Закарпаття: Про кволого фермера замовте слово!..

Як нині живеться фермерам, з якими вони проблемами стикаються, та як їх вирішують - на запитання журналіста "Вістей Ужгородщини" відповідає головний спеціаліст із питань підприємництва в сільській місцевості та фермерських господарств виробничого відділу управління агропромислового розвитку Ужгородської райдержадміністрації Ганна ГЛОДАН.

Закарпаття: Про кволого фермера замовте слово!..

— Як відомо, на початку 90-х, коли лише зароджувався фермерський рух, — сказала Ганна Степанівна, — усі з ентузіазмом кинулися створювати фермерські господарства. Одні це робили тому, що нічим, окрім обробітку землі, ніколи не займалися, та й, щиро кажучи, не вміли. А щоб вести особисте селянське господарство, наділів не вистачало. А для ведення фермерського господарства землю давали! Інші, більш далекоглядні, вбачали перспективу таких господарств. Тоді ж у селах масово почали просити землю для ведення фермерського господарства та реєструвати новоявлених фермерів.

Але ні перші ні другі, навіть не уявляли, що це представляє собою юридичну особу, що вони мають, згідно з законом, забезпечити не лише свої сім'ї сільськогосподарською продукцією, а й ринок, який після розпаду колгоспів фактично зник. Жоден із них не уявляв, з чим має насправді справу, адже на все дивилися крізь рожеві окуляри.

Таким чином, кількість господарств щороку збільшувалася. Це, звичайно, було вигідно господарствам. Адже по-перше, земля, по-друге, робота для себе та родини, по-третє, забезпеченість продуктами власного ж виробництва. Залишок везли на ринок, для забезпечення якого, фактично й створювалися.

Нині у районі з 290 фермерських господарств більша частина займаються рослинництвом. Інша, трохи менша, тваринництвом.

Мова йде про ті господарства, які мають в оренді від двох до десяти га землі. И говорити про те, чому одні займаються вирощуванням овочів, інші доглядають вівці, чи про те, чому ж так мало усього виробляють, повірте — пусте. Вони мають забезпечити ринок продукцією власного виробництва, а, по великому рахунку, фермери в першу чергу забезпечують себе. А ті гроші, які отримують від продажу залишків продуктів, знову ж таки вкладають у виробництво. Повірте, про якісь надприбутки говорити навіть смішно.

— І все ж таки, бажаючих займатися фермерством побільшало чи навпаки?

— Вже 2005 року на Ужгородщині 275 фермерських господарств. Два роки тому були зареєстровані 14 нових господарств.

Наступного — 15 господарств. Цього року за перше півріччя створено п'ять, але в той же час два ліквідовано. Та, попри це, у розвитку фермерства в районі спостерігаються позитивні тенденції. Бо це вигідно. По-перше, земля. Ті, хто вирішив займатися фермерством, отримує її в оренду на 49 років, з подальшою приватизацією. А це, як мінімум, два га. Ті господарі, які вже мають власну земельну частку-пай, створюють господарство, аби отримати підтримку від держави чи кредити на пільгових умовах. І, повірте, якби ця справа була невигідна, ніхто б нею не займався. Жоден добровільно у податковий зашморг не полізе.

— А як держава опікується фермерським рухом?

— Вважаю, недостатньо. Якщо фермери будуть на загальному оподаткуванні, як юридичні особи, й не буде фіксованого оподаткування, вони не витримають. їх завалять штрафами. Адже прийняти на роботу бухгалтера не кожен може собі дозволити.

А розібратися у фінансових документах пересічному жителю села, без допомоги, дуже складно.

Державна підтримка нині однакова як для великих господарств, так і для маленьких. Виділяються кошти під різноманітні програми на кшталт — компенсація за посів озимини чи закупівля міндобрив тощо.

— А як отримати компенсацію за придбання добрив?

— Аби її отримати, необхідно пред'явити документи, в яких вказано виробника, ціну. Адже усі ці компенсації, тобто виплата, розповсюджуються лише на вироби вітчизняного виробника. Наші ж фермери, в більшості, добрива купують на ринках. Звісно, там жодних документів не мають, і, як наслідок, компенсації не отримують.

Хоча ми щоразу при зустрічах чи у телефонному режимі неодноразово наголошуємо, просимо, вмовляємо: якщо купуєте солярку, насіння, добрива беріть чеки, накладні, платіжні документи. Тому нині й маємо картину, що на компенсацію витрат для придбання добрив маємо лише дві заяви від великодоброньських фермерів.

На посів озимих та ярих зернових дрібні фермери цьогоріч отримали всього 26 тисяч гривень. Але й тут не все гладко. Бо насіння має бути апробоване, якісне. Наші ж фермери якщо й сіють, то своє. Подеколи не відаючи про його якість. А для того, аби отримати дану компенсацію потрібно, знову ж таки, купа паперів. Але коли ж фермеру вирощувати урожай? Гадаю, державі варто нарешті підійти серйозно до вирішення проблем наших фермерів.

Тетяна Фаліс
08 листопада 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

13:47
Cезон лохини на Закарпатті стартував на два тижні раніше, ніж торік
19:14
У травні пасажиропотік залізничним маршрутом Київ-Чоп зріс на 221% – Укрзалізниця
14:54
Через змову на аукціонах суди визнали недійсними вже два спецдозволи "Голден Тайл" на видобуток глин на Закарпатті – дані прокуратури
01:25
Закарпатське вино отримало офіційне географічне зазначення: що це означає
20:19
/ 1
Кабмін вніс до реєстру індустріальний парк "Тячів" площею площею понад 60 га
19:25
/ 1
Видобування солі на Закарпатті зупинилося з початку березня через конфлікт співвласників
17:49
Закарпатське вино офіційно отримало спеціальне географічне зазначення
17:41
/ 1
У І кварталі 2024 р. Закарпаття імпортувало товарів на $189 млн більше, ніж експортувало
11:34
Дозвіл на видобуток піску біля Ужгорода терміном на 20 років продали з аукціону за 4,5 млн грн
11:29
"Укргазвидобування" розвиватиме на Закарпатті генерацію електроенергії з газу та "розкриватиме" його геотермальний потенціал
13:36
Суд відкрив справу про банкрутство кондитерської фабрики "АВК" в Мукачеві
13:50
Через змову на аукціоні Держгеонадр суд визнав недійсним спецдозвіл групи "Голден Тайл" на користування родовищем глин на Закарпатті
16:23
На Закарпатті торік із загального обсягу вирощених зернових та зернобобових культур 69,6% займає кукурудза, 26,1% – пшениця
17:57
З початку року найбільший товарообіг, за інформацією Закарпатської митниці, здійснювався з Німеччиною, Італією, Угорщиною, Чехією та Словаччиною
13:40
Завершено монтаж зернових елеваторів сухого порту "Термінал Чорнотисів" на Закарпатті
01:35
Чеський приватний перевізник RegioJet готовий інвестувати в електрифікацію євроколії на ділянках Чоп-Мукачево і Чоп-Ужгород
01:18
/ 3
Розпочалася чергова спроба визнати банкрутом Солотвинський солерудник
14:34
/ 2
McDonald's знову хоче відкрити ресторан в Ужгороді. Цього року
11:08
Фермери з окупованої частини Херсонщини знаходять себе у тепличному бізнесі на Закарпатті
14:16
/ 1
NSV Group і представники Італії, Німеччини та Польщі провели переговори щодо побудови на Закарпатті інтермодального логістичного центру Horonda Platform
16:30
Торік, в порівнянні з 2022-м, експорт на Закарпатті становив 69%, а імпорт – 84,5%
11:33
/ 1
На Закарпатті відкрили новий митний термінал
16:43
/ 2
Прокуратура взялась за компанії групи Голден Тайл, які з грубими порушеннями придбали закарпатські родовища глин
15:03
/ 8
На аукціоні за 13,87 млн грн продають землю та адмінбудівлю колишнього "Ужгородтеплокомуненерго" в центрі Ужгорода
15:19
/ 3
"Перечинське" "Френдлі Віндтехнолоджі" програло "ужгородцям" суд за родовище андезиту біля Ужгорода, продане за 75 млн грн
» Всі новини