жебрак – спосіб життя чи професія?

Над даним питанням розмірковую неодноразово. Проте однозначної відповіді не знаходжу. Як і мої колеги по перу, які пишуть-переписують гори матеріалів, б’ючи на сполох, про жителів вулиць, підвалів, бідняків, жебраків, ковдушів, бомжів...

Закарпаття: Жебрак – спосіб життя чи професія?

Ідучи на роботу, зустрічаємо не тільки тих людей, які поспішають у своїх звичних справах, а і їх. Тих, що стали візитною карткою нашого часу, ганебним явищем українського суспільства. Врешті, частинкою нас самих. 
Між ними різниця у віці, статі, національності, але однаковий соціальний статус – бідняк. Людина без власного «я». 
Спостерігаю за ними і думаю: а чи не професія це – жебракувати? Випливають і деякі аргументи. 
Вони підводяться щодня ні світ ні зоря і поспішають зайняти своє місце. Виявляється, - робоче. Вид діяльності – різний. Хтось наспівує знайомі мелодії, хтось грає на музичних інструментах, а дехто просить щастя, здоров’я у молитвах до Всевишнього для нас з вами, а ми за це кидаємо їм копійки у їхні брудні простягнуті руки чи капелюх, банку з-під рибної консерви чи кави. Власне кажучи, більшість отих «набридливих» прохачів отримує цілком заслужену зарплату. Покладімо руку на серце: а чи багато з нас зможе підставити своє лице пекучому сонцю чи жорстокому вітру з дощем чи снігом, сидіти цілий день на холодному та сирому пішохідному мості в Ужгороді? 
Слідуючи законам логіки, виходить, що жебрацтво – професія, яка вимагає виконання правил та обов’язків. Потребує хіба ще Закону. Наступне питання - якого: стверджувального, себто, аби даний промисел визнати, чи такого, що заборонятиме жебракувати. 
Я ніколи не дозволяла собі піддавати осуду будь-який вид діяльності людини. Навіть проституцію. Вважаю, що кожен заробляє на хліб та до хліба як може і як йому дозволяє совість, виховання, засади християнської моралі. Але я проти того, аби здорові батьки, які люблять добре випити і смачно закусити, виганяли своїх неповнолітніх дітей напівроздягненими на вулицю з грізними настановами: «Щоб до обіду була сотня!» Я проти того, аби справжнім калікам стражі порядку (а це – ті, хто носить погони і плямує честь мундиру, паплюжить самовідданих працівників міліції) дозволяли жебракувати тільки за умови віддачі встановленої суми. Бо, бач, полковник не може добудувати третій поверх котеджу в елітному районі міста над Ужем!
Кажуть, один злочин може створити цілий ланцюг злочинів. Пригадую, кілька років тому один із вітчизняних телеканалів демонстрував документальний фільм про жебраків «Паралельний світ». Журналісти підняли і показали актуальну проблему сьогодення на живих фактах: сьогодні неповнолітній жебракує, завтра краде, а післязавтра вбиває. Мені важко збагнути, як людина може вбити іншу людину, причому, як це часто буває, - знайомого, задля того, аби добре собі жити і нічого не робити.
Пишучи ці рядки, глибоко в душі вірю, що у найближчому майбутньому керманичі України, сучасні або прийдешні, не тільки декларуватимуть свою полум’яну любов до пересічних громадян на папері та вигадуючи різного роду дні боротьби з бідністю, а серйозно задумаються над зайнятістю населення. Із впевненістю можу сказати: коли людина зайнята, має стабільну роботу, зар­плату, то їй ніколи буде думати, а тим більше скоювати злочини. І від цього виграє, насамперед, суспільство, країна, область, район. 
До теми скажу таке. Торік влітку я гостювала у сестри Ані у місті Губкін Російської Федерації. Упродовж тижня я не побачила жодного жебрака. Сестра та її чоловік сказали, що прохачів, які б тебе перестрівали і тримали за одяг, на вулицях їхнього міста й справді не зустрінеш. Зрідка один-два жебраки можуть бути біля церкви у неділю. Там вони поводяться стримано, прихожанам не набридають і не репетують: «Подайте ніщєму на пропітаніє». Хоча раніше у Губкіні було прохачів не менше, як в Ужгороді. Ці міста порівнюю, оскільки вони є однаковими за територією та кількістю населення. Що ж такого зробила влада російського міста, що я їй співаю дифірамби? Її подвиг, не дивуйтеся, полягає у створенні нових підприємств з новими робочими місцями.

Тетяна Грицищук, , "Неділя", фото автора
16 травня 2008р.

Теги:

Коментарі

Подайте 2016-12-18 / 19:32:15
Не словом а ділом почніть з себе щось міняти тоді і інші зміняться, а писати хоть шо, і я можу,

НОВИНИ: Соціо

16:14
В Углі на Тячівщині попрощалися з захисником Дмитром Голубкою
13:44
В Ужгороді талановитих школярів відзначили грошовими преміями
11:23
/ 3
На війні з росією поліг кавалер двох орденів "За мужність", 21-річний Роман Гапак з Ужгорода
23:40
Спостерігати вагітність безоплатно можна у 23 медзакладах Закарпаття – НСЗУ
19:44
В парках Ужгорода відновили роботу частини атракціонів, зупинених після НП в мотузковому парку
18:54
/ 1
На війні полягли Олександр Костриця з Ракова і Олексій Тирпак з Тур'я Пасіки Тур'є-Реметівської громади
15:54
У Великому Раківці Білківської громади провели в останню дорогу Володимира Поповича
01:26
/ 2
У Руській Мокрій Усть-Чорнянської громади попрощалися з Генадієм Лісовенком, який вважався зниклим безвісти з вересня 2022 року
00:14
Оприлюднено графік літніх канікул в усіх школах Ужгорода
00:10
"Укрзалізниця" призначила на 1-2 червня "гірський шатл" зі Львова до Рахова
21:54
В Ужгороді проходить Всеукраїнський з’їзд серцево-судинних хірургів
21:22
/ 1
На Запоріжжі поліг Едуард Федор з Перечина
20:40
На румунський берег Тиси навпроти Великого Бичкова винесло 10-го з початку травня потопельника
19:45
/ 2
У п'ятницю на КПП "Ужгород – Вишнє Нємецьке" запрацює модернізований пасажирський напрямок
18:13
/ 5
В Ужгороді повертатимуть громаді стоянку для літаків в аеропорту, передану в приватну власність
14:36
/ 1
Цьогоріч на Закарпатті влаштувалися на роботу 5 італійців, 5 румунів і 3 британці
11:29
Ляльковий театр та безкоштовна солодка вата: у "Світі Велетнів" відзначать День захисту дітей
10:58
/ 1
У Великому Раковці Білківської громади попрощаються з полеглим на війні з росією Володимиром Поповичем
21:10
/ 4
Закарпатська обласна станція переливання крові повідомила про "велику потребу в крові всіх груп Rh- для ЗСУ"
19:52
/ 1
На Донеччині поліг Юрій Бойчак з Розтоків Богданської громади
17:45
/ 1
На Харківщині поліг Андрій Малицький з Невицького Оноківської громади
16:01
У вівторок у Сасівці Неліпинської громади, що на Мукачівщині, прощатимуться з Віталієм Хомою
15:56
У Мукачеві відновлюють роботу роботу комунальні термальні басейни
20:31
У Ясіні на Рахівщині зареєстровано ще одну громаду ПЦУ
16:22
/ 2
Брати Рамачі і сербські руснаки
» Всі новини