З Литви до Святої Землі: Через Закарпаття проліг шлях литовських паломників

Їх понад тридцятеро, здебільшого жінки середнього та старшого віку. Попереду групи чоловіки несуть на своїх раменах шістдесятикілограмовий дерев’яний хрест, а жінки – два прапори: литовський та український. У кожного на грудях іконка, дехто з більшими образами Божої Матері Остробрамської та Ісуса Милосердного. Йдуть легко та впевнено. Співають побожних литовських пісень і моляться на вервиці. Найстаршому з прочан отцеві єзуїту Казимерасу Амбрасасу –
72 роки. Сім літ він трудився в середовищі литовської діаспори в Канаді, потім – у США, певний час був на Філіппінах, працював у Литовській редакції Ватиканського радіо. Повернувшись на батьківщину, літній монах часто вирушає в багатоденні прощі литовських римо-католиків. Він розповів, що більшість із теперішньої групи має чималий досвід участі в молитовних походах. Свого часу вони здолали понад тисячу кілометрів довкола Литви шляхами сусідніх Латвії, Білорусі та Польщі. Три роки тому двадцятеро осіб здійснили пішу прощу з Литви до Ватикану.

– 1993 року під час візиту до Литви Святійший Отець Іван Павло ІІ відвідав Гору Хрестів, – пригадує о. Казимерас. – Тоді Папа Римський мовив: “Сини та доньки вашої країни несли на цю гору хрести, схожі на той Хрест, який наш Спаситель ніс на Голготу. Таким чином вони засвідчили всю глибину своєї віри... Хрест – це знак вічного життя з Богом”. 5 травня цього року саме з Гори Хрестів наша група паломників із різних теренів Литви розпочала свій піврічний шлях через Білорусь, Україну, Угорщину, Австрію, Італію до Святої Землі, на Голготу. Півроку в молитвах, подяках Господові, через покаяння ці люди зголосилися нести Хрест як жертву за свої родини, за Литву, за всі ті держави, через які йдемо, за всю Європу, за інші континенти, за всіх, хто страждає, загублений, заляканий, за всіх грішників...

“У своїх щоденних молитвах дякуємо Господові за всі отримані від Нього ласки, – кажуть паломниці. – Молимося за мир і спокій на всій землі, за духовне відродження всіх народів. Просимо Божого милосердя для наших родин і всього світу. Не перестаємо каятися і просити прощення в Бога за осквернення св. Таїнства Євхаристії, непочитання Пресвятої Трійці, зневагу до Пресвятої Діви Марії, за образи на адресу Папи Римського та всієї Церкви, за численні гріхи, що їх скоїли люди”.

До нинішнього паломництва у Святу Землю литовські католики готувалися два роки, тому їхній маршрут розраховано до години. Впродовж дня проходять 15-40 кілометрів. Паломників супроводжує автобус із речами та продуктами. До речі, цей автобус купив для них один із литовських жертводавців. На нічліг зупиняються переважно в римо-католицьких парафіях. Отець Казимерас Амбрасас наголошує на гостинності, з якою їх усюди зустрічають місцеві мешканці. В Білорусі їх часто вітали дзвонами, а молодь і діти сипали перед прочанами квіти. На дорогах паломників супроводжувала автоінспекція. Не мали жодних проблем, щоправда, йшли там без прапорів. Лише з хрестом. Ступивши на українську землю, з півночі на південь перетнули Волинську область і через Червоноград, Великі Мости та Жовкву дісталися до Львова.

Монахиня сестра Біруте Жемайтіте зі Згромадження Бідних сестер Милосердя занотовує всі події та враження, на підставі яких хоче написати книгу. Спілкуючись із жителями міст і сіл, прочани з Литви розповідають, що Христову Євангелію їхня країна прийняла 600 років тому.

Упродовж минулих століть литовським християнам судилося перенести багато важких випробувань, найважчими з яких були дві окупації: царська російська та совєцька. За тоталітарного режиму Католицька Церква зазнала всіляких переслідувань, чимало її синів і дочок стали мучениками за християнську віру. Часто литовські римо-католицькі священики та ченці томилися в тюрмах і концтаборах разом з українським католицьким духовенством і монашеством. Відроджена 1990 року незалежна Литва віддала себе під опіку Пресвятій Діві Марії. Принагідно паломники з Литви дарують образки Шидлівської Богородиці, Яка зміцнила віру литовського народу та допомогла йому вистояти під час усіх випробувань. Об’явлення Богоматері в Шидлові сталося 1608 року, й там тепер велике відпустове місце.

Під час триваліших зупинок із ночівлею жінки одягають святковий національний стрій і всі разом ідуть на Літургію до храму. У Львові в латинській митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії від імені митрополита Львівського кардинала Мар’яна Яворського прочан із Литви привітав єпископ-помічник Мар’ян Бучек, який відправив для них Службу Божу.

– Небагатьом людям випадає ступити в місцях, де ходив Ісус Христос, – зазначив у своїй проповіді єпископ Мар’ян. – А наші дорогі паломники з Литви йдуть власними ногами до Святої Землі. Молімося, щоб Господь дав їм терпеливості й витривалості. Ви несете свої інтенції, прийміть також і наші й занесіть на батьківщину Ісуса Христа.

У Львові прочани з Литви переночували в приміщенні курії Римо-Католицької Церкви й вирушили в напрямку Великого Любіня, Самбора і Турки до Ужоцького перевалу в Карпатах. Тепер їхній шлях проліг Ужанською долиною через Великий Березний, Перечин, Ужгород до прикордонного Чопа. Через Угорщину й Австрію вони потраплять до Італії й дійдуть до міста Барі. Звідти літаком дістануться Ізраїлю і йтимуть пішки до Єрусалима. 18 жовтня вони планують зійти на Голготу.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати