А. М. Ігнат. Овіяний натхненням.

Історію не можна переписати. ЇЇ можна тільки сфальшувати або взагалі замовчувати. Хто не бажає бачити витоків нинішніх здобутків, той не може претендувати на повноцінне майбутнє. Адже успіх прийдешніх звершень твориться в минулому і творять його конкретні особистості. Пам’ятати про них - це, насамперед, цінувати свою історію…

27 лютого 2008 року виповнилося б 90 років з дня народження яскравої епохальної особистості Закарпаття - Андрія Михайловича Ігната – дослідника історії краєзнавства, шкільництва, педагогічної думки, проблем навчання та виховання, професора, філолога-класициста, заслуженого працівника вищої школи України, громадського діяча.
Андрій Михайлович Ігнат народився 27 лютого 1918 року в селі Оріховиця, Ужгородського району в сім’ї хлібороба. Початкову школу закінчив у рідному селі, далі навчання продовжив в Ужгородській гімназії. Недовгий час був студентом Карлового Університету в Празі. Через розчленування Чехословаччини в березні 1939 року повернувся на Закарпаття, став шкільним учителем у селі Турянська Гута на Перечинщині. Згодом удосконалював свої знання на історико-філологічному факультеті Дебреценського університету.
Вже в студентські роки виявив неабиякі здібності до самостійних наукових досліджень. Так за студентську працю «Десять років царювання Стефана Баторія у Польщі», опубліковану в університетському журналі, отримав вузівську премію. В грудні 1942 року за наукове дослідження «Руські війни Стефана Баторія» отримав ступінь доктора історії. Певний час викладав у базовій гімназії Дебрецена, а в 1943 році переїхав до Перечина.
Не оминуло молодого перспективного науковця й лихоліття воєнних років: у жовтні 1943 року його було мобілізовано до угорської армії. Потрапивши на східний фронт, на другий місяць після прибуття туди перейшов до Червоної армії. До кінця війни служив у армійській розвідці І та IV Українських фронтів ( в 18 армії). У лютому-березні 1945 року співпрацював з партизанами Центральної Словаччини. Нагороджений орденами та військовими відзнаками.
Після війни був скерований на Закарпаття для організації шкільної справи, з 1945-1949 роках працював на відповідальних посадах в освітянських органах. 3 1949 по 1953 рік А.М. Ігнат працював завідувачем відділом народної освіти Закарпатської області. Обирався депутатом Ужгородської міської ради, а в 1950 році став депутатом Закарпатської обласної ради народних депутатів.
З відкриттям Ужгородського державного Університету Андрій Михайлович працював у ньому викладачем латинської мови та завідував кафедрою класичних мов. З 1953 по 1961 рік – декан історико-філологічного факультету УжДУ. Оскільки його докторський диплом в СРСР вважався недійсним, після захисту дисертації «Нариси історії розвитку народної освіти у Закарпатській області (1945-1955 рр.)» став кандидатом педагогічних наук. Підготував другу докторську дисертацію, однак захистити її не встиг через передчасну смерть. З 1970 року – професор УжДУ.
Пристрасний патріот Закарпаття, невтомний громадський діяч та науковець останні роки працював над проблемами удосконалення системи освіти та досліджував історію педагогіки.
Однак не всім творчим планам вдалося збутися – не доживши декілька місяців до свого 70-річного ювілею, після важкої хвороби 11 грудня 1977 року Андрій Михайлович Ігнат помер. Проте залишив після себе безцінну наукову спадщину: понад 60 змістовних праць, серед яких декілька монографічних. Зокрема підготував до друку монографію «Розвиток загальноосвітньої школи в Закарпатській області за роки Радянської влади». Це надбання нашого земляка заслуговує на детальне дослідження сучасних молодих науковців. І не тільки дослідження, а й примноження.

Ярослав Глагола, Ужгород
27 лютого 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

13:44
В Ужгороді талановитих школярів відзначили грошовими преміями
11:23
/ 3
На війні з росією поліг кавалер двох орденів "За мужність", 21-річний Роман Гапак з Ужгорода
23:40
Спостерігати вагітність безоплатно можна у 23 медзакладах Закарпаття – НСЗУ
19:44
В парках Ужгорода відновили роботу частини атракціонів, зупинених після НП в мотузковому парку
18:54
/ 1
На війні полягли Олександр Костриця з Ракова і Олексій Тирпак з Тур'я Пасіки Тур'є-Реметівської громади
15:54
У Великому Раківці Білківської громади провели в останню дорогу Володимира Поповича
01:26
/ 2
У Руській Мокрій Усть-Чорнянської громади попрощалися з Генадієм Лісовенком, який вважався зниклим безвісти з вересня 2022 року
00:14
Оприлюднено графік літніх канікул в усіх школах Ужгорода
00:10
"Укрзалізниця" призначила на 1-2 червня "гірський шатл" зі Львова до Рахова
21:54
В Ужгороді проходить Всеукраїнський з’їзд серцево-судинних хірургів
21:22
/ 1
На Запоріжжі поліг Едуард Федор з Перечина
20:40
На румунський берег Тиси навпроти Великого Бичкова винесло 10-го з початку травня потопельника
19:45
/ 2
У п'ятницю на КПП "Ужгород – Вишнє Нємецьке" запрацює модернізований пасажирський напрямок
18:13
/ 5
В Ужгороді повертатимуть громаді стоянку для літаків в аеропорту, передану в приватну власність
14:36
/ 1
Цьогоріч на Закарпатті влаштувалися на роботу 5 італійців, 5 румунів і 3 британці
11:29
Ляльковий театр та безкоштовна солодка вата: у "Світі Велетнів" відзначать День захисту дітей
10:58
/ 1
У Великому Раковці Білківської громади попрощаються з полеглим на війні з росією Володимиром Поповичем
21:10
/ 4
Закарпатська обласна станція переливання крові повідомила про "велику потребу в крові всіх груп Rh- для ЗСУ"
19:52
/ 1
На Донеччині поліг Юрій Бойчак з Розтоків Богданської громади
17:45
/ 1
На Харківщині поліг Андрій Малицький з Невицького Оноківської громади
16:01
У вівторок у Сасівці Неліпинської громади, що на Мукачівщині, прощатимуться з Віталієм Хомою
15:56
У Мукачеві відновлюють роботу роботу комунальні термальні басейни
20:31
У Ясіні на Рахівщині зареєстровано ще одну громаду ПЦУ
16:22
/ 2
Брати Рамачі і сербські руснаки
11:12
/ 1
Внаслідок ран, отриманих у бою, і після операцій, що тривали місяць, помер Олександр Трощак із Верхнього Коропця на Мукачівщині
» Всі новини